Ухвала суду № 104630117, 10.05.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/565/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю.Г.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Д.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням ПП «ЄВРОБУД» в особі директора ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018, у кримінальному провадженні №42017000000003128 від 03.10.2017, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г. надійшло клопотання ПП «ЄВРОБУД» в особі директора ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018, у кримінальному провадженні №42017000000003128 від 03.10.2017.

Клопотання обґрунтовано тим, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки не враховано відсутність належної правової підстави для арешту майна, клопотання про арешт майна було розглянуто за відсутності власника майна, разом з тим заявник зазначає, що досудове розслідування триває понад чотири роки та у вказаному кримінальному проваджені не встановлено причетності ПП «ЄВРОБУД» та контрагента ПП «АВТОІМПОРТГРУП» до вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205 КК України та жодній особі не повідомлено по підозру.

У судове засідання прокурор не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, заяв та клопотань не подавав.

Представник власника майна, адвокат Мацей М.М. подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб які не з`явилися, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів убачається, що Генеральною прокуратурою України проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003128 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2017, за фактом формування невстановленою групою осіб «штучного» податкового кредиту для підприємств експортерів продукції, які в подальшому отримують безпідставне право на бюджетне відшкодування, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205 КК України.

Вказане кримінальне провадження об?єднано із кримінальним провадженням №42017030000000333 від 26.07.2017 року, досудове розслідування у якому триває та здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань.

У рамках кримінального провадження №42017000000003128 від 03.10.2017, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2018 року, справа №757/23974/18-к, накладено арешт на автомобілі марки «MAN» з номерами шасі (VIN код): НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Згідно договорів купівлі-продажу транспортних засобів, а саме автомобілей марки «MAN» з номерами шасі (VIN код): НОМЕР_1 та НОМЕР_2 належить на праві власності ПП «ЄВРОБУД».

Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції»,від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).

Під час судового розгляду встановлено, що ПП «ЄВРОБУД» придбало транспортні засоби, а саме автомобілі марки «MAN» з номерами шасі (VIN код): НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у ПП «АВТОІМПОРТГРУП», що підтверджується договорами купівлі-продажу транспортних засобів від 30.05.2017.

Встановлено, що арешт був накладений на майно вже після придбання майна. Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту зазначеного у клопотанні майна, яке належить на праві власності ПП «ЄВРОБУД», на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, тоді як слідчим, прокурором не було наведено жодних доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірну власність ПП «ЄВРОБУД» належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки судовим розглядом доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ПП «ЄВРОБУД» в особі директора ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018, у кримінальному провадженні №42017000000003128 від 03.10.2017 - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018, на автомобіль марки «MAN» д.н.з. НОМЕР_3 з номером шасі (VIN код): НОМЕР_1 та автомобіль марки «MAN» з номером шасі (VIN код): НОМЕР_2 , що належать на праві власності ПП «ЄВРОБУД» (ЄРДПОУ 33071398)

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ю. Г. Головко