Вирок № 104730905, 13.06.2022, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2221/20

провадження № 1-кп/527/14/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Павлійчук А. В.,

з участю секретарів судового засідання - Бутко В. В., Бурбиги Ю.С.

прокурора - Фабро І.В.,

захисника - адвоката - Хромих Е.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

представника потерпілого - адвоката Гольдінової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине кримінальне провадження № 12020175140000145 від 07.12.2020 року про обвинувачення -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свалява, Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх осіб, серед яких 1 дитини - інвалід, працюючого оператором свинарських комплексів і механізованих ферм на ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

20.11.2020 року, близько 15:00 год. (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 правомірно перебуваючи на фермі «ФОП ОСОБА_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав 2 мішки подрібненого зерна кукурудзи, загальною вагою 92 кг., що становить згідно висновку судово - товарознавчої експертизи 809,60 грн., в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), і його дії за цією статтею кваліфіковані вірно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України не визнав, пояснив, що все що кажуть потерпілий і свідки - це наклеп, 20.11.2020 року всі приміщення були закриті, і через ДКЮ завозили прес, який він збирав, був на території ферми до 15 години. Потерпілого раніше попереджав, що звільняється, той образився і казав, що посадить. На роботі був десь о 04 або 05 годині ранку, потім десь о 12 годині був вдома - обідав, на роботу доїхав десь о 14 годині, їхав на велосипеді (гірському дитячому). Про факт крадіжки йому повідомив ОСОБА_3 , на наступний день приходила його дружина, прохала щоб не звільняли їй грубо відмовили і виставили, обвинуваченому було обідно, що так грубо віднеслись до дружини, однак він сам ще 2 дні ходив і просив, щоб не звільняли, потім просив, щоб віддали трудову книжку, яких й нього було дві, одну з його слів ОСОБА_4 порвав, іншу отримав 23.11, коли він розписався в наказі про звільнення. Цивільний позов потерпілого не визнав з зазначених підстав.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, його вина повністю підтверджується сукупністю зібраних під час кримінального провадження та безпосередньо досліджених під час судового розгляду наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 20.11.2020 йому повідомила його працівник завідуюча ОСОБА_5 про крадіжку, що бачили як ОСОБА_6 виніс з млину 2 мішки без повідомлення, потім ці мішки знайшли за територією ферми. Коли він приїхав вже був 1 мішок за територією ферми в очереті.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання про те, що вона парцює завідуючою фермою у потерпілого, осінню, десь листопад 2020 року, більш точніше дату не пам`ятає їхала на роботу після обіду, ОСОБА_8 їй повідомила, що ОСОБА_9 з млину (ДКЮ) поніс мішок за робочу територію (за корпус), про це вона повідомила ОСОБА_10 по телефону, особисто за територією в очереті бачила 2 мішка. В той день ОСОБА_11 там бив гранули, на фермі були ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , ОСОБА_6 виносив дерть. Особисто вона як ОСОБА_6 виносив дерть не бачила. На роботі завжди буває з ранку, та після обід.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні дав показання про те, що він працює трактористом, осінню після обіду робив гранули в складському приміщенні і десь приблизно о 14-й годині залишив приміщення відкритим, сів до друга в машину «Зіл» і поїхав в центр села Бориси, приблизно о 16-й годині повернувся і почув розмови, що ОСОБА_15 повідомляла завфермою, що ОСОБА_16 ніс 2 мішки в сторону очерету. Зі ОСОБА_6 працювали разом десь рік за цей час ОСОБА_6 загружав та вигружав мішки.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дала показання про те, що працює свинаркою, 17 листопада ОСОБА_6 від «ДКЮ» ніс 2 мішки дерті, за свинарник в очерет. Вона перебувала на території ферми цілий день, про цю подію сказала зав фермі.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні дала показання про те, що в позапрошлому році, на фермі, де свідок працювала свинаркою пропали 2 мішки дерті, вона була в корпусі і з відкритих дверей побачила, що ОСОБА_6 поніс мішок із дертю, бачила це і ОСОБА_8 , вони вдвох пішли до берега за корпусом і бачили 2 мішка із дертю, потім коли приїхала зав фермою вони показали це їй, але там вже лежав 1 мішок, після обіду десь о 15:30. Зав ферми завжди закривала приміщення, але тоді приміщення було незакрите.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дав показання про те, що працює у потерпілого ОСОБА_4 на фермі разнорабочим, доглядає більше за коровами, дату не пам`ятає, бачив як « ОСОБА_20 » (вказав на ОСОБА_6 ) виносив з приміщення млина 2 мішка і ховав їх. На той час на фермі був свідок, підсудний і завферми. Підсудний проніс по одному 2 мішки у бур`яни. В цей час за фермою був прикріплений бик, але якщо кормити худобу, бика, то йому потрібно десь відро корму в день.

