Ухвала суду № 104624000, 06.06.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

06 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3069/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Лозовського О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2021 №0248195-2405-0317, №0248196-2405-0317, №0248197-2405-0317.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.05.2022 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строків звернення до суду. Вказане клопотання про залишення позовної без розгляду відповідач обґрунтовує тим, що враховуючи строки звернення до суду, встановлені статтею 122 КАС України, а також відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 27.11.2020 у справі №500/2486/19, ОСОБА_1 пропущено місячний строк для звернення до адміністративного суду. Вказаний строк обчислюється з 21.01.2022 - день вручення позивачу рішення ДПС України про результати розгляду скарги щодо оскарження ОСОБА_1 в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень від 15.04.2021 №0248195-2405-0317, №0248196-2405-0317, №0248197-2405-0317.

Оскільки при відкритті провадження у справі суд дійшов передчасного висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду, ухвалою суду від 23.05.2022 позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що позивачем не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали, та роз`яснено, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п`ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

02.06.2022 позивачем подано заяву про поновлення строку звернення з позовом до суду, в якій ОСОБА_1 вказує на безпідставне посилання на статтю 56 Податкового кодексу України щодо пропуску місячного строку звернення з позовом до суду, а також вказує на поважність причин пропуску строку у зв`язку з введенням на території України карантинних заходів одо запобіганню поширенню короновірусної хвороби та введенням воєнного стану. Таким чином, позивач вважає, що строк звернення до суду із даним позовом який встановлений статтею 122 КАС України не пропущений, а тому правових підстав для залишення даного позову без розгляду немає.

Дослідивши матеріали справи та подані представниками сторін клопотання, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду таких клопотань, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частин тринадцятої, п`ятнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно із пунктом сьомим частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 15.04.2021 №0248195-2405-0317, №0248196-2405-0317, №0248197-2405-0317, які оскаржувались позивачем в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг ОСОБА_1 на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 15.04.2021 №0248195-2405-0317, №0248196-2405-0317, №0248197-2405-0317, рішеннями ДПС України від 17.01.2022 №554/П/99-00-06-01-04-09, №555/П/99-00-06-01-04-09, №552/П/99-00-06-01-04-09 податкові повідомлення-рішення від 15.04.2021 №0248195-2405-0317, №0248196-2405-0317, №0248197-2405-0317 залишені без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення.

Рішення за результатами розгляду скарг позивач отримав 21.01.2022, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Волинській області від 15.04.2021 №0248195-2405-0317, №0248196-2405-0317, №0248197-2405-0317, позивач засобами поштового зв`язку 30.03.2022 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Розглядаючи клопотання представника відповідача про залишення даної позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строків звернення до суду та заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначалося, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України (у чинній редакції та редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) (далі - ПК України) визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України (у чинній редакції та редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Системний аналіз змісту зазначених положень ПК України та статті 122 КАС України свідчить, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому, є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Суд звертає увагу, що Законом України від 24.10.2013 №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон №657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Таким чином, у разі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, або ж іншого рішення про нарахування грошових зобов`язань, платник податків має право оскаржити в суді таке рішення - протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №1.380.2019.005981, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 27.11.2020 у справі №500/2486/19.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд констатує, що предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 15.04.2021 №0248195-2405-0317, №0248196-2405-0317, №0248197-2405-0317.

Матеріали справи свідчать, що, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та 20.07.2021 подав скарги на вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарг ДПС України винесла рішення від 17.01.2022 №554/П/99-00-06-01-04-09, №555/П/99-00-06-01-04-09, №552/П/99-00-06-01-04-09 податкові повідомлення-рішення від 15.04.2021 №0248195-2405-0317, №0248196-2405-0317, №0248197-2405-0317 залишені без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення.

Рішення за результатами розгляду скарг позивач отримав 21.01.2022, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Отже, з 21.02.2022 у позивача почався перебіг місячного строку оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 15.04.2021 №0248195-2405-0317, №0248196-2405-0317, №0248197-2405-0317 в судовому порядку та, відповідно, останнім днем подання позовної заяви до суду було 21.02.2022.

При цьому, з вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 30.03.2022 засобами поштового зв`язку, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

У заяві про поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом представник позивача як на поважну причину пропуску строку звернення з позовом до суду посилається на введення в України карантинних заходів, які пов`язані з поширенням коронавірусної хвороби та введенням воєнного стану.

Такі твердження суд відхиляє як безпідставні та зауважує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Президентом України Указом №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом було продовжено до 23 серпня 2022 року включно, тобто станом на 21.02.2022 воєнний стан в Україні введений ще не був.

Посилання позивача щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, суд також вважає безпідставними та зазначає.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020 внесено зміни до КАС України та доповнено пункт 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

З метою удосконалення норм, зокрема КАС України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Верховна Рада України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №731-IX), який вступив в законну силу 17.07.2020, пункт 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України викладено в наступній редакції:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.».

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що суд поновлює процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд наголошує, що позивач окрім посилання на норми КАС України, документального підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду не надано.

На підставі викладеного, враховуючи той факт, що позивачем не надано доказів об`єктивної неможливості своєчасного звернення до суду, а наведені в заяві обставини (причини) на підтвердження своєчасного звернення до суду, суд вважає не поважними.

Більше того, суд звертає увагу позивача, що Верховний Суд 27.11.2020 у справі №500/2486/19 зробив наступний висновок «пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження". "Колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 статті 56 ПК України відсутня, оскільки вони не припускають множинного трактування прав платників податків».

Окрім того, норма Податкового кодексу України, яка встановлює місячний строк звернення до суду у разі застосування процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень чи будь яких інших рішень податкового органу (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України) як на момент розгляду даної справи, так і на момент адміністративного оскарження позивачем таких рішень, і на час звернення позивача до суду з даним позовом є чинною і зміни до неї не вносилися.

Поряд з цим, суд при вирішенні цього питання також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 пропущено місячний строк звернення до суду з позовом, а підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду визнані судом неповажними, то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 8 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розподіл судового збору між сторонами здійснюється відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом першим частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Згідно з частиною 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В матеріалах справи міститься квитанція №61458249 від 18.04.2022 відповідно до якого позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Враховуючи те, що позов залишається без розгляду, сплачений судовий збір у сумі 992,40 грн підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 19-21, 72-77, 122, 240, 242-246, 255, 293, 295, КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з позовом до суду відмовити.

Клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень залишити без розгляду.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений до бюджету згідно квитанції №61458249 від 18.04.2022 судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали направити учасникам справи, а позивачу також копію квитанції №61458249 від 18.04.2022, оригінал якої залишити в суді.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.А. Лозовський