Рішення № 10475383, 31.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.05.10 р.                     Справа № 36/37                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вуглеснабзбут” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31335939)

до відповідача–1 державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 33161769)

до відповідача–2 державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” м. Вугледар (код ЄДРПОУ 34032208)

про стягнення 3% річних у розмірі 5156665,16 грн., інфляції в сумі 34614023,22 грн.

третя особа на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору відкрите акціонерне товариство “Рутченківський завод “Гормаш” (код ЄДРПОУ 00176383)

за участю представників сторін:

від позивача: Воропаєв І.О. за довіреністю б/н від 09.03.2010 р.

від відповідача–1: Отрощенко І.М. за довіреністю № 9-378 від 24.03.2010 р.

від відповідача–2: Василега Б.В. за довіреністю № 1 від 01.01.2010 р.

від третьої особи: Онікієнко Є.А. за довіреністю № 19-01/10 від 19.01.2010 р.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 22.04.2010 р. до 18.05.2010 р., з 18.05.2010 р. по 31.05.2010 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вуглеснабзбут” м. Донецьк до державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк про стягнення 3% річних у розмірі 5156665,16 грн., інфляції в сумі 34614023,22 грн.

Ухвалою суду від 04.03.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 36/37, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 17.03.2010 р. справа № 36/37 передана на розгляд судді Богатирю К.В.

Ухвалою від 18.03.2010 року до участі у справі залучено в якості третьої особи на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору відкрите акціонерне товариство “Рутченківський завод “Гормаш”, сторони та третя особа зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою суду від 31.03.2010 р. до участі у справі залучено іншого відповідача (надалі – відповідач-2) – державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” м. Вугледар (код ЄДРПОУ 34032208). Цією ж ухвалою справа № 36/37 призначена до нового розгляду в судовому засіданні, сторони та третя особа зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача, відповідачів та третьої особи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Первісно заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовував на підставі договору № 14/02/2006–у від 14.02.2006 р., укладеного між позивачем (ТОВ “Торговий дім “Вуглеснабзбут”) та третьою особою (ВАТ “Рутченківський завод “Гормаш”), згідно якого відбулася заміна кредитора у зобов’язаннях, що випливають з виконання 82 договорів, зазначених у додатку № 1 до вказаного договору уступки права вимоги, та є його невід’ємною частиною.

31.03.2010 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до цієї заяви до стягнення з відповідача заявлено 2362812,14 грн. – 3% річних та інфляції в сумі 13709756,74 грн. Цією ж заявою позивач вказує, що підставою позовних вимог він вважає рішення господарського суду Донецької області від 18.07.2006 р. по справі № 14/56, яким було стягнуто з відповідача 15461856,05 грн. та з ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” – 14152235,12 грн.

Також від позивача 31.03.2010 р. надійшло клопотання про залучення до участі у справі другого відповідача - державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” та про стягнення з другого відповідача 821545,92 грн. – 3% річних та інфляції в сумі 6401146,68 грн.

Заяву про зміну підстави позовних вимог, зменшення суми позову суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.07.2006 р. по справі № 14/56 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вуглеснабзбут” м. Донецьк задоволені частково та з державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вуглеснабзбут” стягнуто заборгованість у сумі 14152235,12 грн. Цим же рішенням з державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вуглеснабзбут” стягнуто заборгованість у сумі 15461856,05 грн.

Вказане рішення суду по справі № 14/56 набрало законної сили та вищестоящими судовими інстанціями не скасовувалося.

На виконання даного рішення господарським судом на підставі ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видано накази від 03.08.2006 р. по справі №14/56.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.05.2008 р. по справі № 14/56 суд замінив відповідача–2 за первісним позовом (боржника) – державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” його правонаступником – державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” в частині стягнення боргу в розмірі 13214635,67 грн. В частині стягнення боргу в розмірі 949679,72 грн. з відповідача–2 за первісним позовом (боржника) – державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” суд відмовив в задоволенні вимог заявника щодо правонаступництва у зв’язку з тим, що сторонами не представлено доказів передання цієї частини боргу державному підприємству „Донецька вугільна енергетична компанія”.

Тобто, грошове зобов’язання на суму 949679,72 грн., яке підтверджено рішенням суду від 18.07.2006 р. по справі № 14/56, залишилося за ДП „Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 03.03.2010 р. відповідачі рішення господарського суду Донецької області від 18.07.2006 р. по справі № 14/56 в добровільному порядку не виконали, в результаті чого за розрахунком позивача заборгованість відповідача–1 перед позивачем склала 28676491,72 грн. (15461856,05 грн. (основний борг згідно рішення № 14/56 від 18.07.2006 р.) + 13214635,67 грн. (переведений борг згідно ухвали суду від 27.05.2008 р.) = 28676491,72 грн.); заборгованість відповідача–2 перед позивачем склала 949679,72 грн. (залишковий борг згідно ухвали суду від 27.05.2008 р.). Наявність заборгованості згідно вказаного рішення (з урахуванням ухвали суду про заміну правонаступником) відповідачами не оспорюється.

На підставі цього позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував 3% річні та інфляцію за порушення виконання грошового зобов’язання вже після винесення рішення по справі № 14/56 (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів для даних правовідносин сторін не встановлений.

Відповідач–1 в усній формі заявив про відсутність вимог по ст. 530 ЦК України у період до подачі позову про стягнення інфляції та 3% річних. Крім того, відповідач–1 надав до суду письмові пояснення № 9/215 від 18.05.2010 р., в яких проти позовних вимог заперечує відсутністю вимоги згідно ст. 530 ЦК України на оплату 3% річних та інфляції, у зв’язку з чим строк їх оплати, нібито, не наступив.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заперечення відповідача–1 щодо ненастання строку оплати 3% річних та інфляції через відсутність вимоги за ст. 530 ЦК України суд не приймає до уваги тому, що строк оплати основного зобов’язання наступив, про що зазначено в рішенні суду № 14/56 від 18.07.2006 р., виникло прострочення виконання грошового зобов’язання. Пред’явлення додаткових вимог для нарахування 3% річних та інфляції на суму основного боргу законодавством не передбачено. Прямою нормою закону встановлений обов’язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

До суду від відповідача–1 та відповідача–2 надійшли заяви № 9/186 від 22.04.2010 р. та № 906 від 17.05.2010 р. відповідно про застосування строку позовної давності. В заявах відповідачі посилаються на те, що строк позовної давності по цій справі слід відраховувати з моменту укладення договору відступлення права вимоги № 14/02/2006–у від 14.02.2006 р. Враховуючи встановлений законодавством загальний трирічний строк позовної давності, відповідачі вважають, що позивач пропустив строк, в межах якого він мав можливість правомірно звернутися до суду за захистом порушеного права з позовними вимогами про стягнення 3% річних та інфляції, нарахованих на заборгованість, яка виникла на підставі договору № 14/02/2006–у від 14.02.2006 р. та рішення суду від 18.07.2006 р. по справі № 14/56. За вказаних обставин відповідачі просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Відповідно до Глави 19 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Три проценти річні нараховуються на суму заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов’язання, у зв’язку з чим строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

Враховуючи рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України № 62–97р від 03.04.1997 р., індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Суд приймає до уваги вказане роз’яснення при розгляді даного спору, оскільки застосування строку позовної давності можливо тільки стосовно права на судовий захист, яке фактично виникло у позивача.

При нарахуванні 3% річних право на судовий захист виникає у позивача щоденно, а при нарахуванні інфляції – щомісячно, в залежності від тривалості періоду прострочення виконання грошового зобов’язання, кожен день на певну суму 3% річних та кожний місяць на певну суму інфляції відповідно. До настання відповідної дати прострочки право звернення до суду про стягнення 3% річних за конкретний день та стягнення інфляції за конкретний місяць у позивача відсутнє.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 18.07.2006 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду Донецької області по справі № 14/56. Повний текст рішення підписано 24.07.2006 р.

Згідно ст. 85 ГПК України у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Виходячи з дати підписання повного тексту рішення суду від 18.07.2006 р. по справі № 14/56, якою є 24.07.2006 р., воно набрало чинності після спливу десяти днів з дня його підписання включно, тобто після закінчення періоду з 24.07.2006 р. по 02.08.2006 р., а вже з 03.08.2006 р. для відповідачів почалося прострочення виконання грошового зобов’язання на суму основного боргу, яка була визначена рішенням суду.

Таким чином, виходячи з дати надходження позовної заяви до суду – 03.03.2010 р., суд дійшов висновку, що інфляція та 3% річні за період з 03.08.2006 р. по 02.03.2007 р. включно нараховані з пропущенням строку позовної давності, в період з 03.03.2007 р. по 03.03.2010 р. – в межах такого строку.

За викладених обставин розрахунки позивача 3% річних та інфляції є цілком невірними та судом до уваги не приймаються. До того ж в розрахунках позивач невірно визначив момент часткового переходу грошового зобов’язання від відповідача–2 до відповідача–1 згідно ухвали суду від 27.05.2008 р. Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її винесення, тому борг на суму 13214635,67 грн. вважається переведеним з відповідача–2 на відповідача–1 саме з 27.05.2008 р., а не з 28.05.2008 р. як було визначено позивачем при розрахунку.

За власними розрахунками суду сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача–1, складає: (15461856,05 грн. х 3% х 304 днів : 365 днів) + (15461856,05 грн. х 3% х 147 днів : 366 днів) + (28676491,72 грн. х 3% х 219 днів : 366 днів) + (28676491,72 грн. х 3% х 427 днів : 365 днів) = 386334,60 грн. + 186302,69 грн. + 514766,53 грн. + 1006427,01 грн. = 2093830,83 грн., де 15461856,05 грн. – заборгованість ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” згідно рішення суду від 18.07.2006 р. по справі № 14/56 за період з 03.03.2007 р. по 26.05.2008 р., 28676491,72 грн. – заборгованість ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” за період з 27.05.2008 р. по 03.03.2010 р. з урахуванням переведеного боргу згідно ухвали суду від 27.05.2008 р. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних з відповідача–1 за період з 03.08.2006 р. по 03.03.2010 р. в розмірі 2362812,14 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 2093830,83 грн. за період з 03.03.2007 р. по 03.03.2010 р. В частині стягнення 3% річних на суму 2362812,14 грн. – 2093830,83 грн. = 268981,31 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За власними розрахунками суду сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача–2, складає: (14152235,12 грн. х 3% х 304 днів : 365 днів) + (14152235,12 грн. х 3% х 147 днів : 366 днів) + (949679,72 грн. х 3% х 219 днів : 366 днів) + (949679,72 грн. х 3% х 427 днів : 365 днів) = 353612,01 грн. + 170522,83 грн. + 17047,53 грн. + 33329,86 грн. = 574512,23 грн., де 14152235,12 грн. – заборгованість ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” згідно рішення суду від 18.07.2006 р. по справі № 14/56 за період з 02.03.2007 р. по 26.05.2008 р., 949679,72 грн. – заборгованість ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” за період з 27.05.2008 р. по 03.03.2010 р. за вирахуванням переведеного боргу згідно ухвали суду від 27.05.2008 р. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних з відповідача–2 за період з 03.08.2006 р. по 03.03.2010 р. в розмірі 821545,92 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 574512,23 грн. за період з 03.03.2007 р. по 03.03.2010 р. В частині стягнення 3% річних на суму 821545,92 грн. – 574512,23 грн. = 247033,69 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За власними розрахунками суду сума інфляції, що підлягає стягненню з відповідача–1, складає: (15461856,05 грн. х 132,11% – 15461856,05 грн.) + (28676491,72 грн. х 125,50% – 28676491,72 грн.) = 4964801,98 грн. + 7312505,39 грн. = 12277307,37 грн., де 15461856,05 грн. – заборгованість ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” згідно рішення суду від 18.07.2006 р. по справі № 14/56 за період з березня 2007 р. по травень 2008 р., 28676491,72 грн. – заборгованість ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” за період з червня 2008 р. по березень 2010 р. з урахуванням переведеного боргу згідно ухвали суду від 27.05.2008 р. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляції з відповідача–1 за період з 03.08.2006 р. по 03.03.2010 р. в розмірі 13709756,73 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 12277307,37 грн. за період з березня 2007 р. по березень 2010 р. В частині стягнення інфляції на суму 13709756,73 грн. – 12277307,37 грн. = 1432449,36 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За власними розрахунками суду сума інфляції, що підлягає стягненню з відповідача–2, складає: (14152235,12 грн. х 132,11% – 14152235,12 грн.) + (949679,72 грн. х 125,50% – 949679,72 грн.) = 4544282,70 грн. + 242168,33 грн. = 4786451,03 грн., де 14152235,12 грн. – заборгованість ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” згідно рішення суду від 18.07.2006 р. по справі № 14/56 за період з березня 2007 р. по травень 2008 р., 949679,72 грн. – заборгованість ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” за період з червня 2008 р. по березень 2010 р. за вирахуванням переведеного боргу згідно ухвали суду від 27.05.2008 р. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляції з відповідача–2 за період з 03.08.2006 р. по 03.03.2010 р. в розмірі 6401146,68 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 4786451,03 грн. за період з березня 2007 р. по березень 2010 р. В частині стягнення інфляції на суму 6401146,68 грн. – 4786451,03 грн. = 1614695,65 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач надав до суду клопотання від 26.05.2010 р. про поновлення строку позовної давності для стягнення сум 3% річних та інфляції. Таке клопотання суд відхиляє у зв’язку з його необґрунтованістю, тому як позивач не надав до суду жодних доказів того, що пропущення позовної давності сталося з поважних причин, у зв’язку з чим порушене право підлягає захисту.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволення позовних вимог – на відповідачів, в частині відмови в задоволенні позову та зменшення розміру позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63; код ЄДРПОУ 33161769; рахунок 26002301768811 в філії „ГУ ПІБ Донецької області” в м. Донецьку, МФО 334635) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вуглеснабзбут” (юридична адреса: 83025, м. Донецьк, вул. Петровського, 74; код ЄДРПОУ 31335939; рахунок 26008010051019 в ВАТ „ВТБ–Банк” м. Донецьк, МФО 321767) суму 14371138,20 грн. (а саме: 3% річних в сумі 2093830,83 грн., інфляцію в розмірі 12277307,37 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 9214,42 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 85,28 грн.

Стягнути з державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” (юридична адреса: 85670, Донецька область, м. Вугледар; код ЄДРПОУ 34032208; рахунок 26003301786784 в ГУ ПІБ м. Донецька, МФО 334635) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вуглеснабзбут” (юридична адреса: 83025, м. Донецьк, вул. Петровського, 74; код ЄДРПОУ 31335939; рахунок 26008010051019 в ВАТ „ВТБ–Банк” м. Донецьк, МФО 321767) суму 5360963,26 грн. (а саме: 3% річних в сумі 574512,23 грн., інфляцію в розмірі 4786451,03 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 3437,32 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 31,81 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача–1 3% річних на суму 268981,31 грн., інфляції на суму 1432449,36 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача–2 3% річних на суму 247033,69 грн., інфляції на суму 1614695,65 грн.

У судовому засіданні 31.05.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя