Рішення № 10462223, 19.07.2010, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
19.07.2010
Номер справи
48/262
Номер документу
10462223
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/26219.07.10 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3" до1. Міністерства вугільної промисловості України

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1.Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія"

2. Антимонопольний комітет України

3. Кабінет Міністрів України

за участі Прокуратури міста Києва

прозобов’язання укласти договір Головуючий, суддя Бойко Р.В.

          судді Мудрий С.М.

Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача:Прилежська Н.А.

від відповідача 1: Козій Д.О.

від відповідача 2:не з'явився

від третьої особи 1:не з'явився

від третьої особи 2:не з'явився

від третьої особи 3:Пантюхова Л.Р.

за участі Прокуратури міста Києва Лиховид О.С. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3" (надалі –"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом про зобов’язання Міністерства вугільної промисловості України (надалі –"Міністерство") та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (надалі - "РВ ФДМУ по Донецькій області") укласти договір оренди цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" у редакції, що запропонована Товариством з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3" створено працівниками відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" з метою взяття в оренду ЦМК. Позивач вказує, що у січні 2010 р. звернувся до відповідача 2 з заявою про передачу в оренду майна до якої було додано договір оренди, а у лютому 2010 р. відповідач 2 направив відповідачу 1 документи для погодження передачі ЦМК в оренду. В березні 2010 р. відповідач 2 відмовив позивачу в укладанні договору, оскільки відповідач 1 не надав згоди на передачу ЦМК в оренду. При цьому, на думку позивача, відповідач 1 своєчасно не надав відповіді, а відтак договір оренди вважається ним погодженим, а тому вказує на безпідставність відмови відповідачем 2 в укладанні спірного договору оренди.

Справа підлягає вирішенню господарським судом міста Києва відповідно до ч. 4 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, оскільки одним із відповідачів є Міністерство вугільної промисловості України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі третіх осіб та призначено розгляд справи на 19.05.2010р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2010 р. Задоволено клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Міністерства вугільної промисловості України, розгляд справи відкладено до 31.05.2010р., зобов’язано учасників судового процесу надати додаткові документи та пояснення.

25.05.2010 р. до канцелярії суду надійшов відзив РВ ФДМУ по Донецькій області на позовну заяву, в якому відповідач 2 проти задоволення позову заперечує, вказує на 1) відсутність згоди органу, уповноваженого управляти майном, 2) прийняття постановою КМУ №430 від 02.04.2009 р. рішення про підготовку спірного майна до приватизації, 3) відсутність рішення Кабінету Міністрів України, обов’язковість якого передбачена постановою КМУ №313 від 02.04.2008 р., 4) невідповідність умов проекту договору оренди, типовому договору, затвердженого наказом ФДМУ №1774 від 23.08.2000 р., 5) відсутність інвентаризації майна згідно постанови КМУ №158 від 02.03.1993 р., 6) позивач самостійно визначив склад та вартість майна, 7) невідповідність обраного позивачем способу захисту цивільних прав.

31.05.2010 р. до канцелярії суду надійшла заява прокуратури міста Києва про вступ у справу на захист інтересів Міністерства вугільної промисловості України. Вказана заява містить клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.2010 р. залучено Кабінет Міністрів України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, зобов’язано учасників судового процесу надати документи та пояснення, розгляд справи відкладено на 21.06.2010 р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.06.2010р. призначено для розгляду справи №48/262 колегію суддів у складі: Бойко Р.В. (головуючий), Ващенко Т.М., Сівакова В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2010 р. колегією суддів прийнято справу №48/262 до провадження.

В судове засідання 21.06.2010 р. представник позивача та відповідача 2 не з'явилися.

Третьою особою 1 надані пояснення в яких в задоволенні позову підприємство просить відмовити з огляду на 1) наявність рішення щодо підготовки ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" до приватизації, 2) відсутність окремого рішення КМУ згідно постанови КМУ №313 від 02.04.2008 р. Також третьою особою 1 надано положення про відокремлений підрозділ, статут підприємства тощо. Представник вказав на відсутність справи про банкрутство ДП "Донецька вугільна енергетична компанія".

Третя особа 2 надала пояснення по суті спору, в яких вказала про прийняття рішення про концентрацію. Просила розглянути справу без участі представників Антимонопольного комітету України.

Третя особа 3 надала пояснення в яких вказує про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на відмову Міністерства вугільної промисловості України через неспроможність орендаря в подальшому забезпечити функціонування та розвиток шахти.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 12.07.2010р. призначено для розгляду справи №48/262 колегію суддів у складі: Бойко Р.В. (головуючий), Мудрий С.М., Сівакова В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2010 р. колегією суддів прийнято справу №48/262 до провадження.

В судовому засіданні 14.07.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представники відповідачів, третіх осіб 1, 3 проти задоволення позову заперечили з підстав, викладених у раніше поданих до суду відзивах (поясненнях) на позов.

Представник третьої особи 2 при вирішенні справи покладається на думку суду.

Представник прокуратури м. Києва, повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив.

З ухвали господарського суду Донецької області від 02.06.2010 р. у справі №37/46пд вбачається, що в провадженні суду знаходилася справа за позовом ТДВ "Шахта "Південнодонбаська №3" до РВ ФДМУ по Донецькій області про спонукання укласти договір. З вказаної ухвали вбачається, що позивач змінив предмет позову та просить визнати договір укладеним, і вказана заява про зміну предмету позову прийнята судом, що підтверджується п.2 резолютивної частини ухвали.

Оскільки підставою для залишення позову без розгляду згідно п.2 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України є знаходження у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, справи з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та враховуючи а) відмінність предметів спорів у справі №37/46пд та №48/262, б) інший суб’єктивний склад сторін –підстави для залишення без розгляду позову у даній справі відсутні.

З метою вивчення матеріалів справи колегією суддів оголошено перерву до 19.07.2010р.

16.07.2010 р. до канцелярії суду надійшла телеграма третьої особи 1 в якій у зв’язку із неможливістю явки представника підприємство просить розгляд справи відкласти на інший день.

19.07.2010 р. до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача 1 в якому РВ ФДМУ по Донецькій області просить розгляд справи відкласти у зв’язку із відбуттям представника у щорічну відпустку з 19 по 21 липня 2010 р.

Після перерви в судове засідання 19.07.2010 р. представники позивача, відповідача 2, третіх осіб 2, 3 та прокуратури з'явилися. Представники відповідача 1, третіх осіб 1 та 3 повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписами представників у розписці про оголошення перерви.

Судом в задоволенні клопотань відповідача 1 та третьої особи 1 про відкладення розгляду справи відмовлено з огляду на відсутність поважних причин для відкладення розгляду справи та зважаючи на те, що колегією суддів заслухані пояснення по суті спору представників відповідача 1 та третьої особи в судовому засідання 14.07.2010 р.

Представник прокуратури міста Києва проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, які викладені у відзивах відповідачів та поясненнях третіх осіб.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (надалі –третя особа 1 та/або "підприємство"), затвердженого Міністром вугільної промисловості України (наказ №249 від 21.04.2006 р.) підприємство засноване на державній власності, майно підприємства є державною власністю та закріплене за ним на праві господарського відання (п.4.1).

Відокремлений підрозділ Шахта "Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" діє на підставі положення, затвердженого Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" та погодженим Міністерством вугільної промисловості України.

Спір у справі виник у зв’язку із відмовою відповідачів в укладанні з позивачем договору оренди цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (надалі –"ЦМК").

Спірне майно є державної власністю, а тому правовідносини щодо передачі його в оренду регулюються в т.ч. Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі –"Закон") встановлено, що ініціатива (пропозиція) щодо оренди майна, може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до ст. 6 Закону. За наявності ініціативи щодо оренди цілісного майнового комплексу орендодавець у триденний термін повинен повідомити про це трудовий колектив підприємства, його структурного підрозділу, щодо майна якого подано заяву про оренду. Трудовий колектив протягом 15 днів, враховуючи день отримання повідомлення, має право прийняти рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, утворити господарське товариство та подати орендодавцю у встановленому законом порядку заяву щодо оренди відповідного майна.

Згідно ст. 8 Закону рішення трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу про оренду цілісного майнового комплексу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів трудового колективу підприємства. Ініціативу щодо оренди структурного підрозділу повинно підтримати більш як половина складу трудового колективу цього підрозділу.

25.06.2009 р. на загальних зборах трудового колективу відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (брало участь 2228 з 3670 осіб, тобто близько 60,7% трудового колективу відокремленого підрозділу) було одноголосно прийняте рішення про взяття в оренду цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" та створення господарського товариства у формі товариства з додатковою відповідальністю, засновниками якого виступатимуть члени трудового колективу.

З урахуванням ст. 6 Закону орендарем може бути в т.ч. господарське товариство, створене членами структурного підрозділу юридичної особи. Із змісту положення Відокремленого підрозділу "Шахта Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", затвердженого підприємством та погодженого Міністерством, підрозділ, трудовий колектив якого створив Товариство є структурним підрозділом Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", а тому посилання підприємства на необхідність участі у зборах по створенню господарського товариства всього трудового колективу підприємства є безпідставним.

