Рішення № 10471086, 21.05.2010, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-1182/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2010 року Хортицький районний суд

м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді – Нещеретної Л.М.

при секретарі – Мороз В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізьке обласне управління до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – ТДВ «СК «Кредо» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 2516 від 27.11.2007 року, яка виникла станом на 12.04.2010 рік та складається з заборгованості по кредиту – 15913,19 гривень, прострочених відсотків за користування кредитом – 2119,11 гривень, пені по простроченим відсоткам – 138,77 гривень та пені по простроченому кредиту – 1141,42 гривні, зазначивши, що боржник за кредитним договором – ОСОБА_1 добровільно не виконує умови кредитного договору, тому просить стягнути в солідарному порядку з боржника ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, як поручителів, згідно договорів поруки, заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 19312,49 гривень.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить позов задовольнити, стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку суму заборгованості 19312,49 гривень, а також судові витрати, які поніс позивач при зверненні до суду.

У судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк» не визнали в повному обсязі та пояснили, вважають, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні бути звільнені від солідарної відповідальності, оскільки вони не укладали спільного договору поруки. Крім того пояснили, що між позивачем та третьою особою ТОВ «СК «Кредо» існує договір страхуванні кредитів, згідно якого СК Кредо у випадку прострочення обов’язкових платежів клієнтом, страхова компанія виконує його обов’язки по кредитному зобов’язанню, шляхом погашення поточної заборгованості та набуває право регресу до такого клієнта.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, причину відсутності суду не повідомив, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, повідомлень щодо поважності причин його відсутності, заяви про слухання справи за його відсутністю та заперечень проти позову до суду не надходило.

Представник третьої особи у судовому засіданні пояснив, що між позивачем та ТДВ «СК «Кредо» був укладений договір добровільного страхування кредитів, в тому числі відповідальності ОСОБА_1 за непогашення кредиту. За період з грудня 2008 року по 2009 рік ТДВ «СК «Кредо» здійснило страхові виплати на загальну суму 5566,40 гривень. В своїй позовній заяві до ОСОБА_1 позивач вимагає дострокового погашення кредиту та сплати відсотків, а тому, відповідно до умов Договору добровільного страхування кредиту, це є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 20 квітня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізьке обласне управління та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2516. За умовами цього договору позивач надав ОСОБА_1 кредит у сумі 20000 гривень на споживчі потреби, строком на 36 місяців зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 27 листопада 2010 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом 20% річних, а відповідач ОСОБА_1 зобов’язався згідно графіку здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Згідно з ст. 526, 530 ЦПК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства у встановлений договором строк.

Згідно з ст. 536 ЦПК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за зазначеним кредитним договором 27 листопада 2007 року були укладені договори поруки № 1431 між відповідачем ОСОБА_2, позивачем та відповідачем ОСОБА_1 та № 1432 між відповідачем ОСОБА_3, позивачем та відповідачем ОСОБА_1, згідно яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є поручителями та зобов’язуються нести солідарну майнову відповідальність за виконання в повному обсязі взятих на себе ОСОБА_1 зобов’язань по кредитному договору.

ВАТ «Державний ощадний банк України» зі свого боку умови кредитного договору виконав в повному обсязі, але відповідач, в порушення умов договору свої зобов’язання в частині погашення заборгованості та відсотків за користування кредитом не виконує.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п. 5.2 Кредитного договору за порушення взятих на себе зобов’язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, ОСОБА_1 зобов’язався сплатити на користь Банку пеню у розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з розрахунку заборгованості, у ОСОБА_1 перед ВАТ «Державний ощадний банк України» за кредитним договором № 2516 від 27.11.2007 року станом на 12.04.2010 рік існує заборгованість по кредиту – 15913,19 гривень, прострочені відсотки – 2119,11 гривень, пеня по простроченому кредиту – 138,77 гривень, 1141,42 гривні – пеня по простроченим відсоткам, а всього загальна сума заборгованості складає 19312,49 гривень.

Крім того, 27 листопада 2007 року між позивачем ВАТ «Державний ощадний банк України» та ТВД СК «Кредо» був укладений договір добровільного страхування кредитів у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту № КРП-318/07, згідно якого вигодо набувачем є ВАТ «Державний ощадний банк України» та згідно якого ТДВ СК Кредо у випадку прострочення обов’язкових платежів клієнтом, виконує його обов’язки по кредитному зобов’язанню, шляхом погашення поточної заборгованості та набуває право регресу до такого клієнта. Однак, у відповідності до абз. 4 п. 14.3 зазначеного договору страхування підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є виникнення у Позичальника, згідно з умовами кредитного договору, зобов’язання повернути кредит до закінчення строку, на який було надано кредит.

Згідно з п. 2.2 Кредитного договору ВАТ «Ощадний банк України» має право вимагати від ОСОБА_1 дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній Банком частині, сплати процентів та інших платежів, що належать до сплати, у випадках невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 будь-яких зобов’язань за Кредитним договором.

Отже, вимоги ВАТ «Ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 законні та обґрунтовані.

Однак, на підставі ст. 554 ч. 1, ч. 2 ЦК України, в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не укладали з банком спільного договору поруки, вони не можуть нести солідарну відповідальність та солідарному стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та з ОСОБА_1 і ОСОБА_3.

Крім цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів судові витрати, які поніс позивач по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 526, 530, 536, 554 ЦК України, 57, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 48, р/р № НОМЕР_1 в ОРПЕРВ Обласного управління Ощадбанку України м. Запоріжжя, МФО 313957, ЄДРПОУ 02760363) суму заборгованості по кредитному договору № 2516 від 27 листопада 2007 року у сумі 19312,49 гривень, суму державного мита, сплачену позивачем при звернені до суду у розмірі 193,13 гривень, витрати на інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 30 гривень, а всього стягнути – 19535 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот тридцять п’ять) гривень 62 копійки.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 48, р/р № НОМЕР_1 в ОРПЕРВ Обласного управління Ощадбанку України м. Запоріжжя, МФО 313957, ЄДРПОУ 02760363) суму заборгованості по кредитному договору № 2516 від 27 листопада 2007 року у сумі 19312,49 гривень, суму державного мита, сплачену позивачем при звернені до суду у розмірі 193,13 гривень, витрати на інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 30 гривень, а всього стягнути – 19535 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот тридцять п’ять) гривень 62 копійки.

В іншій частині рішення – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: