Рішення № 104686518, 08.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2022Справа № 910/996/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ "НІКО ФІНАНС"

про стягнення 51 777,06 грн

представники учасників процесу:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Комунальне підприємство "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ "НІКО ФІНАНС" про стягнення 51777,06 грн, з яких: 41907,77 грн - основний борг, 7145,62 грн - інфляційні втрати, 2723,97 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як власник нерухомого майна, неналежним чином виконує зобов`язання з оплати послуг за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, засідання у справі призначено на 17.03.2022.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 17.03.2022, не відбулось.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 № 133/2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15 березня 2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" обумовлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ч.1,2 ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З огляду на викладене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2022 призначено по справі №910/996/22 судове засідання на 02.06.2022.

Представник відповідача у судове засідання 02.06.2022 не з`явився, відзиву на позов не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання ухвалою суду від 14.04.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105491868674.

Згідно із ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 02.06.2022 також не з`явився. Про час та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений ухвалою суду від 14.04.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105491868666.

Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Частиною п`ятою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва", з 01.05.2015, зі структурними підрозділами, житлово-експлуатаційними дільницями (ЖЕД), як балансоутримувач приступило до утримання й обслуговування переданого підприємству житлового фонду та безпосереднього виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із чинним законодавством України по будинкам комунальної власності, які входять до житлового фонду переданого до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, обчислюючи обсяги наданих підприємством та отриманих споживачами житлово-комунальних послуг (послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) відповідно до кількісних показників, одиницею виміру для обчислення яких є 1 (один) квадратний метр загальної площі квартир будинку.

На виконання взятих на себе зобов`язань з утримання та обслуговування житлового і нежитлового фонду, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва", укладаються (укладалися) відповідні договори з виробниками житлово-комунальних послуг (вивіз сміття, вивіз листя та снігу, електропостачання, обслуговування ліфтів), які після набуття підприємством надаються споживачам поряд з іншими послугами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що позивач посилається на те, що у період з 01.10.2016 по 01.08.2021 надавав послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по будинку №10 за адресою: м. Київ, вулиця Микільсько-Ботанічна, який ввійшов до державного житлового фонду, віднесеного до комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та обліковується на балансі позивача.

За доводами позивача, відповідач як власник квартири № 6 в будинку №10 за адресою: м. Київ, вулиця Микільсько-Ботанічна загальною площею 141,3 кв.м. зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

У зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, відповідач взяв заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.10.2016 по 01.08.2021 становить 41907,77 грн.

На підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховані - інфляційні втрати у сумі 7145,62 грн та 3% річних 2723,97 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Рішенням Голосіївської районної в м. Києві ради від 30.01.2003 №14/21 "Про створення Комунального підприємства для технічного обслуговування житлового і нежитлового фонду та утримання прибудинкової території Голосіївського району м. Києва "Голосіїво - житло", створено Комунальне підприємство "Голосіїво - житло".

Розпорядженням Голосіївської районної в м. Києві ради від 02.08.2007 № 58 "Про перейменування підприємства" перейменовано в Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району" та на підставі рішення Київської міської ради від 31.03.2011 № 102/5489 віднесено до сфери управління Київської міської ради, її виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) та Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, у межах повноважень, визначених в порядку встановленому законодавством.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві" та у зв`язку з припиненням повноважень, на підставі рішення Голосіївської районної в місті Києві ради від 19.10.2010 № 41/10 "Про передачу майна" Голосіївська районна в місті Києві рада передала майно територіальної громади Голосіївського району міста Києва зі свого балансу на баланс Комунального підприємства "Дирекція з управління обслуговування житлового фонду Голосіївського району", в тому числі будинок № 10 за адресою: м. Київ, вулиця Микільсько-Ботанічна.

Рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" було затверджено переліки об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з додатками 1 - 10 до цього рішення, та визнано такими, що втратили чинність, додатки 2 - 12 до рішення Київради від 27.12.2001 № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва".

Згідно з переліком наведеним в додатку 1 до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 ("ЖИЛИЙ ФОНД" таблиці 7 "Житлове господарство") до об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва віднесено будівлі і споруди, а відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві", із змінами і доповненнями, передано до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, в тому числі будинок № 10 за адресою: м. Київ, вулиця Микільсько-Ботанічна.

З метою реалізації Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009 - 2014 роки" та рішення Київської міської ради від 16.09.2010 №12/4824 "Про затвердження Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Києва на 2010-2014 роки", а також посилення ефективності управління майном та вдосконалення роботи комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва і здійснюють свою діяльність у сфері утримання та обслуговування житлового фонду, рішенням II сесії Київської міської ради VII скликання від 09.10.2014 №270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району" перейменовано в Комунальне підприємство "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА" та віднесено до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до Статуту КП "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА", підприємство створене з метою виконання робіт та надання послуг по утриманню та обслуговуванню житлових та нежитлових будинків, прибудинкових територій територіальної громади міста Києва й інших форм власності.

Основними напрямками діяльності підприємства, зокрема, є: утримання житлового і нежитлового фонду; надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг; надання послуг з ремонту житлового та нежитлового фонду, ліфтового обладнання; надання послуг з аварійного обслуговування внутрішньо будинкових та зовнішніх мереж.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки №273426941 від 06.09.2021) власником квартири № 6 в будинку за адресою: м. Київ, вулиця Микільсько-Ботанічна, 10, загальною площею 141,3 кв.м. є Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ "НІКО ФІНАНС".

За розрахунками позивача за період з 01.10.2016 по 01.08.2021 у відповідача перед КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" виникла заборгованість у сумі 41907,77 грн за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території по будинку №10 за адресою: м. Київ, вулиця Микільсько-Ботанічна.

На підтвердження надання відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території по будинку №10 за адресою: м. Київ, вулиця Микільсько-Ботанічна у період з 01.10.2016 по 01.08.2021 позивач надав до матеріалів позовної заяви договори надання послуг з додатковими угодами та додатками до них, а саме: договір №10 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 25.01.2016 укладений між позивачем та КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київкомунсервіс", додаткову угоду №8 від 14.12.2016 до договору №10 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 25.01.2016; договір №07/10-16Д/311 від 15.10.2016, укладений між позивачем та ТОВ "Укрбіоекологія" з додатком № 1 до договору; договір №427 про закупівлю послуг від 11.01.2016, укладений між позивачем та ТОВ "Укрбіоекологія" з додатковою угодою №1 та додатком; договір №2 про надання послуг дератизації та дезінсекції від 05.01.2017, укладений між позивачем та ТОВ "Проф Дез Контроль Плюс", з додатковою угодою №1 та додатком; договір №13 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 20.01.2017, укладений між позивачем та КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київкомунсервіс", додаткову угоду №5 від 13.08.2017 до договору №13; договори про надання послуг №85 від 05.04.2017, №114 від 02.03.2018, №17 від 10.01.2019, №454 від 31.12.2020, з додатками, укладені між Комунальним концерном "Центр комунального сервісу"; договір №37 про надання послуг дератизації та дезінсекції від 07.02.2018, укладений між позивачем та ТОВ "Комуналка", з додатками; договір №54 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 12.02.20188 укладений між позивачем та КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київкомунсервіс", додаткову угоду №2/307 від 08.06.2018, додаток до договору; укладені з ПАТ "Київенерго" договори про постачання електричної енергії №17195 від 31.08.2004, №17195-Т117/350 про закупівлю електричної енергії від 26.12.2016; №17195-Т117/587/587 про закупівлю електричної енергії від 13.12.2017 з додатковими угодами; договір №20114011ПВ/67 про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2019, укладений між позивачем та ТОВ "Київські енергетичні послуги", з додатковими угодами та додатками; договір №36 від 06.02.2018, укладений між позивачем та Приватною Багатогалузевою фірмою "Овен", з додатками; договір №562 від 19.12.2019, укладений між позивачем та ТОВ "Укрдимовент" з додатками та додатковими угодами; договір №835 від 18.12.2018, укладений між позивачем та ТОВ "Укрдимовент" з додатками та додатковими угодами; укладені між позивачем та ТОВ "Емпекс" договори про надання послуг дератизації та дезінсекції №835-Д/528 від 11.12.2019, №840 від 21.12.2018, №1021-Д/390 від 10.12.2020 з додатками; укладені між позивачем та ТОВ "СЕА ОДС" договір №427 від 23.12.2020, №90 від 10.03.2020 з додатками; договір про надання послуг; договір №220 від 28.04.2021 укладений між позивачем та ТОВ "Венстандарт" з додатками; договір №421 про надання послуг від 21.12.2020 укладений між позивачем та ТОВ "Екосервіс Груп".

За поясненнями позивача, при розрахунку вартості наданих послуг позивач у період з 01.12.2015 року по 01.06.2017 року застосовував тариф у сумі 2,28 грн. за 1 кв.м., встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2015 № 442, а з 01.07.2017 року по теперішній час застосовується тариф 5,67 грн, згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2017 № 668.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об`єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об`єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Як передбачено статтею 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ч.1-4 ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.

Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є: 1) перелік послуг; 2) права і обов`язки сторін; 3) ціна на послуги; 4) строк дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, у відповідності до п.4, 5 ст.13 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" установити, що до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом.

У разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

Як зазначалось судом вище, будинок № 10 за адресою: м. Київ, вулиця Микільсько-Ботанічна перебуває на балансі "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА" та переданий до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. Згідно рішень органу місцевого самоврядування позивач надає послуги по утриманню та обслуговуванню житлових та нежитлових будинків, прибудинкових територій по будинку № 10 за адресою: м. Київ, вулиця Микільсько-Ботанічна.

Статтею 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають:

1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;

2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;

2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;

3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення;

4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Стаття 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV1 (чинного на момент виникнення між сторонами правовідносин) визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Виходячи з положень статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV1, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Також згідно зі статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (набрав чинності з 10.12.2017) до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV1 встановлено, що споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. У свою чергу наведеною нормою встановлено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 року у справі №904/7377/17.

Отже, з огляду на факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг відповідачем.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частиною 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Приписами частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У відповідності до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у підтвердження фактичного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з метою проведення відповідних оплат спожитих послуг за спірний період.

Надані позивачем у матеріали справи договори надання послуг з додатковими угодами та додатками до них без надання первинних документів (актів надання послуг, доказів оплат), не підтверджують фактичного надання відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх обсягу.

Окрім того, суд позбавлений можливості встановити з якого моменту боржник у спірних правовідносинах вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати цих послуг, що відповідно, визначає право кредитора вимагати стягнення сум 3% річних та індексу інфляції згідно приписів ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, враховуючи відсутність між сторонами договірних правовідносин.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду обґрунтованих доказів, що підтверджують факт надання відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та їх споживання відповідачем.

З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 41907,77 грн необґрунтованими.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ "НІКО ФІНАНС" заборгованості у сумі 41907,77 грн.

Оскільки суд відмовив у задоволенні заборгованості у сумі 41907,77 грн, похідні позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 7145,62 грн та 3 % річних у сумі 2723,97 грн також задоволенню не підлягають.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 08.06.2022.

Суддя С. О. Турчин