Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №760/5861/22 1-кс/760/1956/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Вишняк М.В., при секретарі Литвиненко Н.В., за участі: прокурора Лисої І.Ю., захисника Угриної А.І. (доручення від 24.05.2022р. № 026-0002950 Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві для здійснення захисту особи, свідоцтво № 1312/10 від 25.12.1997р. про право на заняття адвокатською діяльністю), підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 2 Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві Соломієнко Л.М., погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Маруненком О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, з неповною середньою освітою, розлучений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12022100090001144 від 24.05.2022р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -
В С Т А Н О В И В:
До Солом`янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12022100090001144 від 24.05.2022р., яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 будучи раніше неодноразово повідомленим про підозру, а саме: 1) 01.10.2014р. слідчим відділом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12014100090008069 від 17.09.2014, яке 24.10.2014 направлено до Солом`янського районного суду м. Києва з обвинувальним актом у порядку ст.291 КПК України; 2) 26.02.2016р. слідчим відділом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12015100090008212 від 25.08.2015, яке 23.06.2016 направлено до Солом`янського районного суду м. Києва з обвинувальним актом у порядку ст.291 КПК України; 3) 27.12.2019р. слідчим відділом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №12019100090011616 від 26.11.2019, яке 28.12.2019 направлено до Солом`янського районного суду м. Києва з обвинувальним актом у порядку ст.291 КПК України; 4) 19.01.2021р. слідчим відділом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12021105090000033 від 05.01.2021, яке 27.01.2021 направлено до Солом`янського районного суду м. Києва з обвинувальним актом у порядку ст.291 КПК України; 4) 20.03.2022р. слідчим відділом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №1202210009000685 від 20.03.2022, яке 05.05.2022 направлено до Солом`янського районного суду м. Києва з обвинувальним актом у порядку ст.291 КПК України, на шлях виправлення та перевиховання не став належних висновків не зробив та вчинив нове корисливе кримінальне правопорушення проти власності на території Солом`янського району міста Києва при наступних обставинах.
Так, 24.05.2021р. приблизно о 08:30год., ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, 80/17, вирішив повторно заволодіти чужим майном шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення, під приводом здійснення телефонного дзвінка, шляхом зловживання довірою, попросив у ОСОБА_3 належний йому мобільний телефон марки «Redmi Note 10 Pro Onyx Gray», який одразу після закінчення телефонної розмови забов`язався повернути потерпілому. В свою чергу потерпілий ОСОБА_3 будучи впевнений у добропорядності намір ОСОБА_1 , передав останньому свій мобільний телефон марки ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 10000 гривень, в якому перебували сім карти операторів мобільного зв`язку України ТОВ «лайфселл» та ПрАТ «ВФ Україна», які для потерпілого матеріальної цінності не становлять.
Після чого, ОСОБА_1 , передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, заволодівши шляхом обману мобільним телефоном, дочекався поки потерпілий ОСОБА_3 відволічеться та втратить його з поля зору, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а незаконно набутим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 10000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
24.05.2022р. об 11.30год. ОСОБА_1 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.
24.05.2022р. о 17.30год. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 190 КК України у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
У клопотанні слідчим постановлено питання про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину , за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, та у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків.
Під час судового розгляду прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник Угрина А.І. та підозрюваний ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий, однак на даний час неодноразово притягується органами досудового розслідування до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного корисливого злочину, в рамках чого оголошений в розшук, що свідчить про той факт, що перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, прокурором не доведено та не надано обґрунтованих доказів слідчому судді про те, що підозрюваний ОСОБА_1 здійснював незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 3 років, раніше не судимий та на даний час знову притягується до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного корисливого злочину, його майновий та сімейний стан, наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини вчинення останнім інкримінованого йому злочину, що на думку слідчого судді, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеному ризику.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у сумі 10 000грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві Соломієнко Л.М. - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 30 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 24 травня 2022 року 11.30год.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується об 11.30год. 22 червня 2022 року.
Розмір застави визначити у сумі 10000грн. (десять тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 24.07.2022р., включно.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: М.В. Вишняк
Судове рішення № 104648201, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 25.05.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/5861/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: