Ухвала суду № 10464521, 06.07.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 р.Справа № 22-а-14183/08 Категорія:2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого –Милосердного М.М.,

суддів –Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі –Харченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року по справі за адміністративним позовом міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання податкового повідомлення –рішення нечинним,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2008 року до суду звернулось міське комунальне підприємство (далі МКП) "Херсонтеплоенерго" з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні в якому просили визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0101701501/0 та №0101711501/0 від 13 лютого 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося про відсутність з боку позивача порушень вимог податкового законодавства за результатами реорганізації МКП "Корабелтеплоенерго" шляхом його приєднання до МКП "Херсонтеплоенерго".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено.

Визнано податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні №0101701501/0 та №0101711501/0 від 13 лютого 2008 року нечинними та стягнуто з Державного бюджету України на користь МКП "Херсонтеплоенерго" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ у м. Херсоні подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 травня 2005 року Херсонською міською радою прийнято рішення №845 "Про реорганізацію МКП "Корабелтеплоенерго", відповідно до якого вирішено реорганізувати дане підприємство шляхом приєднання його до МКП "Херсонтеплоенерго".

На підставі заяви позивача від 12 грудня 2007 року вих. №3319-09 14 грудня 2008 року ДПІ у м. Херсоні були об'єднані особові рахунки МКП "Херсонтеплоенерго" та МКП "Корабелтеплоенерго".

Внаслідок чого з 14 грудня 2008 року заборгованість МКП "Корабелтеплоенерго" по податку на додану вартість в сумі 175820,54 та по податку на прибуток в сумі 19227,09 грн. почала обліковуватися на особових рахунках позивача.

Вказана заборгованість по податку на прибуток сплачена позивачем платіжним дорученням №1592 від 25 грудня 2007 року, а заборгованість по ПДВ на суму 19227,09 грн. була погашена шляхом подачі до ДПІ у м. Херсоні 17 грудня 2007 року за вх. №184292 податкової декларації по ПДВ за листопад 2007 року, згідно до якої МКП "Херсонтеплоенерго" задекларовано 203 962 грн. у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

11 лютого 2008 року ДПІ у м. Херсоні була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасності сплати податку на прибуток, за результатами якої складено акт перевірки №542/15-1/31653320 від 11 лютого 2008 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено строки сплати податку на прибуток, а саме зобов'язання з податку на прибуток на суму 16400 грн. згідно декларації з податку на прибуток №127267 з граничним терміном сплати до 20 лютого 2007 року фактично сплачені 25 грудня 2007 року, та зобов'язання з цього податку згідно податкового повідомлення - рішення №0005292301 на суму 978,06 грн. з граничним терміном сплати 29 вересня 2007 року сплачено 25 грудня 2007 року.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- №0101701501/0 від 13 лютого 2008 року за порушення строків сплати на 1405 календарних днів податку на прибуток в сумі 16400 грн. МКП "Херсонтеплоенерго" зобов'язано сплатити штраф в розмірі 8200 грн. (50%);

- №0101711501/0 від 13 лютого 2008 року за порушення строків сплати на 88 календарних днів податку на прибуток в сумі 978,05 грн. МКП "Херсонтеплоенерго" зобов'язано сплатити штраф в розмірі 195,61 грн. (20%).

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" по висновкам акту від 11 лютого 2008 року № 542/15-1/31653320 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати МКП "Херсонтеплоенерго" податку на прибуток.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності застосування до позивача податкових повідомлень-рішень, також судом враховувалось, що в ході судового розгляду не було установлено як самого факту порушення позивачем строків сплати своїх зобов’язань з податку на прибуток, так і факту прийняття позивачем на себе зобов’язань по сплаті штрафів за несвоєчасну сплату МКП "Корабелтеплоенерго" податкових зобов’язань з податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Так, відповідно до положень статті 5 пункту 5.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон про порядок погашення) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону про порядок погашення зобов’язань передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У відповідності до частини 2 пункту 17.1 статті 17 Закону про порядок погашення зобов’язань передбачено, що штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону про порядок погашення зобов’язань встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

· при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

· при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

· при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до положень статті 1 Закону про порядок погашення визначено поняття податкового зобов'язання, штрафу, пені і податкового боргу, а саме:

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання;

штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;

З системного аналізу зазначених норм вбачається що нараховані штрафні санкції є податковим зобов'язанням, після здійснення процедури узгодження, останнє набуває статусу податкового боргу у відповідності до положень Закону про порядок погашення зобов’язань.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону про порядок погашення передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, податковою службою встановлено порушення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання фактично за 2003 рік, а сплачено з затримкою 1405 та 88 календарних днів.

За результатами встановлених обставин правопорушень відповідачем в силу положень частини 2 статті пункту 17.1 статті 17 Закону про порядок погашення нараховано і оформлено відповідні податкові зобов'язання у вигляді оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача права здійснювати нарахування податкового зобов'язання у зв'язку з витіканням відповідного граничного строку права здійснення таких нарахувань, а саме 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

В такому випадку колегія суддів вважає безпідставним та не обґрунтованим видання податковою службою оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Право на видання відповідних податкових повідомлень-рішень у відповідача на день їх видання було відсутнє, та у зв'язку з вищезазначеним платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні – залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: