Рішення № 10475468, 11.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.10 Справа № 1/45/10

Суддя

за позовом відкритого акціонерного товариства “Український графіт”, 69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А, МСП - 982

про стягнення 2025,56 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача –Тітова А.Є., дов. № 028/35 від 01.01.2010 р.;

від відповідача –Пасицька Т.Ф., дор. № 01/55 від 19.02.2010;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

11.03.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “Український графіт” з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” 1774,33 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період часу з червня 2005 р. по січень 2010 р., та 251,23 грн. –3% річних за період з 06.06.2005 р. по 28.02.2010 р., на підставі ч. 2 ст. ст. 625 Цивільного кодексу України.

11.03.2010 р. порушено провадження у справі 1/45/10, судове засідання призначено на 06.04.2010 р.

Ухвалою від 31.03.2010 р. розгляд справи відкладався на 13.04.2010 р.

У судовому засіданні 13.04.2010 р. оголошувалась перерва до 11.05.2010 р.

Судове засідання закінчено 11.05.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представників сторін.

Позивач в судовому засіданні надав заяву в якій робить уточнюючий позовні вимоги розрахунок з урахуванням позовної давності, просить стягнути 1485,40 грн. втрат від інфляції за період часу з березня 2007 р. по березень 2010 р., та 3% річних в сумі 203,00 грн. за період прострочення оплати суми основного боргу з 11.03.2007 р. по 13.05.2010 р. з підстав викладених у позові.

Заява позивача не суперечить діючому законодавству та приймається судом до розгляду.

23.04.2010 р. відповідач на адресу суду надіслав письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. В судовому засіданні підтримав свій відзив, звернув увагу суду на те, що господарським судом Запорізької області прийнято рішення від 23.01.2008 р. по справі № 20/25/08, на виконання якого було видано наказ на примусове стягнення. На підставі виконавчого документу було відкрито виконавче провадження. Відповідач вважає, що з відкриттям виконавчого провадження, його грошові зобов’язання перед позивачем припинились, у зв’язку з чим посилання позивача на ст. 625 ЦК України є безпідставним. Також зауважує, що підприємство господарської діяльності не веде та знаходиться в скрутному фінансовому становищі. Також вважає, що первісні розрахунки, які наводить позивач у позові є невірними. Стягнення інфляційних та річних за період часу з червня 2005 р. по січень 2010 р. відповідач вважає безпідставним, оскільки нормами Цивільного законодавства встановлений строк позовної давності у три роки.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу за клопотанням представників сторін.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.01.2008 р. по справі № 20/25/08 констатується факт заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті за спожиту теплову енергію з травня 2005 р. по грудень 2006 р., відповідно до умов договору № 804/41194/04. Зазначеним рішенням стягнуто на користь позивача 2257,22 грн. основного боргу, 21,23 грн. пені та 175,55 грн. судових витрат.

Рішення суду не було оскаржено, набрало чинності 03.04.2008 р.

          Для примусового виконання рішення видано наказ від 03.04.2008 р.

07.02.2009 р. Орджонікідзевським відділом Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду від 03.04.2008 р. № 20/25/08.

          Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, рішення господарських судів є обов’язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Представником відповідача в судовому засіданні не було надано доказів в підтвердження сплати (повної чи часткової) основного боргу, також не заперечується факт невиконання рішення суду від 23.01.2008 р. по справі № 20/25/08. У зв’язку з чим зобов’язання по оплаті по оплаті за спожиту теплову енергію на загальну суму 2257,22 грн., відповідно до умов договору № 804/41194/04 на момент розгляду справи є існуючим, та таким що не було припинене належним виконанням.

          Отже, враховуючи невиконання рішення суду, позивачем відповідно до приписів ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача втрат від інфляції за час прострочення з березня 2007 р. р. по березень 2010 р. (включно), та 3% річних за період прострочення з 11.03.2007 р. по 13.05.2010 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача проти позову, спростовуються наведеними обставинами. Адже, по-перше, відповідачем не було проведено належного виконання взятого на себе зобов’язання, а по-друге, рішенням суду констатується дійсне існування боргу відповідача перед позивачем, який утворився в результаті невиконання зобов’язання по оплаті за спожиту теплову енергію, в зазначений в договорі № 804/41194/04 термін. Рішення суду, чи постанова про відкриття виконавчого провадження не є підставою для припинення зобов’язання, що було взяте на себе однією зі сторін господарських правовідносин та не виконується належним чином.

          Відповідно до наданого позивачем уточненого розрахунку, втрати від інфляції за період з березня 2007 р. по березень 2010 р. складають 1485,40 грн. Розрахунок позивача перевірений судом, є вірним та обґрунтованим. Отже, вимога позивача щодо стягнення 1485,40 грн. втрат від інфляції задовольняються.

          Вимога що стосуються стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково, оскільки розгляд спору в суді відбувався станом 11.05.2010 р., а позивачем надано розрахунок про стягнення річних до 13.05.2010 р. включно, тобто на майбутнє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А, МСП - 982, р/р 226002976713329 у в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623, код ЄДРПОУ 24516317) на користь відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20 р/р 26008900301 в ПАБ “МетаБанк”, м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 00196204) 1 485 (одну тисячу чотириста вісімдесят п’ять) грн. 40 коп. втрат від інфляції, 202 (двісті дві) грн. 69 коп. –3% річних, 85 (вісімдесят п’ять) грн. 02 коп. державного мита, 196 (сто дев’яносто шість) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 14 травня 2010 року.