Рішення № 104683693, 08.06.2022, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/2081/21

Номер провадження 2/350/100/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2022 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.

секретаря судового засідання Маєвської С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу -

у с т а н о в и в:

До Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області звернулась представник Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» (далі за текстом - ПАТ «"УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"») із позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з нього 55351,81 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 2270,00 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зіслалася на те, що ПАТ «"УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» з ТОВ «ПЕТЕР-ТРАНС» уклали Комплексний договір добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків №К 107642 від 12.03.2018 та Договір добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) №К126244 від 18.04.2018. Предметом Договору страхування №К107642 від 12.03.2018 є страхування транспортного засобу DAF СF85.430, д.н. НОМЕР_1 , а предметом Договору страхування №К126244 від 18.04.2018 є страхування транспортного засобу «Krone SPD 24», д.н. НОМЕР_2 .

04.12.2018 у с.Креховичі, по вул.22 Січня на автодорозі Н-10 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованих транспортного засобу DAF СF85.430, д.н. НОМЕР_1 з причепом Krone SPD 24», д.н. НОМЕР_2 . під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Volkswagen Jetta» д.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11.03.2019 (справа № 350/2378/18) відповідача визнано винуватим у вчиненні вказаного ДТП. До того ж постановою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 06.02.2019 (справа № 350/2380/18) ОСОБА_2 визнано також винуватим у вчиненні вказаного ДТП. В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено вищезазначені застраховані транспортні засоби, що підтверджується зазначеними постановами.

Враховуючи наявність Договорів страхування представник страхувальника пошкодженого застрахованого транспортного засобу звернувся до ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» з заявами про настання події (КАСКО).

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу DAF СF85.430, д.н. НОМЕР_1 було проведено його огляд, про що складено протокол технічного огляду КТЗ та складено ЗВІТ №28/12/18 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням ТЗ, відповідно до якого вартість збитків заподіяних пошкодженням DAF СF85.430, д.н. НОМЕР_1 складає 274 916,47 грн., а також складено ремонтну калькуляцію №2488, відповідно до якого вартість ремонту пошкодженого ТЗ DAF СF85.430, д.н. НОМЕР_1 складає 2 671 140,40 грн.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Krone SPD 24», д.н. НОМЕР_2 було проведено його огляд, про що складено протокол технічного огляду КТЗ та складено звіт №29/12/18 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням ТЗ, відповідно до якого вартість збитку заподіяних пошкодженням «Krone SPD 24», д.н. НОМЕР_2 складає 182 903,63 грн.

Внаслідок цього позивачем на підставі зібраних документів та заяви про виплату страхового відшкодування від представника власника пошкодженого транспортного засобу DAF СF85.430, д.н. НОМЕР_1 складено розрахунок суми страхового відшкодування та страхові акти №180000192569 на суму 95 758,47 грн., №180000192569-1 на суму 95 758,00 грн., загальна сума виплати страхового відшкодування склала 191 516, 47 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №ЗР040169 та №ЗР040606.

Також, на підставі зібраних документів та заяви про виплату страхового відшкодування від представника власника пошкодженого транспортного засобу «Krone SPD 24», д.н. НОМЕР_2 складено розрахунок суми страхового відшкодування та Страховий акт №180000192724 на суму 110 703,63 грн., яка була виплачена, що підтверджується платіжним дорученням №ЗР039628. Загальний розмір виплаченого страхового відшкодування складає 302 220,10 грн.

Враховуючи, що винуватцями даного ДТП визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а цивільно-правова відповідальність останнього згідно Полісу АК8290717 на момент ДТП була застрахована в ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», позивач звернувся до страхової компанії Відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно Поліса АК8290717 відповідача ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, складає 100 тис грн., ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» виплатило позивачу частину страхового відшкодування в розмірі 95 758.24 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Оскільки розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 302 220,10 гривень, при цьому Полісом АК8290717 покрито лише частину шкоди на суму 95 758,24 грн. то залишок шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, складає: 55 351,81 грн. (302 220,10 грн. /2)- 95 758,24 грн. = 55 351,81 грн.

11.01.2022 представник позивача направила до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області заяву про зменшення позовних вимог, у якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 51110,05 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 2270,00 грн. судового збору. Заява мотивована тим, що згідно Поліса АК8290717 відповідача ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, складає 100 тис грн., ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» виплатило позивачу частину страхового відшкодування в розмірі 95 758,24 грн. та 4241,76, що підтверджується платіжним дорученням №37907105 та №37907108.

18.05.2022 від відповідача до суду надійшла заява, у якій він заперечив проти позову, посилаючись на вищезазначену заяву про зменшення позовних вимог та вважає, що позивач фактично відмовляється від заявлених позовних вимог на свою користь та не надавши процесуального документа (доручення) на вчинення процесуальних повноважень в даній цивільній справі, просить суд стягнути з нього відповідні грошові кошти вже на користь на користь іншої юридичної особи - ПрАТ «Страхова Група «ТАС» код ЄДРПОУ 30115243, яка не є стороною (позивачем чи співпозивачем) в даній цивільній справі. Вважає, що у даному випадку вбачаються ознаки не регресу, а суброгації - зміни осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання.

Разом з тим, 11.01.2022 представник позивача направила до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області заяву про уточнення, у якій уточнила вищезазначену заяву про зменшення позовних вимог, у зв`язку із допущеною у ній помилкою та просила вважати правильним такий варіант прохальної частини заяви про зменшення позовних вимог: стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «"УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» 51110,05 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 2270,00 грн. судового збору.

Суд, установивши, що позивачем у цій цивільній справі є ПАТ «"УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"», при цьому матеріали цивільної справи не містять жодних відомостей чи доручень, на підставі яких суд міг би прийти до висновку про наявність повноважень у ПрАТ «Страхова Група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243) на вчинення процесуальних дій у цій справі, прийшов до висновку, що правильною слід вважати позовну вимогу в редакції вищезазначеної заяви про уточнення.

У судове засідання сторони не прибули.

У позовній заяві представниця позивача просила розгляд справи провести без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 також подав заяву, у якій просив розгляд справи провести без його участі, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у відсутності сторін при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд вважає за можливе не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, враховуючи приписи ст.247 ч.2 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) установлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як передбачено ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі шляхом визнання права.

Судом установлено, що 04.12.2018 у с.Креховичі, по вул.22 Січня на автодорозі Н-10 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованих транспортного засобу DAF СF85.430, д.н. НОМЕР_1 з причепом Krone SPD 24», д.н. НОМЕР_2 . під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Volkswagen Jetta» д.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Факт існування дорожньо-транспортної пригоди сторонами не заперечувався.

Відповідно до постанови Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11.03.2019 (справа № 350/2378/18) (а.с.62-63) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні вищезазначеної ДТП. Також постановою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 06.02.2019 (справа № 350/2380/18) (а.с.9-10) ОСОБА_2 визнано також винуватим у вчиненні вищезазначеної ДТП. В результаті ДТП було пошкоджено застраховані транспортні засоби, що підтверджується зазначеними постановами.

Згідно із ст.1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору, що передбачено ст. 979 ЦК України.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України "Про страхування"). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України "Про страхування"). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Як передбачено п. 9 ч.1 ст.7 Закону України «Про страхування» в Україні здійснюються обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

12.03.2018 між ПАТ «"УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» та ТОВ «ПЕТЕР-ТРАНС» укладено Комплексний договір добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків №К107642 (а.с.6) та Договір добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) №К126244 від 18.04.2018 (а.с.33). Предметом Договору страхування №К107642 від 12.03.2018 є страхування транспортного засобу DAF СF85.430, д.н. НОМЕР_1 , а предметом Договору страхування №К126244 від 18.04.2018 є страхування транспортного засобу «Krone SPD 24», д.н. НОМЕР_2 .

Згідно з ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно п. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як передбачено ст.28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана з: пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Враховуючи наявність Договорів страхування представник страхувальника пошкоджених застрахованих транспортних засобів звернувся до ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» з заявами про настання події (КАСКО) (а.с.10, 35).

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки DAF СF85.430, д.н. НОМЕР_1 було проведено його огляд, про що складено протокол технічного огляду КТЗ (а.с. 14-15) та складено Звіт №28/12/18 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу (а.с.16-18), відповідно до якого вартість збитків заподіяних пошкодженням DAF СF85.430, д.н. НОМЕР_1 складає 274 916,47 грн., а також складено ремонтну калькуляцію №2488 від 17.12.2018 (а.с.19-24), відповідно до якої вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу DAF СF85.430, д.н. НОМЕР_1 складає 2 671 140,40 грн.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «Krone SPD 24», д.н. НОМЕР_2 було проведено його огляд, про що складено протокол технічного огляду КТЗ (а.с.38) та складено звіт №29/12/18 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу (а.с.39-41), відповідно до якого вартість збитку заподіяних пошкодженням «Krone SPD 24», д.н. НОМЕР_2 складає 182 903,63 грн.

Внаслідок цього позивачем на підставі зібраних документів та заяви про виплату страхового відшкодування від представника власника пошкодженого транспортного засобу DAF СF85.430, д.н. НОМЕР_1 складено розрахунок суми страхового відшкодування та страхові акти №180000192569 на суму 95 758,47 грн. (а.с.28), №180000192569-1 на суму 95 758,00 грн. (а.с. 29), загальна сума виплати страхового відшкодування склала 191 516, 47 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №ЗР040169 та №ЗР040606 (а.с. 31, 32).

