Рішення № 104733269, 13.06.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2022 року Справа № 480/13553/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/13553/21 за позовом ОСОБА_1 до 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( Військова частина 9953) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Пачьома Наталія Вікторівна звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина 9953), в якому просила:

1. Визнати протиправною бездіяльність 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України/військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення та невиплати при звільненні з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

2. Зобов`язати 5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України/військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримувала під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.

3. Стягнути з 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України/військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 77817,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходила службу в 5 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. Військова частина розрахувала та виплатила їй одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, проте відповідачем при обрахуванні одноразової допомоги не було враховано індексацію, яка входила до грошового забезпечення позивача протягом 2021 року. Також позивачці при звільненні не було виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно. Позивач вважає бездіяльність відповідача такою, що порушує її права.

Ухвалою суду від 28.12.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними. Відповідач зазначає, що станом на 17.11.2021 позивач набула право на одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 14 повних календарних років, тому їй на підставі наказу начальника 5 прикордонного загону №536-ОС від 17 листопада 2021 року нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 77103 грн. 60 коп. Таким чином відповідач не порушив право Пачьоми Н.В. на одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.2018 № 558 визначено, що місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія). Відповідач зазначає, що одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби позивачки розрахована: посадовий оклад - 2 910,00 грн; оклад за військовим званням - 670,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 253,00 грн; надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцями - 1 933,20 грн; преміювання - 4 248,60 грн (2 910,00 + 670,00 + 1 253,00 + 1 933,20 + 4 248,60) * 50% * 14 = 77103,60 грн. Враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для здійснення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби (а.с. 36-38).

Ухвалою суду від 13.06.2022 провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження військової служби речового майна у розмірі 77817,64 грн. було закрито.

Суд, перевіривши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Пачьома Н.В. в період з 16.01.2007 по 17.11.2021 проходила службу в 5 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України ( Військова частина 9953) (а.с. 7-8).

Згідно витягу з наказу начальника 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17.11.2021 №536-ОС Пачьому Н.В. було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та звільнено з військової служби у запас наказом начальника 5 прикордонного загону від 16.11.2021 №535-ОС за підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", без права носіння військової форми одягу (а.с. 9).

З абзацу 3 пункту 3.4. цього наказу передбачено виплатити молодшому сержанту Пачьомі Н.В. одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 % грошового забезпечення за 14 повних календарних років.

Вказана допомога була виплачена відповідачем, про що зазначено позивачем в позові та підтверджується копією розрахункового листа за листопад 2021 року (а.с. 11).

З особистої картки грошового забезпечення позивачки за 2021 рік встановлено, що з січня по листопад 2021 року Пачьомі Н.В. виплачувалась індексація грошового забезпечення (зв. бік а.с. 10).

Проте, при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50 % грошового забезпечення відповідачем не було включено індексацію, що не заперечується у відзиві відповідачем (а.с. 37).

Не погодившись з тим, що відповідачем не було враховано при нарахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні індексацію грошового забезпечення, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі по тексту - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2011-ХІІ).

Частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Положення цієї статті також передбачене п. 9 розділу ІV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (далі - Інструкція).

Підпунтком 6 пункту 9 розділу ІV Інструкції, передбачено, зокрема, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються: 1) для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород); 2) для військовослужбовців, які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних начальників (командирів), і тих, які до дня звільнення з військової служби були звільнені з посад (у тому числі у зв`язку зі скороченням штатних посад), - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), які вони отримували відповідно до законодавства за останніми штатними посадами, з урахуванням змін у вислузі років і нормах грошового забезпечення, у тому числі зміни розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням.

Конституцією України (частина третя статті 43) встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1); в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33).

Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п`ятою статті 95 КЗпП України.

Конституційний Суд України, у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).

Відповідно до ст.1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст. 2, ч.1 ст.4 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону).

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.

Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону № 1282-ХІІ, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку.

Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 30.04.2021 у справі № 620/561/20.

Таким чином, оскільки перед звільненням індексація нараховувалась і виплачувалась позивачці щомісяця протягом 2021 року, про що свідчать особиста картка грошового забезпечення (а.с. 10), то вона має бути врахована в складі грошового забезпечення позивача для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Отже, суд визнає, що при нарахуванні одноразової грошової допомоги Пачьомі Н.В. відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством, а належним та достатнім способом захисту прав позивачки є визнання протиправними дії відповідача щодо невключення до складу грошового забезпечення для нарахування одноразової грошової допомоги індексації та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації у складі грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина 9953) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати 5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина 9953) (провулок Громадянський, 1, м. Суми, Сумська область, 40030, код ЄДРПОУ 14321759) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (вул. Поштова, б. 80, смт. Хотінь, Сумський район, Сумська область, 42320, РНОКПП НОМЕР_2 ) одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних років служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска