Рішення № 104713503, 08.06.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 755/8306/21

Провадження № 2/761/1327/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яницькій О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

В травні 2021р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з вказаним позовом до відповідача Київської міської ради, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора, в якому просив суд: визначити йому додатковий строк, після набрання рішенням суду законної сили, в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його діда - ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідоцтво про смерть видане Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ), було отримано позивачем в березні 2021р., про що зроблено, відповідний актовий запис. Після смерті діда відкрилася спадщина на майно. Заяву про прийняття спадщини у встановлений строк позивач не подав, так як дід помер на тимчасово окупованій території, в смт. Созівський Луганської області. В досудовому порядку позивач звертався до відділу РАЦС для отримання свідоцтва про смерть діда, але йому було відмовлено та роз`яснено, що він повинен звернутися до суду. У зв`язку з цим позивач не міг своєчасно зареєструвати смерть діда та реалізувати спадкові права, як спадкоємиць за законом.

В березні 2021р. позивач звернувся до третьої особи, із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті діда, однак нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, та роз`яснено наслідки пропуску строку для прийняття спадщини та роз`яснено позивачу про право звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2021р. було передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 вересня 2021р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

14 грудня 2021р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив суд ухвалити рішення, з урахуванням наданих сторонами доказів, та розгляд справи здійснювати у відсутність представника відповідача.

Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась до суду.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, позивач є онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті смт. Созівський Слов`яносербський район Луганської області. Після його смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За положенням ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008р. особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

У відповідності з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії третьої особи від 29 квітня 2021р., позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, після смерті його діда у зв`язку з пропуском строку та рекомендовано звернутися до суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 березня 2021р. по цивільній справі № 755/3049/21,яке набрало законної сили, було вставнолено факт смерті діда позивача на тимчасово окупованій території 30 вересня 2018р.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що позивач відноситься до спадкоємців за законом, але в силу того, що спадкодавець (дід позивача) помер на тимчасово окупованій території, і факт його смерті було встановлено зазначеним вище рішенням суду, і в подальшому здійснити реєстрацію факту смерті на території держави Україна, у зв`язку з цим він не міг своєчасно зареєструвати смерть діда та реалізувати свої спадкові права, та вчасно не звернувся із заявою про прийняття спадщини, суд вважає, що позивачем було пропущено строк на подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,0 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 1261, 1266, 1268-1270, 1272 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 р., суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36), третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02883162, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бажова, 13/9) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк - два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили, для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,0 /дев`ятсот вісім / грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: