Рішення № 104668309, 19.04.2022, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/827/21

Провадження №2/375/421/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2022 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Чорненької О.І.,

при секретарі судового засідання Киричок В.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду смт Рокитне, в порядку загального позовного провадження, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Наталія Іванівна про визнання права власності у порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності у порядку спадкування на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами 1957 року забудови, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який рахується за його покійною матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що після смерті його матері ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно, а саме: будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами 1957 року забудови, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини звернувся до нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н. І. із заявою про прийняття спадщини та прийняв спадщину, що підтверджується матеріалами спадкової справи за № 63/2020, зареєстровану у спадкованому реєстрі за № 66904663.

Вказаний житловий будинок АДРЕСА_1 , належав спадкодавцю ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області вих. № 994 від 03.12.2020.

Однак, 16.06.2021 нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій №99-02-31, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину на вказаний житловий будинок, у зв`язку з не наданням документу, що підтверджує право власності на житловий будинок.

Оскільки позивач позбавлений можливості в нотаріальному порядку встановити за собою право власності на нерухоме майно, то він звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Проведення підготовчого судового засідання призначено на 11 годину 00 хвилин 06 вересня 2021 року.

06 вересня, 30, вересня, 17 листопада, 27 грудня 2021 року та 09 лютого 2022 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та призначено до розгляду 19 квітня 2022 року.

19 квітня 2022, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, позивач у підготовче судове засідання не зявився. Однак, через канцелярію суду подав заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі, а також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач - Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направила. Однак, на електронну адресу суду, надіслала заяву, в якій позов визнає та просить розглянути справу без участі представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н. І., в судове засідання не з`явилася, однак разом з направлення копії спадкової справи заявила клопотання про слухання справи за її відсутності. Позов підтримує.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно з вимогами частин 3, 4 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Подана відповідачем заява про відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог та визнання позовних вимог враховується судом при прийнятті рішення.

Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та визначено зміст спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 , відповідно до вимог частини 1 статті 1222 ЦК України є спадкоємцем за законом після смерті його матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Острівської сільської ради Київської області 24 липня 2020 року.

Родинні відносини ОСОБА_1 із спадкодавцем - ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 09 грудня 2020 року Рокитнняським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідно до якого ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною 1 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини, згідно з вимогами частини 2 статті 1220 ЦК України, є день смерті особи, а тому спадкоємцю ОСОБА_1 з дня смерті його матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавця.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Факт належності спадкодавцю ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_1 , підтверджується довідкою Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області вих. № 994 від 03.12.202, яка міститься у матеріалах спадкової справи №63/2020. Відповідно до зазначеної довідки вбачається, що житловий будинок 1957 року забудови, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , рахується за померлою ОСОБА_2 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи №63/2020, заведеною приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області, в спадщину після померлої ОСОБА_2 вступили три спадкоємці: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Між спадкоємцями укладено договір про поділ спадщини від 16 червня 2021 року зареєстрований в реєстрі за № 564, відповідно до якого позивачу у спадщину переходить житловий будинок 1957 року забудови, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 прийняв спадщину щодо спадкового майна спадкодавця - ОСОБА_2 шляхом подання заяви від 16 червня 2021 року № 108 про прийняття спадщини в шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи за №63/2020, заведеної приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І.

Із копії постанови приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н. І від 16.06.2021 № 99-02-31, вбачається що свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно спадкоємцю ОСОБА_1 не може бути видано, оскільки останнім на підтвердження належності спадкодавцю права власності на житловий будинок подано довідку Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, що житловий будинок АДРЕСА_2 належав померлій ОСОБА_2 .

Комунальним підприємством Київської обласної ради "Південне бюро технічної інвентаризації" від 08.02.2021 за № 287 на запит нотаріуса щодо підтвердження права власності на нерухоме майно, надано відповідь, що право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано. Спадкоємцем на підтвердження належності спадкодавцю права власності на житловий будинок не подано правовстановлюючі документи.

Згідно з даними технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (інвентаризаційна справа №2021-005), зазначений будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами 1957 року забудови має 76 кв. м. загальної площі, житлової площі - 30,8 кв. м, допоміжної площі - 45,2 кв. м, та господарськими будівлями: сараєм площею 61,2 кв.м, гаражем площею 24,8 кв. м, літнею кухнею площею 14,1 кв. м, сараєм площею 49,5 кв. м, погрібом площею 39,7 кв. м, огорожею, ворітьми, колодязем питним, 2-ма вигрібними ямами.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03 серпня 2004 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна не проводилася у сільській місцевості.

Також слід зазначити, що виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України в редакції від 16.01.2003 року, тобто до 01.01.2004 року.

Таким чином, ОСОБА_2 після реєстрації житлового будинку в погосподарській книзі Острівської сільської ради набула права власності на вказаний будинок.

Частиною 4 статті 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що порушені права позивача підлягають захисту, а позовні вимоги задоволенню.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Частиною 1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, стаття 1261 ЦК України.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації .

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно проводиться нотаріусами після надання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. В разі відсутності таких документів нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з чим особа, яка претендує на зазначене майно повинна встановлювати право власності в судовому порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає прямо із закону або не законність набуття права власності не встановлено судом.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання за ним права власності на спадкове майно у вигляді будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_2 .

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

За статтею 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем Рокитнянською селищною радою Білоцерківського району Київської області визнано позовні вимоги позивача, будь-яких перешкод для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спадковий будинок, що залишився після смерті спадкодавця ОСОБА_2 під час підготовчого судового засідання не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч.1, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1220, 1222 ч. 1, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Наталія Іванівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, 1957 року забудови, загальною площею 76 кв. м., житловою площею - 30,8 кв. м, допоміжною площею - 45,2 кв. м, та господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення виготовлено 19 квітня 2022 року.

Повне найменування сторін

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ 04358997, місце знаходження за адресою: 09601, Київська область, Білоцерківський район, смт Рокитне, вул. Незалежності, 2;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Наталія Іванівна, місце знаходження за адресою: 09600, Київська область, Білоцерківський район, смт. Рокитне, вул. І.Зінича, 2.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА