Постанова № 10464310, 08.07.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 р. м. ЧернівціСправа № 2а-2111/10/2470

14:45год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі судового засідання Маркуц Х.М.,

за участю :

представника позивача: Паланійчука В.П. (довіреність № 41841/10-012 від 07 грудня 2009 року);

відповідач не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомпрокурора Першотравневого району м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівцідоприватного підприємця ОСОБА_2,-

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Першотравневого району м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівці звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному податку у сумі 880,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не сплачує до бюджету заборгованість по податках і зборах (обов'язкових платежах), встановлених законодавством.

Разом з тим позивач зазначив, що відповідачу 26 січня 2009 року було направлено вимогу № 1/1790 про сплату боргу у сумі 80,00 грн. та 02 вересня 2009 року було направлено вимогу № 2/9650 про сплату боргу у сумі 640,00 грн. Однак зазначені вимоги оскаржені не були, сума боргу самостійно боржником не сплачена, для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби не направлялись. 08 липня 2010 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові. Відповідачу неодноразово за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України надсилалися рекомендовані листи з повідомленням із зазначенням часу, дати та місця проведення судового розгляду справи.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Продержавну реєстрацію юридичнихосіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Стаття 19 вказаного Закону регламентує положення про обов'язок виконавчого органу юридичної особи повідомляти державного реєстратора про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

Відповідно до вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідача в судове засідання не з'явився, однак це не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки у справі наявні поштові повідомлення, які засвідчують повідомлення відповідача про час і місце слухання справи.

Відповідач заперечень на позовну заяву суду не надав, повноважного представника у судове засідання не направив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_2 згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстрований виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 02.06.2008 року, ід. код. НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 02 червня 2009 року проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, за номером запису 2038000 0000 020942.

Відповідно до довідки від 29 березня 2010 року № 276, ОСОБА_2 узятий на облік в органах державної податкової служби 03 червня 2008 року за № 19809.

Згідно довідки - розрахунку заборгованості наданої ДПІ у м. Чернівці, вбачається, що станом на 16 квітня 2010 року приватний підприємець ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб на суму 880,00 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці з метою стягнення податкового боргу платнику податків направлялись податкові вимоги: перша податкова вимога № 1/1790 про сплату боргу у сумі 80,00 грн. та друга податкова вимога № 2/9650 про сплату боргу у сумі 640,00 грн.

Обставини зазначені у позовній заяві позивачем, повністю підтверджується письмовими доказами які містяться в справі, а саме: довідкою про взяття на облік платника податків від 29 береня 2010 року № 276, заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також рішення № 614 від 26 листопада 2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідач не надав суду заперечень проти позову, а також доказів сплати суми боргу.

Крім того, слід зазначити, що вказані правовідносини регулюються Законом України «Про систему оподаткування» Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181 (далі - Закон України №2181) та іншими. До функцій державних податкових інспекцій згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відноситься подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язанні сплачувати належні суми податків (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181 (далі - Закон України №2181) він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, і застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визнає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України № 2181, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У відповідності до п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону № 2181, яка регулює строки погашення податкового зобов'язання, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4. платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Заборгованість відповідача на день винесення постанови не погашена.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач проти адміністративного позову заперечень суду не надав.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Закони і нормативно правові акти України говорять про те, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 69-71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя:

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у м. Чернівці (58013, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 200-А, р/р 040161400712 в Обласному відділенні НБУ, ід. код 21432838) податковий борг у сумі 880,00 грн.

Постанова набирає законної сипи після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сіли після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі 13 липня 2010 р..

СуддяП.Д. Дембіцький