Рішення № 104660227, 08.06.2022, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/362/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути тягнути солідарно з відповідачів на користь АТ «КРЕДОБАНК» суму заборгованості за кредитним договором №СL-126772 від 07.08.2018р. у розмірі 29 016,16грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25 245,65 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 3 770,51грн. та судові витрати.

Свої вимоги обгрунтовує наступним.

07.08.2018р. між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №СL-126772, згідно якого відповідачу було надано кредит в розмірі 35 450 грн., строком до 04.08.2023 року за процентною ставкою 62,99 % річних. Позивач взяті на себе зобов`язання згідно вказаного договору виконав в повному обсязі та виплатив суму кредиту, однак відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав та заборгованість станом на 03.12.2021 року становить 29 016,16грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25 245,65 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 3 770,51грн.

На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «Кредобанк». Крім того, оскільки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, тому на думку Банку вказану заборгованість слід стягувати з них солідарно, оскільки подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 21.03.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (виклику) сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Судом встановлено, що 07.08.2018р. між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-126772, згідно якого відповідачу було надано кредит в розмірі 35 450грн., строком до 04.08.2023 року та процентною ставкою 62,99 % річних.

Позивач взяті на себе зобов`язання згідно вказаного договору виконав в повному обсязі та виплатив суму кредиту, однак відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав та заборгованість станом на 13.12.2021 року 29 016,16грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25 245,65 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 3 770,51грн.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

АТ «КРЕДОБАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У відповідності до ст.ст.536, 1048 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6.1, п. 6.2 Кредитного договору №CL-126772 від 07.08.2018 року, позичальник зобов`язаний повертати кредит в терміни та в порядку встановленому договором або додатком до нього.

Згідно п. 6.3 кредитного договору, позичальник щомісячно, здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом.

Отже, обов`язок повернення позичальником кредитних коштів, сплати процентів по їх використанню встановлені Договором. Також цей обов`язок передбачений ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, а відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Згідно ч. 2 статті ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Внаслідок невиконання свого зобов`язання у відповідача перед позивачем утворилась вищевказана заборгованість в розмірі 29 016,16 грн.,

06.09.2021р. представник АТ «Кредобанк» направив ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором №CL-126772, що підтверджується досудовмими вимогами, описами вкладення та чеками АТ «Укрпошта», копії яких містяться в матеріалах справи, які відповідачем ОСОБА_1 були залишені без виконання.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 прострочилв погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих за договором зобов`язань, тому на користь АТ «Кредобанк» з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором.

Щодо заявлених позовних вимог АТ «Кредобанк» до відповідача ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення таких, зважаючи на наступне.

Як вказує позивач в обґрунтування позовних вимог, 07.08.2018 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву № CL-126772 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено інформацію про зареєстрований шлюб із ОСОБА_2 .

Факт шлюбних відносин підтверджується штампом у паспорті ОСОБА_1 про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_3 від 13.10.2012 року.

Крім цього, позивач посилається на те, що в Анкеті-заяві № CL-126772 від 07.08.2018 року зазначено, що позичальник ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що сума отриманого кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином, та таким, що не потребує згоди другого із подружжя. На підставі викладеного, посилаючись на ч. 3 ст. 61, ч. 4 ст. 65 СК України, позивач вважає за можливе застосувати до даного спору солідарним відповідачем іншого з подружжя: дружину ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2, 4 ст.65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

З умов договору кредиту № CL-126772 від 07.08.2018 року, укладеного між банком та ОСОБА_1 , паспорту споживчого кредиту, анкети-заяви № CL-126772 вбачається, що це споживчий кредит на суму 35450,00 грн., оскільки взятий на поточні потреби споживача. Шляхом підписання анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив, що суму отриманого кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином, який не потребує згоди другого з подружжя.

У пункті 25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз`яснено, що при оспорюванні кредитного договору чи договору поруки, застави/ іпотеки іншим із подружжя суди мають виходити з того, що положення статті 65 СК України щодо порядку розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, яке є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням вимог ч. 3 ст.61, ч.4 ст.65 СК України, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про те, що отримані відповідачем ОСОБА_1 грошові кошти за кредитним договором № CL-126772 від 07.08.2018 року були використані в інтересах сім`ї, а тому вказаний договір не створює будь-яких обов`язків для другого з подружжя.

Разом з цим, договору поруки ОСОБА_2 не підписувала, в Анкеті-заяві ОСОБА_2 жодних підписів про не заперечення проти отримання її чоловіком кредиту не проставляла, доказів того, що договір було укладено в інтересах сім`ї матеріали справи не містять, будь-яких інших документальних доказів того, що ОСОБА_2 погодилася взяти на себе солідарне зобов`язання перед АТ «Кредобанк» позивачем не надано, а тому підстави для задоволення позову АТ «Кредобанк» у частині позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_2 відсутні.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог АТ «Кредобанк» до ОСОБА_2 слід відмовити.

Крім цього, щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то у таких на думку суду слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, подані ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Павленка С.В., договір про надання правової допомоги від 11.02.2019 між АТ «КРЕДОБАНК» та Адвокатським об`єднанням «Бізнес і право», в особі директора Король - Єгорової Є.В.

Позивач просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 2 901,61 грн.

Разом з тим, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що АТ «Кредобанк» дійсно понесло витрати на правничу допомогу, матеріали справи не містять, крім того, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги матеріали справи також не містять.

Відтак, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовної вимоги АТ «Кредобанк» про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Також, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений при поданні позову судовий збір, у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 200 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» суму заборгованості за кредитним договором №СL-126772 від 07.08.2018 у розмірі 29 016 (двадцять дев`ять тисяч шістнадцять) грн. 16коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25 245 (двадцять п`ять тисяч двісті сорок п`ять) грн. 65коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 3 770 (три тисячі сімсот сімдесят) грн. 51коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн. сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», ЄДРПОУ 09807862, місце знаходження: м. Львів, вул. Сахарова, 78.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: с.Сілець Червоноградського району Львівської області.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: с.Сілець Червоноградського району Львівської області.

Головуючий: Л. Ю. Фарина