Рішення № 104690565, 09.06.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/11273/21

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення №0050942404 від 16.11.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позов мотивовано тим, що спірним рішенням №0050942404 від 16.11.2021 року їй нараховано штраф у розмірі 2616,78 грн. та пеню у розмірі 2790,22 грн. Позивачка не погоджується з цим рішенням, посилаючись на те, що станом на липень 2018 року у неї була відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску, а в інтегрованій картці неправильно відображено стан її розрахунків з бюджетом. Позивачка вказує, що відповідач зволікав з пред`явленням вимоги про сплату недоїмки, що призвело до зростання боргу. Окремо позивачка наголошує, що відповідно до пункту 9-15 розділу VIIІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" суми недоїмки, штрафних санкцій та пені, нараховані за період з 01.01.2017 року, підлягали списанню. З цих підстав просить суд визнати спірне рішення протиправним та скасувати його.

Ухвалою суду від 24.01.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що позивачка, яка з червня 2015 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, була зобов`язана нараховувати та сплачувати єдиний внесок. Позивачка своєчасно не сплатила єдиний внесок, нарахований нею у відповідних звітах за 2015 2018 роки. У зв`язку з цим рішенням №0050942404 від 16.11.2021 року на неї накладено штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум та нараховано пеню з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Доводячи правомірність спірного рішення, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_2 з 16.06.2015 року зареєстрована як фізична особа-підприємець та з того ж дня взята на облік як страхувальник та платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. У період з 01.07.2015 року по 31.03.2016 року була зареєстрована як платник єдиного податку другої групи. З 01.04.2016 року по 31.12.2017 року перебувала на загальній системі оподаткування. З 01.01.2018 року зареєстрована як платник єдиного податку третьої групи.

У листопаді 2021 року ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняло рішення №0050942404 від 16.11.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 2616, 78 грн. за період з 26.02.2016 року до 21.12.2018 року та нараховано пеню у розмірі 2790, 22 грн.

Вказане рішення разом із розрахунком штрафу та пені було надіслано позивачці та отримано нею 18.11.2021 року.

Позивачка, не погоджуючись із цим рішенням, звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (надалі - Закон №2464-VI).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2464-VI:

2) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

5) мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

6) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

У статті 4 Закону №2464-VI наведений перелік платників єдиного внеску.

Так, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску. (п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI)

Частиною 4 статті 8 Закону №2464-VI передбачено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з частинами 2, 3, 11 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 25 Закону №2464-VI передбачені заходи впливу та стягнення.

Згідно з частиною 1 цієї статті рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з частиною 6 статті 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Частиною 10 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини 11 статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 13 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду.

Згідно з частиною 14 статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Частиною 16 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Інструкція №449).

Розділом VІІ Інструкції №449 унормований такий порядок застосування фінансових санкцій:

1. За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

2. Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених пунктами 1, 4, 5, 15 та 16 частини першої статті 4 Закону, податкові органи застосовують штрафні санкції в таких розмірах:

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Для платників, зазначених у пунктах 1 та 16 частини першої статті 4 Закону, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у пунктах 4-5-1 частини першої статті 4 Закону, - календарний квартал.

4. Факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені в підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа податкового органу оформлює актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.

5. На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати; звіт платника, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду.

Сума пені розраховується за такою формулою: Y = S х K х 0,1 %, де Y сума пені, що нараховується на фактично сплачену суму недоїмки зі сплати єдиного внеску (округлюється до другого десяткового знака); S фактично сплачена сума недоїмки зі сплати єдиного внеску; K кількість днів прострочення платежу; 0,1 % ставка для нарахування пені згідно з частиною десятою статті 25 Закону.

7. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа податкового органу.

Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках.

Перший примірник рішення, одночасно з розрахунком такого рішення, протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику в порядку, встановленому для надсилання вимог, чи вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску. Другий примірник залишається в податковому органі. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень про застосування фінансових санкцій за формою згідно з додатком 19 до цієї Інструкції.

13. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Суд установив, що позивачка з 2015 року належить до кола платників єдиного внеску, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, як фізична особа-підприємець, що перебувала на загальній та на спрощеній системі оподаткування. Обов`язок нарахування та сплати єдиного внеску, з огляду на норми абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 7, частини 12 статті 9 Закону №2464-VI не залежав від отримання нею доходу (прибутку) від підприємницької діяльності у ці періоди та її фінансового стану.

Позивачка подавала звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, у яких самостійно визначала суми єдиного внеску за себе як за фізичну особу-підприємця у розмірі мінімального страхового внеску, зокрема за 2015 рік - 2757, 98 грн., за 2016 рік 2488, 64 грн., за 2017 рік 8448 грн., за 2018 рік 9828, 72 грн.

