Постанова № 1046503, 10.08.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-460/07

Харківський окружний адміністративний суд

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про задоволення адміністративного позову

10 серпня 2007 року                         13:15                                                                        м.Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді – Перцової Т.С.

при секретарі – Бобрової Д.О.

за участю представників сторін :

позивача : Янгаєва (наказ № 01-14к від 12.01.2001р.);

відповідача: не з’явився

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом прокурора Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іскра” про стягнення недоїмки по страховим внескам у сумі 34,10 грн., -

встановив :

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Харкова звернувся до харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Іскра” на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Харкова  недоїмку по страховим внескам у сумі 34,10 грн. на тій підставі, що відповідачем були порушені вимоги Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся повістками з поштовими повідомленнями, які направлялись за офіційним місцем знаходження згідно довідки органу реєстрації, однак були повернуті поштою з відміткою про те, що за вказаною адресою підприємство не знаходиться.

Згідно ст.35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Суд вважає, що не з’явлення відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідач, ТОВ „Іскра”,згідно ст.10 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, зареєстрований, як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Харковаі має страхове свідоцтво №2019000172 від 25.04.2001р., що підтверджується матеріалами справи (а.с.5).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 23.09.1999 року № 1105-XIV (надалі - Закон № 1150) Фонд соціального страхування від нещасних випадків (далі Фонд) здійснює cтрахування від нещасного випадку. Фонд - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Згідно ст.25 Закону Фонд єорганом, який проводить усі виплати страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 і 22 цього Закону за рахунок коштів Фонду, здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до ст.46 Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція Фонду.

Відповідно до ч.4 ст.18 Закону робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Вищезгаданий Закон № 1150, який регулює діяльність Фонду, визначає взаємні права та обов'язки страховика, тобто Фонду, страхувальників та застрахованих осіб.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 45 Закону № 1150 роботодавець, як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ч.9 ст.47 Закону розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно вказаної норми Закону та положення „Про порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000р. № 1423 зі змінами внесеними Законом України від 01.05.2003 року відповідачу встановлено відповідно до 2 класу професійного ризику виробництва страховий тариф – 0/67% на загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку, про що підприємству було видано повідомлення № 16779 від 01.02.2006 року.

Згідно приписів ч.10 ст.47 закону страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Порядок та строки сплати страхових внесків передбачено положеннями ст.47 Закону та п.4 Інструкції „про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України” (надалі – Інструкція), затвердженою постановою правління Фонду від 12.07.2007р. № 36. Відповідно до положень п.4.12 Інструкції страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду страхові внески у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.47 Закону розміри страхових внесків страхувальників обчислюються: для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

 Судом встановлено, що за 1 квартал 2007 року ТОВ „Іскра” має недоїмку по сплаті страхових внесків у сумі 34,10 грн., що підтверджується наданою ним до Фонду розрахунковою відомістю (а.с.3).

Як  вбачається із матеріалів справи, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Харкова було направлено відповідачу претензію від 03.05.2007 року, № 475/06-04 щодо сплати недоїмки по страховим внескам на суму 34,10 грн.(а.с.4).

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість по страховим внескам до Фонду у сумі 34.10 грн.

Таким чином, загальна сума яка підлягає стягненню з Відповідача становить 34,10 грн.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по страховим внескам до Фонду у сумі 34.10 грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6 -11, 49, 51, 60, 69-71, 76, 79, 86, 94, 104,122,128,138-139, 159- 163 , 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України , статтями 9, 10, 18, 21, 22, 25, 45, 46, 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 23.09.1999 року № 1105-XIV, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іскра” про стягнення недоїмки по страховим внескам у сумі 34,10 грн.задовольнити.

Стягнути з ТОВ „Іскра” (р/р 26003012993 в АК „Зембанк”, код ОКПО: 31341346) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Харковазаборгованість по страховим внескам до Фонду у сумі 34.10 грн., які перерахуватина р/р 37176400900004 в УДК у Харківській області, МФО 851011, код 25865468.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, якщо протягом цього строку не буде подано заяву про апеляційне оскарження. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

   Суддя                                                                                                                    Т.С.Перцова