Ухвала суду № 104703135, 10.06.2022, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/504/22

Провадження № 2/135/214/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10.06.2022 м. Ладижин Вінницька область

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Ладижинська міська рада Вінницької області, Богуславська міська рада Київської області про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Ладижинського міського суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав.

Оцінюючи цей позов в порядку, визначеному ст.ст.175,177 ЦПК України, суд враховує, що як визначено ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Цивільне судочинство в судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, окрім випадків, встановлених цим Кодексом,не зобов`язаний збирати докази (ч. 3 ст.2, ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.13 ЦПК України).

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом або судом, віднесено статтею 43ЦПК України до обов`язку учасників справи.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що така заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до КП «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

До позовної заяви позивачем додано платіжний документ про сплату судового збору за позовні вимоги про позбавлення батьківських прав в розмірі 992 грн 40 коп. квитанцією № 0.0.2546129122.1 від 16 травня 2022 року.

Станом на 09.06.2022 підтвердження сплати позивачем судового збору згідно з квитанцією № 0.0.2546129122.1 від 16 травня 2022 року про сплату судового збору у розмірі 992 грн 40 коп. при перевірці в автоматичному та ручному режимах в комп`ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» у картці справи ЄУН №135/504/22 - відсутнє.

Водночас встановлено, що дана квитанція врахована раніше та була приєднана до матеріалів справи ЄУН №135/444/22.

При цьому, згідно з програмою документообігу «Д-3», ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області позовну заяву у справі ЄУН №135/444/22 повернуто позивачу. Питання про повернення сплаченого судового збору вирішено не було.

Порядок сплати судового збору визначено ст.6 Закону України «Про судовий збір», якою не встановлено звільнення особи від сплати судового збору в разі подання повторно заяви після повернення його заявнику/позивачу.

Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Тобто, в разі повернення заяви або скарги заявник має право на повернення йому сплаченого судового збору в такій справі, від сплати судового збору при повторному зверненні до суду він не звільняється та зарахування раніше сплаченого судового збору по іншій справі до нової справи, що надійшла до суду Законом України«Про судовийзбір» не передбачено.

При цьому строк звернення з клопотанням про повернення судового збору Законом не обмежено. Тому позивач має право повернути судовий збір за його клопотанням по справі ЄУН №135/444/22 в будь-який час, оскільки його заява була повернута.

Таким чином, оскільки позивачем надано квитанцію про сплату судового збору, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України за іншою позовною заявою в іншій справі, тому слід вважати судовий збір в розмірі 992 грн 40 коп. позивачем за подання позовної заяви в даній справі - несплаченим.

Крім того, згідно із п. 9 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Проте, в порушення вимог п. 9 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до приписів ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.ст.175,177 ЦПК України, що відповідно до ч.1ст.185 ЦПК Україниє підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Недоліки підлягають усуненню шляхом подання нової редакції позову із зазначенням відомостей: про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 992 грн 40 коп. за позовні вимоги про позбавлення батьківських прав, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185,260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Ладижинська міська рада Вінницької області, Богуславська міська рада Київської області про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали, інакше позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя