Рішення № 10462905, 12.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2010 р. Справа № 59/184-10

вх. № 5220/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Горовецький М.Ф., за довіреністю б/н від 25.05.2010р.;

відповідача - Левченко Г.А., за довіреністю б/н від 01.06.2010р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої проектно-технологічної фірми" "Кран-сервіс", м. Олександрія

до Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс", м. Харків

про стягнення 92080,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої проектно-технологічної фірми" "Кран-сервіс", звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс", в якій просить стягнути з відповідача 92080,88 грн. заборгованості, з яких: 58000,00 грн. - основна сума боргу, 19623,76 грн. - пеня; 2679,12 грн. - 3% річних; 11778,00 грн. збитки від інфляції. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовні вимоги позивач обгрунтовує невиконанням умов договору поставки, укладеного між сторонами у спрошеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, прийняттям до виконання замовлення та довіреністю на отримання матеріальних цінностей.

В судове засідання 12.07.2010р. представник позивача через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву (вх. 13539), в якій зазначив суду, що відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2679,12 грн. та збитків від інфляції в сумі 11778,00 грн. В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги з урахуванням наданої заяви в частині основної суми боргу та пені.

У відповідності до положень ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що наявною в матеріалах справи довіреностю позивача на ім"я Горовецького Максима Федоровича представнику надано право зменшувати розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду судом.

Враховуючи викладене у суду є підстави для припинення провадження по справі в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2679,12 грн. та збитків від інфляції в сумі 11778,00 грн. згідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки повноважний представник позивача відмовився від заявлених позовних вимог, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судовому засіданні визнає позовні вимоги в частині основної суми боргу в розмірі 58000,00 грн., в іншій частині задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, в обгрунтування своєї правової позицій по справі через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (вх.15044), який долучається до справи.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

05.11.2008р. відповідач звернувся до позивача з гарантійним листом № 996, в якому просив, в зв"язку з виробничою необхідністю, відпустити виготовлену за договором № 41/08/08 від 17.09.2008р. кабіну машиніста для мостового грейферного крану в/п 20 т, режим роботи А8, перелік елементів Р3988.00.00.00.0.00.

В своєму гарантійному листі відповідач визначив строк оплати кабіни - до 14.11.2008р.

Позивач, належним чином виконав свої зобов'язання по договору поставки та поставив відповідачу кабіну машиніста ддя мостового грейферного крану в/п 20 т, режим роботи А8, перелік елементів Р3988.00.00.00.0.00. ПЕЗ, що підтверджується довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія ЯПВ № 171315/243 від 5 листопада 2008р. та видатковою накладною від 07.11.2008р., що підписано представником відповідача на підставі зазначеної вище довіреності.

Однак станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою відповідач так і не сплатив позивачу за кабіну 58000,00 грн.

Невиконання зобов'язань відповідачем за замовленням стало підставою направлення на його адресу листів-вимог № 043 від 26.02.2009р. та № 77 від 19.04.2010р. з вимогою сплатити заборгованість.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, договір поставки між сторонами було укладено у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, прийняттям до виконання замовлення, що підтверджується листом Відповідача №996 від 05.11.2008року, довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯПВ № 171315/243 від 05 листопада 2008року та видатковою накладною № РН-0000055 від 07 » і листопада 2008року.

          Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі)

          Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

          Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором поставки, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 58000,00 грн. правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачами та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Позивач у заявлених позовних вимогах та в судовому засіданні наполягає на стягненні з відповідача пені від основної суми заборгованості в розмірі 19623,76 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним позовним вимогам в частині стягнення пені, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Оскільки між сторонами був укладений договір поставки у спрощеній формі шляхом обміну листами, та гарантійний лист відповідача № 996 від 05.11.2008р. свідчить тільки про обов"язок відповідача сплати 58000,00 грн. за отриманий товар, тобто сторони письмово не обумовили стягнення штрафних санкцій у разі невиконання основного зобов"язання, то вимоги позивача по стягнення пені в сумі 19623,76 грн. є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 546, 548, 599, 612, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українсько - американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада -Промтекс" (61089, м. Харків, пр. Косіора, 103/41, кв. 38, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ 14338168, р/р 260013011847 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича проектно-технологічна фірма «Кран-сервіс» (28000, Кіровоградськая область, м. Олександрія, вул. Паризької комуни, буд. 64-А, код ЄДРПОУ 32412606, р/р 26000425205261 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Кіровоград, МФО 323293) 58000,00 грн. основної заборгованості; 580,00 грн. державного мита та 148,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

/Повний текст рішення

підписано 14.07.2010р.

Справа № 59/184-10/