Рішення № 10462250, 16.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/15416.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Домінанта Лтд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс Груп»

про стягнення заборгованості, пені, відсотків

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Бєлік А.В. (довіреність № 501/12/09 від 01.12.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

16.07.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Домінанта Лтд»(надалі ТОВ «Компанія «Домінанта Лтд», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс Груп»(надалі ТОВ «Продсервіс Груп», відповідач) суми основного боргу згідно договору поставки товару № 1067/09 від 14.08.2009р. в розмірі 1986, 54 грн., суми відсотків за неправомірне користування грошовими коштами, що дорівнює 580, 20 грн., суми пені у розмірі 396, 45 грн..

В ході розгляду справи, у зв’язку із частковим погашенням боргу про який заявлено позов, позовні вимоги уточнювались, згідно з заявою поданою позивачем на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу згідно договору поставки товару № 1067/09 від 14.08.2009р. в розмірі 1236, 54 грн., суми відсотків за неправомірне користування грошовими коштами, що дорівнює 580, 20 грн., суми пені у розмірі 396, 45 грн..

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки товару № 1067/09 від 14.08.2009р. не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставленої продукції, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси. в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 15.07.2009р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 11.05.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 30.06.2010р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2009р. між ТОВ «Компанія Домінанта Лтд»та ТОВ «Продсервіс Груп»укладено договір поставки товарів № 1067/09 згідно з яким постачальник (позивач у справі) зобовязувався передавати у власність покупця, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався приймати та оплачувати в порядку і в строки, передбачені договором, продукти харчування.

За умовами договору (п. 1.2, 1.5, 1.6) товар по договору постачається партіями, згідно видаткових накладних; кількість всього поставленого товару за договором становить суму кількості поставленого товару за всіма операціями (згідно видаткових накладних, що засвідчують кожну операцію); всі партії товару, отримані покупцем від постачальника, в період дії договору є такими, що отримані згідно договору.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у справі підтверджується видатковими накладними № KD-0088874 від 19.08.2009р. на суму 3854, 28 грн., № KD-0089277 від 31.08.2009р. на суму 1051, 26 грн., № KD-0089700 від 11.09.2009р. на суму 1043, 88 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень п. 8.1 договору сторони погодились, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р.. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки продукції згідно накладних № KD-0088874 від 19.08.2009р., № KD-0089277 від 31.08.2009р., № KD-0089700 від 11.09.2009р., за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобов’язань та поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено (банківські виписки, довідка з банку за вих. 1-06/1666 від 06.07.2010р. підтверджують часткову оплату залучені до справи), частину товару повернуто згідно накладних на повернення № ПС-0000095 від 11.09.2009р., № ПС-0000205 від 19.11.2009р., у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем станом на час вирішення спору в сумі 1236, 54 грн. не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок розрахунків по договору сторони погодили у розділі 4 договору, згідно з п. 4.2 якого розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються протягом 14 календарних днів з дня отримання товару; днем отримання товару є дата зазначене у видаткових накладних.

З урахуванням наведених положень договору строк виконання зобов’язань щодо оплати продукції отриманої згідно видаткових накладних № KD-0088874 від 19.08.2009р., № KD-0089277 від 31.08.2009р., № KD-0089700 від 11.09.2009р. станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 14 календарних днів після передачі продукції.

В силу положень договору (п. 4.1, 4.3) оплата товару за договором здійснюється в безготівковому порядку; датою розрахунку є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що з врахуванням представленої довідки з банку за вих. № 1-06/1666 від 06.07.2010р. (ПАТ «Полікомбанк») свідчить про прострочення здійснення платежів за поставлений товар виходячи з настання строку оплати за договором.

Оскільки, відповідачем зобов’язання по оплаті поставленого товару виконані не у повному обсязі, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 1236, 54 грн. (5949, 42 грн. загальна сума поставки –949, 56 грн. –13, 32 грн. повернення товару –3750 грн. оплата) підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п.5.2.1 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочки за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що встановлена Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 у періоді з 12.08.2009р. –10, 25% і складає 396, 45 грн.. Розрахунок здійснений позивачем за кожною накладною з урахуванням настання строку платежу з урахуванням повернення товару у відповідному періоді та проведення часткової оплати, що зменшує суму боргу на яку обчислюється пеня, є додатком до позовної заяви, міститься у матеріалах справи.

В силу положень частини 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором (п. 5.6) сторони передбачили, що кожна із сторін має сплатити іншій стороні в разі порушення грошового зобов’язання 30% річних з заборгованої суми за неправомірне користування грошовими коштами, відповідно нарахована сума відсотків у вказаному розмірі (30% річних) складає 580, 20 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Факт прострочення оплати поставленого товару підтверджується матеріалами справи, заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс Груп»(юрид. адреса: 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська 25/2; адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська 18-А, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36469064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Домінанта Лтд»(юрид. адреса: 01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського 11; адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова 9, п/р 26009009674 в АКБ «Полікомбанк»м. Чернігів, МФО 353100, ідент. код 32308069) 1236, 54 грн. (одну тисячу двісті тридцять шість гривень 54 копійки) основного боргу, 580, 20 грн. (п’ятсот вісімдесят гривень 20 копійок) відсотків за неправомірне користування грошовими коштами, 396, 45 грн. (триста дев’яносто шість гривень 45 копійок) пені, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 21.07.2010