Рішення № 10467000, 14.06.2010, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа № 2-3943/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 червня 2010 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

при секретарі - Бондарчук Т.І.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Руденко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську про відшкодування моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, просив стягнути з відповідача моральну шкоду посилаючись на те, що працював на вугільних підприємствах м. Дзержинська та був звільнений за станом здоровя. Відповідно до висновку лікарняно експертної комісії Донецької обласної кліничної лікарні профзахворювань у нього виявлене професійне захворювання хронічна вертеброгенна попереково крижова радикулопатія. Висновком МСЕК від 17.02.2003 року йому було встановлено 40 % стійкої втрати працездатності по профзахворюванню, з 11.03.2008 року безстроково. У звязку з професійним захворюванням позивач відчуває моральні страждання, фізичний біль, який призвів до порушення нормальних життєвих звязків. Це полягає у постійному дискомфорті, повязаному із фізичним нездужанням та болях у поясниці, загальної слабкості та частої втомленості й роздратованості.

Професійне захворювання позбавило позивача можливості своїх звичек та бажань. Все це потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, позов не визнав, оскільки вважає, що позивач у судовому засіданні не обґрунтував та не довів свої вимоги.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності судом встановлено наступне.

Так, з 29 серпня 1985 р. по 18 лютого 2003 р. періодично позивач працював на вугільних підприємствах міста Дзержинська (а.с. 3-9) . Висновком МСЕК від 17.02.2003 року (а.с. ) позивачу з 17.02.2003 року за сукупністю було встановлено 45 % втрати професійної працездатності, з них вперше 30% по професійному захворюванню хронічна вертеброгенна попереково крижова радикулопатія, повторно 15% у звязку з травмою на виробництві, отриманою 16.04.1997 року.

В подальшому висновком МСЕК від 17.02.2004 року (а.с. ) позивачу ОСОБА_1 було підтверджено 45% втрати професійної працездатності за сукупністю травми на виробництві та професійного захворювання, з повторним переоглядом 17.02.2006 року.

Висновком МСЕК від 07.03.2006 року (а.с. ) позивачу ОСОБА_1 встановлено 55% втрати професійної працездатності за сукупністю, а саме 40% у звязку з професійним захворюванням хронічна попереково крижова радикулопатія та 15% у звязку з травмою на виробництві, отриманою 16.04.1997 року, з повторним переоглядом 07.03.2008 року.

11 березня 2008 року висновком МСЕК (а.с. 12) позивачу з 07.03.2008 року було підтверджена третя група інвалідності, безстроково встановлено 55% втрати професійної працездатності за сукупністю травми на виробництві та професійного захворювання.

Факт встановлення професійного захворювання підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання (а.с. 11) , виписками із історії хвороби ( а.с. 13-27) , довідками МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (а.с. 12,33,40) .

Суд вважає, що сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів дає можливість зробити висновок про те, що позивачу внаслідок ушкодження здоровя заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного образу життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.95 року зазначено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі зясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Як встановлено судом право вимагати відшкодування моральної шкоди настало у позивача з моменту встановлення йому стійкої втрати працездатності від отриманого професійного захворювання, а саме з 17.02.2003 року, тобто під час дії зазначеного закону.

Отже, положення ст.ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” в редакції, яка діяла до 1 січня 2006 року, передбачали обовязок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-9/2004 в п. 4.1. надані розяснення положень ст. 34 Закону, що також передбачають обовязок відповідача відшкодовувати працівникові моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, яка відшкодовується незалежно від втрати працівником працездатності і полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановленння їй такої стійкої втрати працездатності висновком МСЕК.

Відповідно до п.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» сума страхової виплати за моральну шкоду визначається в судовому порядку і при цьому не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати , встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів дає можливість суду зробити висновок про те, що ушкодження здоровя на виробництві спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичному болю та у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного образу життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Внаслідок порушення відповідачем права позивача на безпечні умови праці у останнього виникло професійне захворювання хронічна вертеброгенна попереково крижова радикулопатія. Позивач постійно знаходиться на лікуванні, йому встановлена стійка втрата працездатності 40 % за отримане професійне захворювання, безстроково, він відчуває інші неприємні відчуття від незадовільного стану здоровя. Перелічені негативні явища дійсно не можуть не турбувати потерпілого, не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує порушення нормальних життєвих звязків позивача, неможливість ведення попереднього способу життя. Разом з тим, вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 гр. суд визнає збільшеною. З врахуванням ступеня та глибини моральних страждань позивача, керуючись принципом розумності та справедливості, суд знаходить можливим стягнути на користь позивача 12 000 грн. як відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 5 ЦК України, ст.ст. 10,11,60, 212 ЦПК України, ст.41 Конвенції про захист прав та основних свобод, ст. 34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, п. 4.1. Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004 року № 1-9/2004 , суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Дзержинську на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за моральну шкоду у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гр.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Дзержинську витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 15 (пятнадцять) гр. (розрахунковий рахунок 31216259700004 ГУ ДКУ у Донецькій області код ЄДРПОУ 34686537, МФО банку 834016, отримувач УДК у м. Донецьк).

Рішення суду вступає в законну силу після спливу строків на його апеляційне оскарження.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області подається через Дзержинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: