Рішення № 104663256, 30.05.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17081/14-ц

Провадження № 2/344/183/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ ФК Укрфінстандарт до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 182 908 доларів США за кредитним договором № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року, 4 873 024,95 грн. пені за порушення умов договору, стягнення судових витрат в розмірі 3 654,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської ОД АТ Райффайзен Банк Аваль звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 182 908 доларів США за кредитним договором № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року, 4 873 024,95 грн. пені за порушення умов договору, стягнення судових витрат в розмірі 3 654,00 грн., посилаючись на те, що згідно кредитного договору № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року відповідачка ОСОБА_1 отримала в позивача АППБ Аваль, правонаступником якого є АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської ОД АТ Райффайзен Банк Аваль кредитні кошти в розмірі 109 000,00 доларів США зі сплатою 12,5% річних з кінцевим терміном погашення до 13.10.2025 року та зобов`язалася проводити погашення кредиту щомісячно і сплачувати відсотки за користування кредитом в строки, визначені договором. Внаслідок порушення графіку сплати коштів, визначених умовами кредитного договору, станом на 03.11.2014 року за відповідачкою ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитними зобов`язаннями в сумі: 104 379,03 доларів США заборгованість по кредиту і 78 528,97 доларів США - відсотки за користування кредитом. В забезпечення виконання ОСОБА_1 між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було укладено договори поруки: №014/003/84/36070-430, №014/003/84/36070-429, №014/003/84/36070-431 від 14.10.2005 року. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як поручителі згідно договорів поруки відповідають по зобов`язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. А тому, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з боржника та поручителів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської ОД АТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 182 908 доларів США за кредитним договором № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року, 4 873 024,95 грн. пені за порушення умов договору, стягнення судових витрат в розмірі 3 654,00 грн. задоволені у повному обсязі (а.с.77-78, т.1).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 12.04.2018 року заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської ОД АТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 182 908 доларів США за кредитним договором № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року, 4 873 024,95 грн. пені за порушення умов договору, стягнення судових витрат в розмірі 3 654,00 грн.- скасовано (а.с.230-231, т.1).

07.09.2018 року відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що в самій позовній заяві, як і додатках до неї, відсутнє посилання на дані обставини і докази, якими вони підтверджуються, що свідчить про наявність обставин пропуску строку позовної давності, і як наслідок, відмови у задоволенні позовних вимог. Зокрема, пунктом 5.5. розділу 5 та п. 6.5. розділу 6 і п. 7.2. розділу 7 кредитного договору визначено, що кредит, відсотки та інші платежі, що визначені цим кредитним договором повертаються достроково у разі: невиконання, чи неналежного виконання Позичальником умов цього Договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту; відмови від зміни умов даного договору в порядку, передбаченому п.п. 6.2, 6.4. цього договору. Кошти мають бути повернені протягом 10 банківських днів з моменту надіслання банком на адресу Позичальника відповідного листа-повідомлення. Достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання Позичальником умов цього Договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав Позичальника, включаючи забезпечення за цим Договором, за умови попереднього (за 10 днів) повідомлення Позичальника рекомендованим листом. Однак, як вбачається із доданого до позову розрахунку, прострочення повернення чергової частини позики мало місце в листопаді 2008 року, на підставі чого і була нарахована пеня в грудні 2008 року з дня виникнення прострочення платежу, що не заперечується позивачем. Оскільки строк виконання основного зобов`язання на підставі частини 2 статті 1050 ЦК України було змінено позивачем про що визначено у кредитному договорі, то саме з цього моменту в позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак банк звернувся до суду із зазначеним позовом лише 04.11.2014 року, тобто з пропуском позовної давності. Окрім цього, після зміни строку виконання зобов`язання до 15 грудня 2008 року усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою підпункту 5.5 договору позичальник був зобов`язаний повернути кредит в повному обсязі до вказаної дати, а усі наступні щомісячні платежі за графіком після вказаної дати не підлягали виконанню, що свідчить про безпідставність вимог. Наступною підставою, яка свідчить про необґрунтованість позовних вимог, є відсутність доказів, із урахуванням належності і допустимості, якими позивач повинен був обґрунтувати свої вимоги. Наявність копії кредитного договору і договорів поруки, копії графіку погашення по кредиту, не підміняє собою доказів проведення фінансових операцій (розрахунків), а тому вимоги позивача, є необгрунтованими. Доказів того, що відповідач припинив сплачувати грошові кошти за умовами кредитного договору саме за три роки до 03.11.2014 року, не додано, а отже дана обставина є непідтвердженою. Позивачем проведено нарахування пені (неустойки) за період трьох років, та нараховано її розмір разом із штрафом в розмірі 4 873 024,95 грн., що значно перевищує заборгованість по тілу кредиту та відсотках. Наполягаючи на неправильності проведених розрахунків позивачем за умовами кредитного договору № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року, вважає, що розрахунок суми заборгованості за умовами даного кредитного договору також не відповідає дійсності, оскільки є необгрунтованим і значно завищеним. Сторона відповідача заперечує щодо достовірності і правильності наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, оскільки не наведено формул і відповідно самих розрахунків, а лише таблиці, які не дозволяють визначити за якою саме методикою, чи методиками здійснювався даний розрахунок сум, які покладено в основу позову. Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.78-83, т.2).