Позивачка була зобов`язана сплатити єдиний внесок за 2015 рік не пізніше 10.02.2016 року, за І квартал 2016 року - не пізніше 19.04.2016 року, за 2016 рік - не пізніше 09.02.2017 року, за 2017 рік не пізніше 09.02.2018 року, а у 2018 році - щоквартально до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Всупереч обов`язків платника єдиного внеску, позивачка не сплатила у встановлений строк єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску, самостійно нарахований нею у поданих звітах. У зв`язку з цим в облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та в інтегрованій картці платника відображено недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Як свідчить інтегрована картка платника єдиного внеску (фізичної особи-підприємця), заведена в ГУ ДПС у Кіровоградській області щодо позивачки, після подання із запізненням звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік 25.02.2016 року відображено нарахування боргу (недоїмки) за 2015 рік у розмірі 2757, 98 грн. Згодом 19.04.2016 року відображено нарахування боргу (недоїмки) за І квартал 2016 року у розмірі 909,48 грн., 09.02.2017 року за ІІ - ІV квартали 2016 року у розмірі 1579,16 грн., 09.02.2018 року за 2017 рік у розмірі 8448 грн., 19.04.2018 року - за І квартал 2018 року у розмірі 2457,18 грн., 19.07.2018 року - за ІІ квартал 2018 року у розмірі 2457,18 грн., 19.10.2018 року - за ІІІ квартал 2018 року у розмірі 2457,18 грн., 21.01.2019 року - за ІV квартал 2018 року у розмірі 2457,18 грн.

Крім того, в інтегрованій картці платника єдиного внеску 08.04.2016 року відображено нарахування боргу у сумі 170 грн. за штрафними санкціями, застосованими рішенням ГУ ДФС у Кіровоградській області №0001811303 від 21.03.2016 року, яким за несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску за 2015 рік на позивачку відповідно до пункту 7 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI накладено штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 170 грн.

Таким чином, станом на 31.12.2016 року за даними інформаційної системи органу доходів і зборів недоїмка зі сплати єдиного внеску склала 3837, 46 грн., станом на 31.12.2017 року недоїмка зросла до 5416, 62 грн.

Позивачка упродовж 2018 року перерахувала на погашення заборгованості 21240, 68 грн., зокрема 05.02.2018 року - 4990, 10 грн., 08.02.2018 року 3510 грн., 13.04.2018 року 2457, 18 грн., 16.05.2018 року 510 грн., 16.05.2018 року 170 грн., 02.07.2018 року 4700 грн., 19.07.2018 року 2441, 70 грн., 18.10.2018 року 2441, 70 грн., 21.12.2018 року 20 грн.

За рахунок вказаних сум, що надійшли від платника єдиного внеску, в інтегрованій картці відображалося погашення сум недоїмки та штрафу у порядку календарної черговості їх виникнення.

Внаслідок цього станом на 03.07.2018 року заборгованість зі сплати єдиного внеску була погашена, а в інтегрованій картці платника податків виникла переплата у сумі 15, 48 грн. Проте вже 19.10.2018 року знову виникла недоїмка у сумі 15, 48 грн., яка була погашена 21.12.2018 року. Після цього позивачка вчасно сплачувала єдиний внесок та не допускала прострочення щоквартальної сплати сум єдиного внеску.

Отже матеріалами справи підтверджується несвоєчасна сплата позивачкою єдиного внеску у період з 26.02.2016 року до 21.12.2018 року, що відповідно до частин 10, 11 статті 25 Закону №2464-VI стало підставою для застосування до неї фінансових санкцій.

Суд перевірив правильність розрахунку штрафу у сумі 2616, 78 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску, нарахованого у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум, та не встановив порушень вимог пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI, підпункту 2 пункту 2 розділу VІІ Інструкції №449 при його обчисленні.

Суд також вважає правильним розрахунок пені у сумі 2790, 22 грн., нарахованої відповідно до частин 10, 13 статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки, з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, за формулою, наведеною у пункті 5 розділу VІІ Інструкції №449.

Спірне рішення №0050942404 від 16.11.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складане за формою згідно з додатком 12 до Інструкції №449 та містить усю необхідну інформацію, передбачену цієї формою.

Суд визнає неспроможними посилання позивачки на протиправність дій відповідача щодо зволікання з направлення їй вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зазначає, що за правилами частини 16 статті 25 Закону №2464-VI, пункту 13 розділу VІІ Інструкції №449 строки давності щодо нарахування/стягнення недоїмки, штрафів та пені не застосовуються.

Суд відхиляє доводи позову про те, що спірні суми штрафних санкцій та пені підлягали списанню в порядку, передбаченому пунктом 9-15 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI, оскільки суду не надано доказів того, що позивачка за встановленою процедурою зверталася із заявою про списання цих сум і відповідачем за такою заявою прийнято позитивне рішення.

Відповідач у ході судового розгляду справи довів правомірність спірного рішення про застосування фінансових санкцій, тож у задоволенні позову про визнання його протиправним та скасування слід відмовити.

Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні її позову, підстави для стягнення на її користь судового збору відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш