Ухвала суду № 104748253, 14.06.2022, Центральний районний суд м. Миколаєва

14.06.2022 Справа № 490/3358/20

н\п 1-кп/490/46/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

У Х В А Л А

14 червня 2022 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Тішка Д.А.

за участю секретаря судового засідання Юрікян Н.В.,

прокурора Каніщука М.В.,

захисника - адвоката Петренко Л.В.,

під час судового розгляду щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 4201910000000066 від 26.11.2019, за ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,,

В С Т А Н О В И В :

09 червня 2020 року до Центрального районного суду м.Миколаєва з прокуратури Миколаївської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_6 .

08.06.2022 року надійшли клопотання захисника Петренко Л.В. в інтересах ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернути застовадавцям внесених коштів.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання вказавши, що підстав для зміни запобіжного заходу не має.

Вислухавши думки учасників процесу щодо вказаних клопотань, вивчивши надані сторонами документи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зав`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зав`язків).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Так, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зазначено, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бакчиєв проти Молдови).

Суд, дослідив матеріали провадження, вважає, що необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави немає, на даний час ризики значно зменшились і прокурором не доведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.

Ступінь тяжкості висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, і покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, на думку суду не є достатньою підставою для продовження останнім обраного запобіжного заходу.

Враховуючи вказані обставини, і те, що обвинувачений ОСОБА_2 сумлінно виконує покладені на нього обов`язки, тривалість застосування запобіжного заходу у вигляді застави більше 2 років, введення воєнного стану на території України та здійснення бойових дій на території Миколаївської області, суд приходить до висновку, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого може бути забезпечена застосуванням менш суворого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5ст.194 КПК України.

Заставу внесену ОСОБА_2 в розмірі 42040грн слід повернути застовадавцю.

На підставі викладеного, керуючись. ст.177, ст.178, ст.181, ст.193,ст.194, ст.195, ст.196, ст.202, 369,372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника Петренко Л.В. про зміну запобіжного заходу до ОСОБА_2 - задовольнити.

Змінити запобіжний захід, що застосований ухвалою від 08 травня 2020 року слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва у вигляді у застави відносно ОСОБА_2 на особисте зобов`язання та покласти на строк до 11 серпня 2022 року включно наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання або роботи;

- не спілкуватися зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні;

Заставу в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн. внесену згідно квитанції №0.0.170288532.1 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 13.05.2020 року на депозитний рахунок ТУ ДСА в Миколаївській області слід повернути застовадавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя

Центрального районного суду м. Миколаєва Тішко Д.А.