14.09.2020 року відповідачка ОСОБА_1 подала заяву про застосування позовної давності (а.с.50).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 16.09.2020 року залучено до участі у справі ОСОБА_5 як правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської ОД АТ Райффайзен Банк Аваль (а.с.80-81,т.4).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 09.08.2021 року залучено до участі у справі ТОВ ФК Укрфінстандарт як правонаступника позивача ОСОБА_5 (а.с.178,т.4). .

Представник ТОВ ФК Укрфінстандарт подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила суд відмовити в задоволенні позову за спливом строків позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_4 подала заяву, в якій щодо позовних вимог заперечила, просила відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_4 з підстав наведених у письмових поясненнях.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, у письмових поясненнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог до нього у зв`язку з припиненням поруки (а.с.64-67, т.4).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу Українивизначено, зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

14.10.2005 року між АППБ Аваль, правонаступником якого є АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської ОД АТ Райффайзен Банк Аваль та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/0031/84/36070, за яким банк надав, а позичальник (відповідачка) отримала кредитні кошти в розмірі 109 000,00 грн. та зобов`язалася повернути кредит до 13.10.2025 року. Умовами п. 1.4. Кредитного договору встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 12.5% річних (а.с.9-12, т.1).

Позивач виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором, та надав ОСОБА_1 грошові кошти, що не спростовується сторонами.

14.10.2005 року міжпозивачем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем та ОСОБА_2 як майновим поручителем, було укладено договір іпотеки, посвідчений нотаріально в установленому порядку, предметом якого виступило домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю ОСОБА_1 та земельна ділянка площею 0,1379 га. за цією ж адресою, що належить майновому поручителю ОСОБА_1 (а.с.52-54, т.4).

В забезпечення належного виконання зобов`язання по кредитному договору № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року, між АППБ Аваль, правонаступником якого є АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської ОД АТ Райффайзен Банк Авальта ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було укладено договори поруки: №014/003/84/36070-430, №014/003/84/36070-429, №014/003/84/36070-431 від 14.10.2005 року, в яких відповідно до п.1.2 поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати по зобов`язанням боржника ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року в повному обсязі цих зобовязань (а.с. 13-15).

У матеріалах справи міститься договір №444 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків від 19.12.2005 року укладений між Івано-Франківським регіональним управлінням іпотечний центр Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та ОСОБА_1 (а.с.205, т.4).

14.01.2009 року відповідач ОСОБА_1 зверталась до ВАТ Райффайзен Банк Аваль з заявою про зміну умови діючого кредитного договору № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року, а саме зменшити відсоткову ставку та продовжити дію кредиту, у зв`язку з фінансовими труднощами, спадом прибутків на фоні кризи в країні та зростанням курсу долара (а.с.206, т.4)

З матеріалів справи встановлено, що банк надсилав відповідачу ОСОБА_1 вимогу по погашенню боргу по кредитному договору, однак відповідач вказану заборгованість не погасила. (а.с.199-200, т.4).

Зазначена вимога про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором направлялась відповідачу 27.05.2009, і отримана відповідачем ОСОБА_1 30.05.2009 року (а.с.198, т.4).

В зазначеній вимозі банк, з посиланням на умови кредитного договору та ст.611 ЦК України, вимагав протягом 30 днів виконати зобов`язання передбачені кредитним договором, а саме погасити заборгованість по кредиту та відсоткам, а також сплатити пеню на загальну суму 116 479 31, дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 887 083,13 грн.

Останній платіж за кредитним договором здійснено 14.11.2008 року.

22.07.2009 року приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу Чіпко Н.З. вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , для погашення ОСОБА_1 заборгованості перед банком за кредитним договором в розмірі: заборгованість по основній сумі кредиту 104 379,03 доларів США, заборгованість по відсотках 18 648, 48 доларів США і 5 991,53 доларів США пені та витрат по здійсненню виконавчого напису (а.с.51, т.4)

21.03.2011 року Банк надіслав відповідачу ОСОБА_1 вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, в якій вимагав від позичальниці протягом не більше 30 календарних днів з дати цієї вимоги, здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені відповідно до умов кредитного договору (а.с.55, т.4).

Також, 21.03.2011 року вимога про виконання грошових зобов`язань за договором поруки була направлена Банком на ім`я ОСОБА_4 , як поручителю (а.с.92, т.4).

Підставою звернення до суду із даним позовом стали посилання позивача на те, що відповідачем ОСОБА_1 умови договору виконуються не належним чином, у зв`язку із чим, станом на 03.11.2014 року заборгованість за кредитом становить 182 908,00 дол. США, а також пеня за порушення умов договору 4 873 024,95 грн.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання повинно виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору та вимогамиЦК України.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно дост. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позику у тому обсязі та у строк, встановлений договором.

Згідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася та сплати процентів, належних йому.

Згідно зст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до вимогст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки, за ч. 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Відповідно дост. 554 ЦК Українипри порушенні боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків.

Позивачем станом на 03.11.2014 року проведено розрахунок заборгованості відповідачки ОСОБА_1 в розмірі 182 908,00 доларів США за кредитним договором № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року та 4 873 024 грн. 95 коп. - пені за порушення умов договору( а.с.4-8).

Перевіряючи доводи відповідачки ОСОБА_1 в частині застосування норм закону щодо позовної давності, суд виходять з наступного.

Як встановлено судом, сторони встановили як строк дії договору - до повного погашення позичальником заборгованості за кредитом, комісією та процентами за користування ним, штрафів та пені (п.8.1 договору), кінцевий строк повернення кредиту - до 13.10.2025р. (п.1.2 договору), так і строки виконання зобов`язання зі щомісячним погашенням платежів згідно Графіку погашення кредиту (п.1.3. Договору).

Відповідно достатті 256 ЦК України, позовна давністьце строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).Стаття 266 ЦК Українипередбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За частинами першою, п`ятоюстатті 261 ЦК Україниперебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа, а щодо повернення кредиту в повному обсязіз настанням кінцевого строку повернення кредиту.

Отже, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов`язання, тобто строку виконання зобов`язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Таким чином, пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов`язання та зумовлює перебіг позовної давності.

Як було встановлено судом, у зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором Банк використав право достроково вимагати з позичальника повернення заборгованості за кредитним договором, що знайшло своє підтвердження у направленні до ОСОБА_1 досудової вимоги від 21.03.2011 р. про повернення кредиту в цілому в строк до 20.04.2011 р. Факт направлення та отримання такої вимоги підтверджується наявними у справі доказами та не заперечувався представником позивача.

Отже, пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом Банк відповідно до частини другоїстатті 1050 ЦК Українизмінив строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами Банку про негайне повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня невиконання такої вимоги, тобто з 21.04.2011 р. та закінчився 21.04.2014 р.

З даним позовом щодо стягнення боргу за кредитом до ОСОБА_1 банк звернувся до суду 11.11.2014 р., тобто з пропуском строку позовної давності.

Отже, встановлені судом обставини вказують на те, що позивачем було пропущено строк позовної давності на звернення до суду з даними позовними вимогами. На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що у задоволені позовних вимог пред`явлених до ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Щодо позовних вимоги пред`явлених до поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Частиною 1ст. 554 ЦК Українивизначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 2ст. 554 ЦК Українипоручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Строк поруки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за зобов`язаннями, що виникли у ОСОБА_1 за Кредитним договором № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року, чітко встановлений п. 4.1 Договорів поруки, відповідно до якого Поручителі надали згоду про те, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та втрачає свою силу з моменту закінчення забезпеченого ним зобов`язання. Також порука припиняється якщо Банк кредитор в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до Поручителя.

Як свідчить тлумаченнястатті 526 ЦК Україницивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другійстатті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.Пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором обумовлює зміну строку виконання зобов`язання та початок перебігу позовної давності.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 2-431/11 (провадження № 61-3764св19) вказано, що: «вчиненням виконавчого напису нотаріуса позивач використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, тобто, такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання. Вчиненням 18 вересня 2009 року виконавчого напису в рахунок дострокового погашення всієї суми заборгованості по кредитному договору банк здійснив право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту та на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання.Враховуючи, що після вчинення 18 вересня 2009 року виконавчого напису змінився строк виконання основного зобов`язання, банк мав право звернутись з вимогою до поручителів протягом шести місяців. З позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося 26 травня 2010 року, тобто порука припинилась, тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з поручителів необґрунтовані».

Відповідно до частини першоїстатті 553 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Устатті 554 ЦК Українивстановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини четвертоїстатті 559 ЦК України(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Тобто, непред`явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення поруки, а отже, і обов`язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов`язанням.

Відповідно до частини четвертоїстатті 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Отже, після вчиненнявиконавчого напису 22 липня 2009 року змінився строк виконання основного зобов`язання і позивач повинен був в шестимісячний строк звернутися з позовом до поручителів. Проте, Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль звернулося з позовом тільки в листопаді 2014 року, а тому порука припинилася і в задоволенні вимог про стягненні заборгованості з поручителів необхідно відмовити.

Відповідно до ч.2ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст.ст.76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відмову у заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 182 908 доларів США за кредитним договором № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року, 4 873 024,95 грн. пені за порушення умов договору в повному обсязі, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності для пред`явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Таким чином, понесені стороною позивача судові витрати по справі, у зв`язку з відмовою у даному позові, слід залишити за позивачем.

На підставі ст.ст.15,16,256-261,509,526,530,536,546,553,554,610,625,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 247, 263-265ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ТОВ ФК Укрфінстандарт до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 182 908 доларів США за кредитним договором № 014/0031/84/36070 від 14.10.2005 року, 4 873 024,95 грн. пені за порушення умов договору, стягнення судових витрат в розмірі 3 654,00 грн. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 08.06.2022 року.

Суддя Пастернак І.А.