Ухвала суду № 10462460, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.07.10№ 05-5- 22 / 8226 Суддя , розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна"

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про стягнення суми боргу в порядку регресу - 19 197,13грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача грошові кошти в розмірі 19197, 13 грн. суми страхового відшкодування сплаченого позивачем страхувальнику.

Згідно п. 5 частини другої статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство на підставі якого подається позов.

Подана до суду позовна заява не містить нормативного обгрунтування заявлених вимог, викладені обставини щодо наявності у відповідача обов’язку відшкодувати суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу не свідчать про порушення відповідачем відповідних прав позивача, так само не є підставою для звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.1, ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Так у позовній заяві, позивач з посиланням на ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Враховуючи настання страхового випадку та відшкодування на користь страхувальника суми страхового відшкодування позивач просить стягнути з відповідача частину суму виплати в порядку регресу.

Наявність обов’язку саме відповідача щодо виплати суми в порядку регресу заявленої до стягнення суми, позивач пояснює наявною інформацією що цивільно-правова відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки –ВАЗ 2107 державний номер ВА 3877 АВ застрахована у ВАТ НАСК «Оранта».

Договір страхування (поліс) що підтверджує зазначені обставини, в тому числі і вимоги до страхової компанії яка заявлена відповідачем у справі, до позовної заяви не долучений, однак такий під час розгляду справи може бути витребуваний судом.

В свою чергу, позивачем до позовної заяви не додано, а у позовній заяві не зазначено про наявність доказів звернення до відповідача – з вимогою про виплату в порядку регресу заявленої до стягнення суми, не надано доказів, що у виплаті такої суми відповідач відмовив, чим порушив права позивача.

Положення нормативних актів посилання на які міститься у позовній заяві не свідчать про виникнення обов’язку сплати страхового відшкодування негайно при настанні страхового випадку, чи виплаті на користь страхувальника суми страхового відшкодування, а передбачають таку виплату за зверненням особи, якою здійснено відшкодування за договором страхування.

Яким чином відповідач у справі дізнався про факт виплати на користь застрахованої особи суми страхового відшкодування та відповідно заперечив свій обов’язок відшкодувати суму такого виплаченого відшкодування в порядку регресу на користь позивача у позовній заяві не зазначено. У позовній заяві не міститься жодних посилань на обставини що підтверджують порушення відповідачем прав позивача, невизнання такого права тощо.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.

Згідно з положеннями вказаного закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду (п. 37.1 Закону).

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Право вимоги та відповідно підстави стверджувати про наявність обов’язку у відповідача виплатити сплачену суму страхового відшкодування в порядку регресу чинним законодавством обумовлене направленням іншій стороні відповідної вимоги. Матеріали справи не містять доказів направлення та отримання відповідачем відповідної вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу, що в свою чергу, не дає підстав вважати в цій частині порушеними права позивача відповідачем та необхідність їх захисту в тому числі в судовому порядку.

Згідно пункту 3 статті 63 ГПК України, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, не надані докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 3-1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підтвердження сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачем додано платіжне доручення № 14123 від 24.06.2010р., яке не може бути належним доказом виконання зазначеного обов’язку позивачем, через наступне.

Сплату витрат позивачем проведено на рахунок № 31213259700011 УДК у Шевченківському районі міста Києва, банк отримувача ГУДКУ України у м. Києві, код отримувача 26077968, код банку отримувача 820019, тоді як зазначені витрати підлягають сплаті до Державного бюджету України на рахунок 31218264700001, код 22050003, одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019. Зазначена інформація знаходиться на офіційному сайті Головного управління державного казначейства України у м. Києва: www.treasury.kiev.ua/zvit_new.php, рахунок змінено станом на 23.06.2010р., а про необхідність зазначення при сплаті всіх реквізитів наголошено у листі територіального управління Державної судової адміністрації у м. Києві за вих. № 1021-4/4 від 23.06.2010р. який отримано Господарським судом міста Києва для використання в роботі.

Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.

Керуючись п. 3, 10 частини першої ст. 63 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»повернути без розгляду.

          Повернути з державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(юрид. адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська 8; адреса: 04070, м. Київ, вул. Братська 14, під’їзд 3, пов. 6; п/р 26500218673900, Банк АТ «Укосиббанк»м. Харків, МФО 351005, ідент. код 31235110) 192 грн. (сто дев’яносто дві гривні) витрат по сплаті державного мита сплачених платіжним дорученням № 14110 від 24.06.2010р., 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) коштів сплачених платіжним дорученням № 14110 від 24.06.2010р..

Суддя Р.І. Самсін