Також, на підставі зібраних документів та заяви про виплату страхового відшкодування від представника власника пошкодженого транспортного засобу «Krone SPD 24», д.н. НОМЕР_2 складено розрахунок суми страхового відшкодування та Страховий акт №180000192724 на суму 110 703,63 грн. (а.с.43), яка була виплачена, що підтверджується платіжним дорученням №ЗР039628 (а.с.44). Загальний розмір виплаченого страхового відшкодування складає 302 220,10 грн.

Сума страхового відшкодування та факт її виплати у відповідному розмірі сторонами про справі не оспорювалась.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи, що винуватцями ДТП визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а цивільно-правова відповідальність останнього на момент ДТП була застрахована в ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» згідно Полісу АК8290717 (а.с.45), представник позивача звернувся до страхової компанії Відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно Поліса АК8290717 відповідача, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, складає 100 тис грн., при цьому страховик відповідача - ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» виплатило позивачу частину страхового відшкодування в розмірі 95 758.24 грн. та 4241,76, що підтверджується платіжними дорученнями №37907105 та №37907108 (а.с.64, 65).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що оскільки розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 302 220,10 гривень, при цьому страховиком відповідача відповідно до Поліса АК8290717 покрито лише частину шкоди на суму 100000 грн., то залишок шкоди, у розмірі 51110,05 підлягає стягненню з відповідача (302 220,10 грн. /2) - 100000 грн. = 51110,05 грн.

Разом з тим, відповідач заперечив щодо можливості задоволення позовних вимог, оскільки до застосування підлягають норми матеріального права, якими врегульовано відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації, а не у порядку регресу, як про це заявлено позивачем.

Суд дослідивши обставини справи, вважає доводи відповідача частково обґрунтованими, зважаючи на таке.

Судом установлено, що позивач у позовній заяві в обгрунтування позовних вимог посилається, окрім інших, на норми ст.1191 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Разом з цим, стаття 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, можна зробити висновок, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

При цьому, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що відповідає приписам ч.4 ст.263 ЦПК України.

Так, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Таким чином, право регресної вимоги міг би набути страховик відповідача ОСОБА_1 , у випадку, якщо би він відшкодував потерпілому завдану шкоду, а також за наявності умов, визначених статтею 38 вказаного Закону.

Отже, суд приходить до висновку, що вимога позивача (страховика потерпілого) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших нижченаведених приписах чинного законодавства України.

Пунктом четвертим частини першої статті 512 ЦК України установлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпіла) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, суд прийшов до переконання, що правовідносини, які виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування - засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача, що у даному випадку підлягають застосуванню норми матеріального права, засновані на суброгації, а саме ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування».

Разом з тим, суд не погоджується із доводами відповідача, що неправильне посилання позивача на норму матеріального права є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, зважаючи на те, що неправильне розмежування позивачем поняття «регрес» та «суброгація» при поданні до суду даного позову, не спростовує вищезазначені обставини, пов`язані із обов`язком відповідача відшкодувати завдану ним майнову шкоду, та не свідчить про неможливість суду самостійно, з метою ухвалення законного, правильного та справедливого рішення у цій справі, визначити характер спірних правовідносин шляхом розмежування зазначених понять та застосувати відповідну норму матеріального права.

Аналогічний за своєю суттю спосіб самостійного визначення характеру спірних правовідносин застосував Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 у справі №755/9320/15-ц. У зазначеній справі позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди були заявлені у порядку регресу та рішенням суду першої інстанції були задоволені, при цьому апеляційним судом таке рішення суду залишено без змін. Однак, Верховний Суд прийшов до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є суброгацією. При цьому, зміна характеру спірних правовідносин Верховним Судом призвела не до скасування рішення судів попередніх інстанцій або ухвалення нового рішення у справі, а лише до зміни рішень судів, в частині їх мотивів задоволення позову.

За таких обставин, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 завданої ним матеріальної шкоди у розмірі 51110,05 грн. на користь позивача ПАТ «"УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"», слід задоволити.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі, відповідно на ОСОБА_1 слід покласти судові витрати, зокрема сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2270 гривень.

Керуючись ст.ст.1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» (код ЄДРПОУ 24175269, 04050, м.Київ, вул.Глибочицька, буд.44) 55351 (п`ятдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят одну) гривню 81 (вісімдесят одну) копійку матеріальної шкоди в порядку регресу та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень сплаченого позивачем судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 08.06.2022.

Суддя А.М. Бейко