Постанова № 10464234, 29.06.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-3319/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.

при секретаріБесарабі І.А.

за участі:представника позивача Желіховської Л.В.

представника відповідача Гайденко Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Ізяславської виправної колонії № 31 <3-тя особа >до Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі <3-тя особа >про визнання нечинним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 782739,26 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі про визнання нечинними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на загальну суму 782739,26 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд визнати нечинними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування № 48 від 24.01.2007 р. на суму 2983,48 грн.; № 154 від 26.06.2007 р. на суму 2941,97 грн.; № 155 від 26.06.2007 р. на суму 8292,65 грн.;рішення № 156 від 26.06.2007 р. на суму 31172,90 грн.; № 157 від 26.06.2007 р. на суму 7521,90 грн.; №158 від 26.06.2007 р. на суму 73528,32 грн.;№ 332 від 25.09.2007 р. на суму 4242,17 грн.; № 333 від 25.09.2007 р. на суму 10288,47 грн.; № 334 від 25.09.2007 р. на суму 4499,76 грн.; № 335 від 25.09.2007 р. на суму 35852,98 грн.; № 357 від 02.10.2007 р. на суму 9304,18 грн.; № 6 від 10.01.2008 р. на суму 4501,83 грн.; № 7 від 10.01.2008 р. на суму 25661,89 грн.; № 8 від 10.01.2008 р. на суму 1968,70 грн.; № 9 від 10.01.2008 р. на суму 14561,04 грн.; № 46 від 30.01.2008 р. на суму 2914,58 грн.; № 47 від 30.01.2008 р. на суму 13404,13 грн.; № 85 від 28.02.2008 р. на суму 3160,57 грн.; № 86 від 28.02.2008 р. на суму 15053,51 грн.; № 136 від 24.03.2008 р. на суму 9219,28 грн.; № 197 від 29.04.2008 р. на суму 6552,08 грн.; № 240 від 29.05.2008 р. на суму 23100,72 грн.; № 282 від 03.07.2008 р. на суму 24467,10 грн.; № 352 від 22.09.2008 р. на суму 52878,14 грн.; № 362 від 06.10.2008 р. на суму 25283,02 грн.; № 403 від 09.12.2008 р. на суму 26933,74 грн.; № 404 від 09.12.2008 р. на суму 2876,08 грн.; № 405 від 09.12.2008 р. на суму 22634,86 грн.; № 26 від 29.01.2010 р. на суму 13746,14 грн.; № 26 від 23.02.2009 р. на суму 10511,89грн.; № 27 від 23.02.2009 р. на суму 21748,00 грн.; № 52 від 23.03.2009 р. на суму 41943,19 грн.; № 53 від 23.03.2009 р. на суму 43278,85 грн., № 85 від 26.03.2010 р. на суму 16928,98 грн.; № 210 від 04.08.2009 р. на суму 27950,64 грн.; № 211 від 04.08.2009 р. на суму 69452,70 грн.; № 212 від 04.08.2009 р. на суму 26287,39 грн. та № 346 від 30.12.2009 р. на суму 45091,43 грн.

На думку позивача, оскаржувані ним рішення суперечать ст.119 Бюджетного кодексу України. Зазначає , що не в змозі здійснювати погашення нарахованих штрафних санкцій та пені за рахунок коштів призначених на сплату внесків до державних цільових фондів, оскільки сплата заборгованості призведе до нецільового використання бюджетних коштів.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила, вважає, що оскаржувані позивачем рішення прийняті в межах повноважень та у спосіб, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно зясувавши всі обставини, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з підстав наведених нижче.

Судом встановлено, що позивач Ізяславська виправна колонія № 31, код ЄДРПОУ 08594759, відповідно до п. 3 ст.11, п. 1 ст.14, ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закону №1058-IV) є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України. За змістом статті 17 вказаного Закону на платника страхових внесків покладені обов'язки щодо нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в повному обсязі в установлені строки.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону №1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для відповідача у відповідності до абзацу 2 ч. 6 ст. 20 та п. 1 ст. 14 Закону №1058-IV є календарний місяць.

Частиною 9 статті 106 Закону №1058-IV визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду накладаються фінансові санкції за порушення чинного законодавства.

За змістом абзацу 1 ч. 10 ст.106 Закону №1058-IV за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, зазначених у частині дев'ятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування) та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

Дослідивши картку особового рахунку стахувальника за період з 01.01.2004 року по 18.05.2010 року, суд встановив, що страхові внески у вказаний період сплачувались позивачем несвоєчасно та не в повному обсязі.

Тому, відповідачем правомірно приймались рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

В силу ст.72 КАС України правомірність частини оскаржуваних позивачем рішень не потребує доказування, оскільки встановлена рішеннями суду, зокрема рішення № 158 від 26.06.2007 року (рішення господарського суду Хмельницької області від 28.09.2007р. по справі № 9/6495-А), рішення № 335 від 25.09.2007 р.(рішення господарського суду Хмельницької області від 14.01.2008 р. по справі № 6/8692-А), рішень № 85-86 від 28.02.2008 року (рішення господарського суду Хмельницької області від 16.04.2008 року у справі № 10/1981-А), рішень № 403-405 від 09.12.2008 року (постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2009 року по справі № 2-а-2636-2009/2270/7), рішень № 26-27 від 23.02.2009 року (постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.06.2009 року по справі № 2-а-5122/09/2270/11), рішень № 52-53 від 23.03.2009 року (постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2009 року по справі № 2-а-6206/09/2270/13).

Крім того, судом встановлено, що фінансові санкції, нараховані позивачеві оскаржуваними рішеннями, були частково погашені ним в добровільному порядку як в період судового розгляду справ про стягнення цих санкцій, так і після винесення відповідних рішень судом.

Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваних позивачем рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальну суму 782739,26 грн., а відтак позовні вимоги про їх скасування не підлягають до задоволення.

Судом також враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що позивач отримав оскаржувані ним рішення своєчасно, що підтверджується самими рішеннями та іншими доказами, наявними в матеріалах справи, тому не погоджуючись із цими рішеннями мав можливість звернутись до суду за захистом своїх порушених прав в межах строку звернення до суду, однак позовна заява ним подана до суду лише 30.04.2010 року.

В своїй позовній заяві позивач не ставить за вимогу поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень № 48 від 24.01.2007 р.; № 154 від 26.06.2007 р.; № 155 від 26.06.2007 р.;рішення № 156 від 26.06.2007 р.; № 157 від 26.06.2007 р.; №158 від 26.06.2007 р.;№ 332 від 25.09.2007 р.; № 333 від 25.09.2007 р.; № 334 від 25.09.2007 р.; № 335 від 25.09.2007 р.; № 357 від 02.10.2007 р.; № 6 від 10.01.2008 р.; № 7 від 10.01.2008 р.; № 8 від 10.01.2008 р.; № 9 від 10.01.2008 р.; № 46 від 30.01.2008 р. ; № 47 від 30.01.2008 р.; № 85 від 28.02.2008 р.; № 86 від 28.02.2008 р.; № 136 від 24.03.2008 р.; № 197 від 29.04.2008 р.; № 240 від 29.05.2008 р.; № 282 від 03.07.2008 р.; № 352 від 22.09.2008 р.; № 362 від 06.10.2008 р.; № 403 від 09.12.2008 р.; № 404 від 09.12.2008 р.; № 405 від 09.12.2008 р.; № 26 від 29.01.2010 р.; № 26 від 23.02.2009 р.; № 27 від 23.02.2009 р.; № 52 від 23.03.2009 р.; № 53 від 23.03.2009 р. та не вказує обґрунтованих причин пропуску цього строку.

З огляду на викладене, керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Ізяславській виправній колонії № 31в задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі про визнання нечинними та скасування рішеннь про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 782739,26 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 02 липня 2010 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >О.К. Ковальчук

< для копії >< для копії >