Ухвала суду № 104751768, 10.06.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2772/22

Провадження № 1-кп/461/441/22

УХВАЛА

Іменем України

10.06.2022 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Гель І.В.,

за участю:

прокурора Телефонка О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника ГоловкиЛ.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №22022140000000051 від 14.04.2022 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України -

в с т а н о в и в :

08.06.2022 в провадження Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22022140000000051 від 14.04.2022 року, згідно якого ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави. В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, а саме державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянкою України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Прокурор зазначає, що обвинуваченій у разі визнання її винуватою загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, що може стимулювати обвинувачену переховуватися від органів досудового розслідування та суду.Прокурор зазначив, що ОСОБА_1 не одружена, не працює, не має на підконтрольній території України постійного місця проживання, що свідчить про відсутність факторів соціального стримування, через що застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Просить клопотання задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_1 та її захисник проти задоволення вказаного клопотання заперечили.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої та захисника щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.183КПКУкраїни тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в тому числі до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

В підготовчому судовому засіданні суд не має процесуальної можливості і повноважень перевірити докази та обґрунтованість підозри. Належність та допустимість доказів буде перевірена судом під час судового засідання, про що суд зробить відповідні висновки в остаточному процесуальному рішенні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочин у проти основ національної безпеки України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Строк покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду. При цьому суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_1 не одружена,не працює,не маєна підконтрольнійтериторії Українипостійного місцяпроживання, що свідчить про відсутність факторів соціального стримування. Окрім того, обвинувачена має можливість виїзду за межі території України, зокрема в Республіку Польща, куди остання прямувала.

З урахуванням викладеного, особи обвинуваченої, обставин вчинення кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177КПКУкраїни ризикам переховування обвинуваченої від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Істоміна проти України» встановлено, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому, розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. ЄСПЛ наголосив на тому, що суд повинен так само обережно і ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою.

Зважаючи нате,що ОСОБА_1 обвинувачуєтьсяувчиненні особливотяжкогозлочину,якиймаєвисокийступінь суспільноїнебезпеки,зумовленоїтяжкиминаслідками длясуспільства,кримінальнеправопорушеннявчиненеу сферідержавноїбезпеки України,наявність ризиків,передбаченихст.177КПКУкраїни,атакожпрактику Європейськогосудузправ людини,якасвідчитьпро те,щорішеннясуду повиннозабезпечитинетільки праваобвинуваченої,айвисокі стандартиохоронизагальносуспільнихправ таінтересів,щовимагаєбільшої суворостівоцінціпорушень цінностейсуспільства,суддійшов висновкупронеобхідність визначення ОСОБА_1 застави у розмірі однієї тисячі шістсот сімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме така застава достатня забезпечити виконання останньою покладених на неї законом обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та застосування відносно обвинуваченої запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 1670 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 184, 194, 314, 372, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури Телефанка О.В. задоволити.

Застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, неодруженої, несудимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» строком до 60 діб.

Строк дії ухвали становить до 08.08.2022 року включно.

Визначити обвинуваченій заставу в розмірі 1670 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 996 310 грн., та у разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

прибувати до суду за першим викликом;

повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

невідкладно здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи (при наявності), що дають право на виїзд за межі України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали суду виготовлено 14.06.2022.

Суддя Зубачик Н.Б.