Рішення № 104638810, 06.06.2022, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/185/22

Провадження № 2/147/170/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року смт.Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Подолян Т.І.,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів порядкуспрощеного позовногопровадження вприміщенні Тростянецькогорайонного судуВінницької областіцивільну справуза позовом Акціонерноготовариства "УНІВЕРСАЛБАНК"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в жовтні 2017 року акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. 19.02.2021 відповідач звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, тим самим підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники в мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Враховуючи невиконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість у розмірі 41042,31грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 25.03.2022 р. дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

18.04.2022 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення провадження у справі до закінчення досудового розслідування в кримінальних провадженнях №12022025120000012 та №12021020120000102, оскільки жодного кредиту в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» вона не отримувала, а стала жертвою шахраїв (а.с.67-70).

17.05.2022 р. ОСОБА_1 подала клопотання про відкладення розгляду справи. Також просила витребувати у позивача детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором від 19.02.2021 р. із зазначенням суми отриманого кредиту та даних про зняття коштів із зазначенням місця їх зняття.

Ухвалою суду від 17.05.2022 р. витребувано від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, адреса для листування: 02094, м.Київ, проспект Ю.Гагаріна, 23, а/с57) деталізований розрахунок заборгованості та виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 19.02.2021 року, із зазначенням сум отриманого кредиту та зняття грошових коштів, починаючи з 19.02.2021 р.

На виконання вимог ухвали суду від 17.05.2022 р. до суду надійшло клопотання про долучення доказів по справі, зокрема довідки про наявність рахунку від 24.05.2022 р., довідки про розмір встановленого кредитного ліміту, інформації про рух коштів по картці від 18.05.2022 р., заяви клієнта №N20.30.0003020869 від 13.04.2021 р., паспорт споживчого кредиту «Розстрочка».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Просив задовольнити позов у повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Позов не визнала, оскільки кошти з картки не знімала.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останні скористалися своїми процесуальними правами.

Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що в жовтні 2017 року позивач запустив новий проект monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом у яких є платіжні карти monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/ monobank.ua/terms.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2021 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг (а.с.10).

На підставі укладеного договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні. Розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку становить 20000 грн., що підтверджується довідкою від 15.11.2021 р. (а.с.9).

Спеціальним платіжним засобом є платіжна картка НОМЕР_2 , тип Чорна картка, термін дії до 07/29.

Також, положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.

Таким чином, відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови.

Крім цього, згідно даної анкети відповідач підтвердила, що її електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях.

Частиною 2статті 11 ЦК Українивизначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно дост. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК Українитаст. 6 цього Кодексувизначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2статті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентуєтьсяЗаконом України «Про споживче кредитування»таЗаконом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно ізстаттею 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Згідно з п.5 ч.1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченомуЦивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку особа отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

В матеріалах справи наявна Анкета-заява ОСОБА_1 , якою остання ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції; надала відповідні дані для заповнення формуляра заяви (П.І.П, РНОКПП, місце проживання, соціальний статус, службове положення, телефон, дані паспорту та ін.); просила вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй у банку; засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка буде використовуватися нею для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором; визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що такі дії сторін відповідають приписам статей6та627 ЦК України, статей11та12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. ст.525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем анкети-заяви позичальника, додатками до якої є Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифи та Таблиця обчислення вартості кредиту.

За нормою ч. 1ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано до суду розрахунок заборгованості за договором №б/н від 19.02.2021 року, відповідно до якого вбачається, що у ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів станом на 04.10.2021 року виникла заборгованість у загальному розмірі 41 042,31 грн., яка складається із залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с.8).

Разом з тим, судом враховується, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до розділу VI, Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75, банк самостійно визначає порядок формування та зберігання первинних документів, що були підставою для відображення операцій в бухгалтерському обліку, та регістрів бухгалтерського обліку і звітів, забезпечуючи їх суворе зберігання.

Первинні документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку і фінансова звітність зберігаються протягом строку, установленого законодавством України.

Строки зберігання електронних документів мають бути не меншими, ніж строки, установлені для паперових документів аналогічного призначення. Електронні архіви мають зберігатися у двох примірниках на різних типах носіїв. Банк має передбачити процедуру перезапису електронних архівів відповідно до умов зберігання інформації на різних типах носіїв.

Зберігання електронних архівів має бути організовано таким чином, щоб у разі потреби забезпечити їх передавання в належному стані (з описом структури архівів).

Керівник банку відповідає за організацію збереження первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Згідно з розділом IX вказаного Положення, інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри зокрема особові рахунки та виписки з них. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Таким чином належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами є виписка по картковому рахунку, що узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 16 вересня 2020 року при розгляді цивільної справи №200/5647/18.

Виписка про рух коштів по особистому картковому рахунку ОСОБА_1 , яка була витребувана ухвалою суду від 17.05.2022 р. за клопотанням відповідачки, підтверджує, що ОСОБА_1 активно користувалася кредитною карткою, а саме здійснювала щомісячний платіж PAYPOINT у сумі 1001,00 грн., здійснювала перерахування коштів на іншу карту, зокрема 12.04.2021 р. у розмірі 9568,00 грн. та 10 400,00 грн., та отримувала зарахування коштів від третіх осіб.

Також із зазначеної виписки по рахунку вбачається, що позивачем було відкрито відповідачці кредитний ліміт в сумі 20 000,00 грн.

Окрім того, з наданих позивачем документів вбачається, що ОСОБА_1 було отримано розстрочку на придбання товару на суму 16500,00 грн., заява клієнта № N20.30.0003020869 від 13.04.2021 р., паспорт споживчого кредиту «Розстрочка», які були підписані відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису.

За наслідком викладеного суд вважає вищевказаний розрахунок заборгованості, разом з випискою по особовому картковому рахунку, належними доказами на підтвердження наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 19.02.2021 року у заявленому до стягнення розмірі.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Щодо посилань ОСОБА_1 відносно того, що вона кредитними коштами не користувалася, а стала жертвою шахраїв, суд зазначає наступне.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, відповідачкою23.04.2021року булоподано доВП №2 Гайсинського РУУП ГУНП у Вінницькій області заяву про вчинення злочину, передбаченого ч.2ст. 190 КК України, яка була зареєстрована в ЄРДР за №12021020120000102, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Окрім того, 21.01.2022 року було подано до ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області заяву про вчинення злочину, передбаченого ч.1ст. 190 КК України, яка була зареєстрована в ЄРДР за №12022025120000012, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Відповідно до частини третьоїстатті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Згідно з Положенням пропорядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженогопостановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з його умовами, тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов`язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці в банку та на офіційному сайті в мережі Інтернет, а також надати на його вимогу в паперовій або електронній формі.

Договір укладається в письмовій формі (паперовій або електронній). Електронна форма договору має містити електронний підпис клієнта (представника клієнта) та уповноваженої особи банку відповідно до вимог, установленихЗаконами України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги»та нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України.

Договір може укладатися шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору (оферта), розміщеної у загальнодоступному для клієнта місці в банку та на його офіційному сайті в мережі Інтернет.

Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченогоЗаконом України "Про звернення громадян".

Строки встановлення емітентом правомірності переказу та повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного переказу визначені пунктом 37.2статті 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Згідно пункту 37.2статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) та від 20 червня 2018 року у справі №691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказану правову позицію підтримав.

Відповідно до тлумачного словника термін сприяти має значення: позитивно впливати на що-небудь; створювати відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чого-небудь; подавати допомогу в чому-небудь; бути причиною або наслідком виникнення, існування і т. ін. чого-небудь; створювати, викликати бажання виконувати яку-небудь дію.

Відповідач стверджує, що кошти з картки вона не знімала, була введена в оману невідомою особою, яка заволоділа паспортними даними ОСОБА_1 та уклала кредитні договори з іншими банками від її імені.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів на підтвердження негайного повідомлення банку щодо проведення певної несанкціонованої транзакції в день її проведення.

У той же час, до моменту повідомлення користувачем (відповідачем) банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Матеріали справи не містять інформації також про втрату відповідачкою ОСОБА_1 платіжної картки або мобільного телефону за допомогою якого можливо провести спірну транзакцію.

Окрім того, з повідомлення слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області від 21.04.2022 р. вбачається, що в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженні №12021020120000102 проведено необхідні та можливі слідчі дії, однак особу яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлено.

Також, ОСОБА_1 в порушення ч.1ст. 81 ЦПК Українине надано до суду жодних доказів стосовно тривання на час розгляду справи досудового розслідування за кримінальним провадження №12022025120000012 від 21.01.2022 за фактом її звернення та наслідків його проведення.

Також відсутні докази на підтвердження того, що відповідачка починаючи з 21.01.2022 року зверталась до ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області з клопотанням про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та з метою отримання доказів для підтвердження викладених у її заяві від 18.04.2022 р. посилань, до суду не надано.

При цьому, згідно з частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно достатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною другоюстатті 89 ЦПК Українижодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Варто зазначити, що сам по собі факт порушення кримінального провадження без наявності обвинувального вироку, яким було встановлено заволодіння грошовими коштами відповідача шахрайським способом, не доводить вчинення кримінального правопорушення. Зважаючи також на встановлений судами факт коректного здійснення операції із зняття коштів, тобто з використанням ПІН-коду, який мав зберігатись відповідачем, не мається підстав для звільнення відповідача від обов`язку погасити наданий кредит.

Розглядаючи зазначений спір, судом приймається, що згідно з вимогами ст.ст.124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 19.02.2021 р. в загальному розмірі 41042,31 грн.

При цьому судом ураховано, що сума боргу відповідачем не оспорюється, а лише факт особистого отримання коштів.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

За частиною першоюст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення №CF_27716 від 31.01.2022 року, під час звернення до суду з позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» сплачено судовий збір в розмірі 2481,00 грн., а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача, судовий збір у зазначеному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.10,12,81,141,258-260,263-265,352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства«УНІВЕРСАЛ БАНК»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19.02.2021 року станом на 04.10.2021 року у розмірі 41042 (сорок одна тисяча сорок дві) гривні 31 (тридцять одна) копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 (нуль) копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, адреса: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, Київської області, адреса для листування: 0294, м.Київ, пр-т . Юрія Гагаріна, 23, а/с 57.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06.06.2022 р.

Суддя О.А. Натальчук