Ухвала суду № 104663007, 02.06.2022, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/196/21

Провадження № 1-кп/191/35/22

У Х В А Л А

іменем України

02 червня 2022 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Твердохліб А.В.

за участю секретаря - Лобової Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за № 12021040420000022 від 27.01.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-07.02.2020 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 ч.2 ст. 190 ч.2 ст. 185 ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75. 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

із участю в судовому розгляді:

прокурора - Паталаха А.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Власенкова А.С.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження на підставі обвинувального акту, відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Синельниківського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від 11.04.2022 року ОСОБА_1 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 червня 2022 року включно.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років, вчинив його повторно, він не працює та не має постійного джерела доходів, раніше судимий за злочини проти власності, має непогашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив злочин в період іспитового строку, які в своїй сукупності є достатніми вважати про продовження існування з боку обвинуваченого спроб вчинити дії, передбачені пп.1), 3, 5) ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора та просив застосувати до нього запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки злочину він не вчиняв, завжди з`являвся на судові засідання.

Захисник у судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого, просив застосувати до нього запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, зазначивши, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні, оскільки обвинувачений не переховувався від суду, не може впливати на потерпілого, так як останній перебуває в Дніпровському СІЗО.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Статтею 176 КПК Українипередбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Прокурором мотивовано клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 тим, що він обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, вчинив його повторно, він не працює та не має постійного джерела доходів, раніше судимий за злочини проти власності, має непогашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив злочин в період іспитового строку, які в своїй сукупності є достатніми вважати про продовження існування з боку обвинуваченого спроб вчинити дії, передбачені пп.1), 3), 4) ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Згідно зіст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставінаданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону, відповідно до матеріалів кримінального провадження, відносно ОСОБА_1 встановлено, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 завжди з`являвся у судові засідання, примусовий привід через відповідний підрозділ органу Національної поліції до нього не застосовувався, оскільки обвинувачений не переховувався від суду, не може впливати на потерпілого, так як останній перебуває в Дніпровському СІЗО.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Також п.1 ч.1 ст.178КПК України зобов`язує оцінити вагомість наявних доказів учинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя, суд має встановити наявність достатніх підстав уважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, а також те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатньо для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ст.177КПК України підставоюдля застосуваннязапобіжного заходує наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою злочину,а такожнаявність ризиків,які даютьдостатні підставислідчому судді,суду вважати,що підозрюваний,обвинувачений можепереховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконновпливати напотерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ризики, на які посилається прокурор як на підставу запобіжного заходу у виді тримання під вартою не підтверджені. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчили б про наявність умислу у обвинуваченого на переховування від суду, впливу на свідків, потерпілого ОСОБА_2 тим більше, що останній знаходиться в ДУ ДУВП №4, що взагалі виключає вплив на потерпілого.

Відтак, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який є винятковим не є доцільним, тому відносно нього можливо застосувати більш м`який вид запобіжного захожу, а саме домашній арешт.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Клопотання захисникаВласенкова А.С.про обраннязапобіжного заходуобвинуваченому ОСОБА_1 у виглядідомашнього арешту-задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до Синельниківського міськрайонного суду за першою вимогою;

- не залишати у період часу з 20.00 год. по 06.00 год. місце проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_2 , свідками та експертами у справі.

Строк дії ухвали два місяці, а саме: до 02 серпня 2022 року.

В разіневиконання вищевказанихзобов`язаньможе бутизастосований більшжорстокий запобіжнийзахід.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Звільнити негайно обвинуваченого ОСОБА_1 з під варти в залі судового засідання.

Направитикопію ухвалипро обраннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештудля виконаннята контролюоргану внутрішніхсправ замісцем проживанняобвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту проголошення.

Суддя А. В. Твердохліб