У судовому засіданні були досліджені наступні документи та висновки експертів:

-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020175140000145 від 02.12.2020 року ( а.с.46);

-Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 02.12.2020 року ( а.с.47);

-Протокол огляду місця події від 02.12.2020 з долученою фото таблицею (а.с.50-54);

-Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 06.12.2020 свідок ОСОБА_17 впізнала ОСОБА_1 як особу на фотознімку № 3;

-Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 06.12.2020 свідок ОСОБА_18 впізнала ОСОБА_1 як особу на фотознімку № 3;

-Протоколом слідчого експерименту від 07.12.2020 року відповідно з відеозаписом, відповідно до якого свідок ОСОБА_17 повідомляла де була і як бачила, що ОСОБА_16 ніс мішки і де вона в подальшому бачила ті мішки;

-Протоколом слідчого експерименту від 07.12.2020 року відповідно з відеозаписом, відповідно до якого свідок ОСОБА_18 повідомляла де була і як бачила, що ОСОБА_16 ніс мішки і де вона в подальшому бачила ті мішки;

-Постанова про призначення судово - товарознавчої експертизи від 08.12.2020 року;

-Звіт про фактичні затрати на проведення судово - товарознавчої експертизи № 4229/20 від 08.12.2020 та Висновок експерта 4229/20 від 08.12.2020 року, згідно якого ринкова вартість подрібненого зерна кукурудзи станом на 20.11.2020 року, вагою 1 кг, становила 8,80 грн.; вагою 92 кг - 809,60 грн., за умови, що на вказану дату об`єкт мав якісні споживчі характеристики;

-матеріали, що характеризують, особу обвинуваченого, а саме, копію паспорта ОСОБА_1 , довідка - характеристика, згідно якої ОСОБА_1 в побуті неврівноважений: неодноразово поступали скарги від сусідів на його негативну поведінку, громадського порядку на території села Бориси не порушував, довідки щодо відсутності обвинуваченого на обліку і лікаря психіатра та лікаря нарколога, довідка про відсутність судимостей у обвинуваченого.

Таким чином наведеними доказами, які є належними та допустимими, зібраними у відповідності до вимог кримінально - процесуального закону повністю доведена вина обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченому ч.1 ст.185 КК України.

Суд не приймає до уваги показання обвинуваченого і розцінює їх як спосіб захисту від обвинувачення.

При цьому суд виходить з того, що показання потерпілого ОСОБА_2 , дані ним в судовому засіданні, які є стабільними та послідовними, об`єктивно узгоджуються з показаннями допитаних свідків, дослідженими протоколами слідчих дій. При цьому будь - яких доказів того, що потерпілий та свідки мають будь - які підстави обмовляти обвинуваченого в ході судового слідства не встановлено.

Підстав для критичної оцінки показань потерпілого судом не встановлено, оскільки мотивів можливої нечесності та наявність серйозних приводів для обмовляння як підстав давати неправдиві свідчення суду не доведено, репутація особи не дискредитована, довіра до її показань не підірвана.

Оцінюючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд вважає, що у своєму взаємозв`язку вони є достатніми для підтвердження обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин відповідно до ст.12 КК України належить до кримінального проступку.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він є особою раніше не судимою, за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, серед яких одна дитина - інвалід, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно ст.66 КК України судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, в ході судового засідання не встановлено.

Вирішуючи питання призначення судом покарання за вчинене діяння суд виходить з наступного .

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючі загальні засади призначення покарання у відповідності до ст.65 КК України, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч.1 ст.185 КК України у вигляді громадських робіт строком 150 годин, передбачене санкцією цієї частини статті. На переконання суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Розглянувши цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 , у межах заявлених вимог, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Пунктом 3 частини 1 статті 91 КПК України передбачено, що вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 22 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Вирішуючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, яку потерпілий оцінив у 20 000 грн., суд виходить з того, що за загальним правилом розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦПК України).

Вищенаведені обставини в дотримання вимог ст.23 ЦК України враховуються судом при з`ясуванні питання про обґрунтованість заявленого цивільним позивачем розміру моральної шкоди.

Тому, на підставі вищенаведеного, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди в 20 000 грн. є завищеним.

З врахуванням принципів законності та справедливості вимоги цивільного позову в частині моральної шкоди підлягають частковому задоволенню: з ОСОБА_1 слід стягнути 6000 грн. моральної шкоди.

Питання речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України, питання щодо процесуальних витрат - в порядку ст. ст. 124,126 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373,374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком 150 (сто п`ятдесят) годин.

Підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6000 (шість тисяч) грн. моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речовий доказ по справі залишити власнику.

Процесуальні витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в сумі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. покласти на обвинуваченого та стягнути в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення учасниками судового провадження через Глобинський районний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя А. В. Павлійчук