Рішення № 104700998, 07.06.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20849/21

2/760/331/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати таким, що не підлягає виконанню, Виконавчий напис №29092, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 06 травня 2021 року про звернення стягнення з нього на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № 2050857 від 15 жовтня 2020 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , в розмірі 24 237, 64 гр.

В подальшому подав заяву про зміну предмету позову, яка за своїм змістом є заявою про збільшення позовних вимог, і просить додатково стягнути з відповідача на його користь списані з його карткового рахунку в АТ`Універсал Банк» на підставі платіжної вимоги приватного виконавця в межах виконавчого провадження 11 170, 50 гр.

Посилається в позові на те, що 06 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис №29092 щодо примусового стягнення з нього на користь відповідача грошових коштів у розмірі 24 237, 64 гр.

З Виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі укладеного з відповідачем кредитного договору № 2050857 від 15 жовтня 2020 року.

Вважає, що Виконавчий напис нотаріуса є незаконним та має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, з наступних підстав.

Стверджує, що будь-яких вимог про усунення порушень від відповідача він не отримував, а про існування Виконавчого напису нотаріуса дізнався після того, як приватним виконавцем Шарковим О.О. було накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на його рахунках.

15 жовтня 2020 року він не підписував та не укладав кредитного договору, а тому заборгованість перед відповідачем чи будь-якими іншими особами просто не могла виникнути.

Таким чином, заборгованість не є безспірною та не підлягає стягненню на підставі Виконавчого напису нотаріуса.

Зазначає також, що кредитний договір мав бути нотаріально посвідченим, вчинення Виконавчого напису на кредитному договорі, вчиненому у простій письмовій формі, не відповідає вимогам закону та є неправомірним.

Виконавчий напис нотаріуса не було вчинено на письмовому оригіналі кредитного договору, а сам договір нотаріально не посвідчений, подані нотаріусу документи не підтверджували безспірність вимог: нотаріус не перевірив факт направлення письмової вимоги про усунення порушень кредитного договору, нотаріус не перевірив розрахунок відповідача, відповідач умисно приховав від нотаріуса відомості про те, що він не отримував кредитні кошти.

Крім того, 04 серпня 2021 року з його карткового рахунку, відкритого в АТ`Універсал Банк», на підставі платіжної вимоги приватного виконавця № 66316975/7 від 30 липня 2021 року було списано 11 170, 50 гр.

Виходячи з приведених у позові обґрунтувань незаконності вчиненого Виконавчого напису та визнання його таким, що не підлягає виконанню, стягнення з нього грошових коштів на його виконання також є незаконним.

Враховуючи вищевикладене, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 02 серпня 2021 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 13 серпня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу та третім особам копію позовної заяви з додатками.

З рекомендованого повідомлення вбачається, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками 27 вересня 2021 року.

/ а.с. 48 /

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву, третім особам для подання до суду письмових пояснень.

На день ухвалення рішення ні відповідач, ні треті особи своїм правом не скористались, відзив на позов та пояснення не подали.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2020 року між позивачем та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №2050857.

06 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. був вчинений Виконавчий напис №29092, яким запропоновано стягнути з позивача на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №2050857 від 15 жовтня 2020 року в загальному розмірі 24 237, 64 гр. за період часу з 25 січня 2021 року до 06 травня 2021 року.

За змістом Виконавчого напису ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» є правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ «Мілоан» за вказаним кредитним договором на підставі договору відступлення прав вимоги № 60-МЛ від 26 січня 2021 року.

На підставі вказаного Виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шарковим О.О. було відкрито виконавче провадження №66316975.

04 серпня 2021 року з карткового рахунку позивача, відкритого в АТ`Універсал Банк», на підставі платіжної вимоги приватного виконавця № 66316975/7 від 30 липня 2021 року було списано 11 170, 50 гр.в рахунок часткової оплати за Виконавчим написом №29092 від 06 травня 2021 року.

/ а.с.11 - 13; 40 - 45 /

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до ст. ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно зі ст.87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року рішення суду залишено без змін.

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі" визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 від 29 червня 1999 року / в редакції постанови КМУ від 29 листопада 2001 року /.

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач, не надавши до суду відзиву, приведені в позові обставини не спростував.

Слід зазначити, що договір між сторонами, на підставі якого вчинено Виконавчий напис, укладений в електронній формі, тобто без підпису позивача та нотаріально не посвідчений.

Таким чином, подані відповідачем для вчинення виконавчого напису документи не відповідали вимогам, які пред`являється вище приведеним Переліком.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при здійсненні своєї діяльності нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

При цьому, з точки зору ст.88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, яка має враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

На думку Верховного суду в постанові № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, розрахунок заборгованості, зроблений стягувачем, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

При цьому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

Не надавши до суду відзиву, відповідач приведених у позові обставин не спростував.

Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, спірності заборгованості позивача перед товариством, не спростованої відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави це таке правовідношення, в силу якого одна сторона ( набувач), яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої сторони ( потерпілого) без достатньої правової підстави або на підставі, яка згодом відпала( безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави», у якій міститься і ст. 1212 ЦК України, застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного занедійсним правочином; 2) витребування майнавласником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1)заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї,пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, наданіфізичній особіяк засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною абоюридичною особоюдобровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;2) іншемайно, якщо це встановлено законом (ст. 1215 ЦК України).

Виходячи з викладеного вище, висновку суду про визнання Виконавчого напису, за яким у межах виконавчого провадження були списані кошти в рахунок часткової сплати за ним з рахунку позивача в банківській установі, таким, що не підлягає виконанню, вимоги позивача про стягнення утриманих коштів підлягають задоволенню.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленої у постановах в справі № 623/363/20 від 06 жовтня 2021 року та №206/2212/18 від 08 вересня 2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908, 00 гр. та 454, 00 гр. сплачені останнім при зверненні до суду з позовом та заявою про забезпечення позову, а всього 1 362, 00 гр.

Керуючись ст.ст.15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати Виконавчий напис № 29092 від 06 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про звернення стягнення за кредитним договором № 2050857 від 15 жовтня 2020 року, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» / адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 / 11 170, 50 гр. грошових коштів та 1 362, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.А. Шереметьєва