Постанова № 10464041, 14.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-314/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Кіптіла О.М.,

за участю: представника позивача - Запорожець В.В.,

представника відповідача - Ринденко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Мілк"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2010 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Мілк"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень № 0003192301/0/1870 від 11 червня 2009 року, № 0003192301/1/2734 від 31 серпня 2009 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що Кременчуцькою ОДПІ в період з 22.05.2009 року по 27.05.2009 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Майстер Мілк" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Стиларт" за період з 01.03.2008 року по 31.10.2008 року. В результаті даної перевірки 27.05.2009 року складений акт № 2169/23-2209/31847512 (далі - акт перевірки), згідно якогоТОВ "Майстер Мілк" у березні, червні, вересні, жовтні 2008 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 170161 грн., чим порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 11.06.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003192301/0/1870, яким ТОВ "Майстер Мілк" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 255241,50 грн., з яких 170161 грн. - за основним платежем, 85080,50 грн. - штрафні санкції.

Вказане повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до Кременчуцької ОДПІ. В порядку процедури апеляційного узгодження вищестоящими органами державної податкової служби скарги позивача залишені без задоволення та були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003192301/1/2734 від 31 серпня 2009 року, № 0003192301/2/3470 від 10 листопада 2009 року, № 0003192301/3/110 від 21 січня 2010 року, аналогічного змісту.

В ході судового розгляду справи представник позивача змінив позовні вимоги, просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0003192301/0/1870 від 11 червня 2009 року, № 0003192301/1/2734 від 31 серпня 2009 року, № 0003192301/2/3470 від 10 листопада 2009 року, № 0003192301/3/110 від 21 січня 2010 року.

ТОВ "Майстер Мілк" із викладеними в акті перевірки висновками не погоджується, і вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки виявлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.97 року - в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на суму 170161 грн. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача зазначив, що позивач вніс до податкового кредиту за березень, червень, вересень та жовтень 2008 року суми ПДВ сформовані від господарської діяльності з ПП "Стиларт" на загальну суму 170161 грн., на підставі договорів які є нікчемними, оскільки ПП "Стиларт" за юридичною адресою не знаходиться та стосовно посадових осіб даного підприємства порушена кримінальна справа за фактом службового підроблення. Крім того, угоди укладені ТОВ "Майстер Мілк" з ПП "Стиларт" не мали на меті створити наслідки поставки товару і витрати понесені позивачем на придбання товару та отримання послуг (робіт) по даних угодах не належать до господарської діяльності підприємства.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Мілк" зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 31847512) 13.08.2008 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ за № 6243 та є платником податку на додану вартість.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 22.05.2009 року по 27.05.2009 року була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ "Майстер Мілк"" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Стиларт" за період з 01.03.2008 року по 31.10.2008 року. В результаті даної перевірки 27.05.2009 року складений акт перевірки, в якому встановлені порушення, а саме п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за вересень 2008 року у розмірі 15977 грн., та занижено податок на додану вартість за березень 2008 року на суму 40015 грн., за червень 2008 року на суму 66379 грн.., за жовтень 2008 року на суму 47790 грн.

Такі висновки Кременчуцької ОДПІ ґрунтуються на наступних доводах відповідача, що досліджуються згідно акту перевірки та заперечень, поданих у ході судового розгляду.

Працівниками податкового органу, в ході проведення перевірки проаналізовано господарську діяльність між ТОВ "Майстер Мілк" та ПП "Стиларт" на поставку комплектуючих та запасних частин до обладнання. Від ПП "Стиларт" протягом березня, червня, вересня та жовтня 2008 року позивачем були отримані відповідні товари. ТОВ "Майстер Мілк" отримано виписані ПП "Стиларт" у встановленому порядку податкові накладні, видаткові накладні дійсність яких не заперечується податковим органом.

Податковим органом вказано, що основний вид діяльності ТОВ "Майстер Мілк" - "оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами". Податковим органом встановлено відсутність у контрагента ПП "Стиларт" технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а отже відсутня фінансово-господарська діяльність. Окрім того до 02.02.2009 року керівником та головним бухгалтером підприємства був ОСОБА_3, стосовно якого порушена кримінальна справа за фактом службового підроблення. Підприємство було перереєстровано на ОСОБА_4, який не проживає за адресою вказаною в договорі передачі корпоративних прав між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В ході проведених заходів встановлено, що будівля за вказаною адресою відсутня. По місцю реєстрації квасниця В.М. також не проживає.

Таким чином угоди укладені та такі, що виконувалися протягом періоду, за який проводилася перевірка, між позивачем та ПП "Стиларт" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Ті висновки, до яких прийшов податковий орган та які вмотивовані в акті перевірки. суд вважає необгрунтованими та безпідставними у зв'язку із наступним.

Відповідачем не наведено достатніх підстав та не надано суду достатніх доказів на підтвердження нікчемності договору, укладеного ТОВ "Майстер Мілк" та ПП "Стиларт".

Посилання представника відповідача на те, що вищезазначені договори є нікчемними, суд не бере до уваги, виходячи з наступного: відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме:

1."зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" -судом встановлено, що таких порушень в угодах між ТОВ "Майстер Мілк" та ПП "Стиларт" виявлено не було; 2."особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності" - з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Майстер Мілк" та ПП "Стиларт" мають всі необхідні документи для підтвердження своєї законної діяльності: підприємства зареєстровані у встановленому законом порядку, мають юридичну адресу, отже, підстави для сумніву у законності їх діяльності на момент укладання та виконання договорів - відсутні. 3."волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі"

4."правочин має вчинятися у формі, встановленій законом" - угоди між сторонами укладалась в письмовій формі, з наявністю усіх передбачених чинним законодавством документів.

5."правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" - реальність правочину доведена, наданням суду документів, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами один перед одним в повному обсязі (рахунки -фактури, видаткові накладні, податкові накладні).

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003192301/0/1870 від 11.06.2009 року, яким визначено ТОВ "Майстер Мілк" 255241,50 грн. податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у тому числі за основним платежем 170161 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 85080,50 грн.

За результатами процедури апеляційного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003192301/1/2734 від 31 серпня 2009 року, яким залишено без змін рішення № № 0003192301/0/1870 від 11.06.2009 року. В подальшому за результатами процедури апеляційного узгодження податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003192301/2/3470 від 10 листопада 2009 року, яким залишено без змін рішення № 0003192301/1/2734 від 31 серпня 2009 року та прийнято рішення № 0003192301/3/110 від 21 січня 2010 року, яким залишено без змін рішення 0003192301/2/3470 від 10 листопада 2009 року. З вимогою про визнання нечинними вищезазначених рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість виходячи з наступного.

В підтвердження факту придбання позивачем товарів та отримання послуг (робіт) за договорами з ПП Стиларт, позивачем надавалися податкові накладні, видаткові накладні, які наявні в матеріалах справи. Крім того, в матеріалах справи наявні платіжні доручення, які підтверджують оплату позивачем придбаних товарів за вказаним договором.

Позивач надав повний перелік первинних бухгалтерських документів щодо руху товарів, придбаних у ПП "Стиларт", в тому числі, документи складського обліку та документи про подальше використання цих товарів у господарській діяльності. Факт дійсності угод з ПП "Стиларт" та постачання ним товарів підтвердили також свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Позивач не надав лише товарно-транспортні накладні, пояснивши, що представники ПП "Стиларт привозили товари власним транспортом, тому ТОВ "Майстер Мілк" не виписувалися та відповідно не отримувало товарно-транспортні накладні, що на думку суду, не є порушенням бухгалтерського обліку, яким можна було б обґрунтовувати нікчемність правочинів чи ставити під сумнів товарність фінансово-господарських операцій.

Вказані бухгалтерські документи відповідають положенням частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо наявності обов'язкових реквізитів, а тому є належними документами, які підтверджують витрати позивача.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковим накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд не знаходить у діях позивача порушення цих норм закону.

Судом відхиляються твердження представника відповідача, щодо нікчемності укладених договорів між позивачем та ПП "Стиларт" у зв'язку із порушенням стосовного колишнього керівника останнього ОСОБА_3, кримінальної справи за фактом службового підроблення, оскільки судом не встановлено зв'язку між наявністю стосовно нього кримінальної справи та встановленими Кременчуцькою ОДПІ порушеннями ТОВ "Майстер Мілк".

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що вищезазначені угоди при їх укладені не мали на меті створення наслідків у вигляді поставки товарів ТОВ "Майстер Мілк" і витрати, понесені на придбання цих товарів позивачем, не належать до господарської діяльності підприємства.

У зв'язку з тим, що понесені витрати пов'язані з господарською діяльністю і цілком підтверджені документально, у т.ч. податковими накладними, позивач сформував податковий кредит правомірно, а висновок відповідача про заниження податку на додану вартість є незаконним.

Судом відхиляються посилання відповідача на відсутність ОСОБА_9, (керівника ПП "Стиларт") за місцем проживання та реєстрації, як на одну із підстав нікчемності укладених між позивачем та ПП "Стиларт" договорів, оскільки договори були укладені та виконані у 2008 році, а ОСОБА_9 став керівником ПП "Стиларт лише у лютому 2009 року.

Суд вважає за необхідне вказати на те, що відповідачем при проведенні перевірки та коригуванні за її наслідками податкового зобов'язання ТОВ "Майстер Мілк" з податку на додану вартість, не було встановлено стосовно проведених позивачем та його контрагентом господарських операцій порушень та не проведено корегувань стосовно податку на прибуток, що у свою чергу вказує на необґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, так як визнання угод нікчемними мало б вплив і на формування валового доходу та витрат.

Суд також звертає увагу на те, що в Акті про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ПП "Стиларт"за період з березня 2008 року по березень 2009 року Кременчуцькою ОДПІ не встановлено порушень та не зроблено жодних висновків по господарським операціям цього платника із ТОВ "Майстер Мілк", крім того як пояснив представник відповідача, по операціях, по яких ТОВ "Майстер Мілк" донараховано податок на додану вартість, відсутні донарахування ПП "Стиларт.

За таких обставин суд не може вважати оскаржувані податкові повідомлення-рішення обґрунтованими і такими, що відповідають встановленим фактам.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що договори, за наслідками яких Кременчуцькою ОДПІ здійснено донарахування податкового зобов'язання, між суб'єктами господарювання в судовому порядку недійсними не визнавалися, а відповідачем не було надано ніяких доказів для підтвердження факту фіктивності угод, при укладенні яких нібито переслідувалась мета, завідомо суперечна інтересам держави і суспільства.

Позивачем доведено правомірність своїх дій при здійсненні господарської діяльності. В той же час обгрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не доведено.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0003192301/0/1870 від 11 червня 2009 року, № 0003192301/1/2734 від 31 серпня 2009 року, № 0003192301/2/3470 від 10 листопада 2009 року, № 0003192301/3/110 від 21 січня 2010 року - визнати нечинними.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю " Майстер Мілк" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 19.07.2010 року.

СуддяІ.С. Шевяков