Після прийняття рішення про оренду цілісного майнового комплексу члени трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу засновують відповідно до чинного законодавства господарське товариство (п. 2 ст. 8 Закону).

05.11.2009 р. на установчих зборах засновників Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3" (протокол б/н) 2258 працівниками відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" прийнято рішення про створення Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3", затвердження Статуту та проведення державної реєстрації товариства.

До реєстрації у встановленому порядку статуту господарського товариства кожен член трудового колективу підприємства або його структурного підрозділу, цілісний майновий комплекс якого передається в оренду, має право вступити у зазначене господарське товариство на підставі особистої заяви (п. 3 ст. 8 Закону).

Засновниками Товариства виступили 2258 працівників відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія".

18.12.2009 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Вугледарської міської ради Донецької області проведено державну реєстрацію Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3" (запис №12551020000000174).

Частиною 3 ст. 115 Господарського кодексу України визначено, що організація членів трудового колективу, зареєстрована як юридична особа, має переважне право на укладення договору оренди майна того підприємства (структурного підрозділу), де створено цю організацію.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладання договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.

Згідно із статтею 9 Закону фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

29.01.2010 р. позивач, як особа, яка згідно ч. 4 ст. 8 Закону має переважне право на укладання договору оренди структурного підрозділу, де створене це товариство, звернувся до РВ ФДМУ по Донецькій області з заявою №1 (з додатками) про передачу в оренду цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія".

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, а у разі, якщо:

- підприємство, його структурний підрозділ, щодо цілісного майнового комплексу якого надійшла заява про оренду, або ініціатор укладення договору оренди згідно із законодавством займають монопольне становище на ринку;

- внаслідок укладення договору оренди підприємець або група підприємців можуть зайняти монопольне становище на ринку;

- сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг), що належать об'єкту оренди та ініціаторові укладення договору оренди, перевищують показники, визначені законодавством, - також до органу Антимонопольного комітету України.

На виконання наведених приписів РВ ФДМУ по Донецькій області листом №07-06-02-01060 від 03.02.2010 р. та №11-06-02-01061 від 03.02.2010 р. звернувся до органу, уповноваженого управляти державним майном, –Міністерства вугільної промисловості України та Антимонопольного комітету України з заявами про погодження укладення договору оренди. До вказаних заяв додані копії заяви позивача та доданих до неї документів.

Частиною 3 статті 9 Закону визначено, що орган Антимонопольного комітету України розглядає надіслані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови договору оренди.

Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови договору оренди.

Рішенням Антимонопольного комітету України №194-р надано дозвіл Товариству на оренду ЦМК.

Листом Міністерства вугільної промисловості України №414/06/02-02 від 26.02.2010р. не надано згоди на передачу в оренду ЦМК. Лист мотивований тим, що у фахівців Міністерства виникають сумніви щодо спроможності орендаря в подальшому забезпечити стале функціонування та розвиток шахти без отримання державної підтримки, що згодом призведе до накопичення орендарем заборгованостей, зокрема, із заробітної плати та інших обов’язкових платежів.

На підставі вказаного листа РВ ФДМУ по Донецькій області листом №11-06-02-02606 від 10.03.2010 р. відмовило Товариству в укладання договору оренди ЦМК.

Разом із цим, відповідно до ч.3 ст. 9 Закону якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

Тобто, положення чинного законодавства визначають певні строки для погодження органом, який уповноважений управляти державним майном, договорів оренди майна, пов’язуючи із пропуском таких строків наслідки у вигляді автоматичного погодження такого договору.

Із матеріалів справи вбачається, що лист РВ ФДМУ по Донецькій області №07-06-02-01060 від 03.02.2010 р. було зареєстровано Міністерством 05.02.2010 р. (вх. 733/0/1-10, відмітка на листі), що не заперечується представником Міністерства в судовому засіданні.

Тобто, згідно ч.3 ст. 9 Закону Міністерство вугільної промисловості України повинно було у п’ятнадцятиденний строк надати висновок щодо укладення договору оренди ЦМК з Товариством.

В той же час, висновок (лист №414/06/02-02), яким не надано згоди датовано 26.02.2010 р., тобто його надано на 21 день після отримання Міністерством листа від РВ ФДМУ по Донецькій області.

За таких обставин, з урахуванням викладених обставин договір оренди ЦМК з Товариством вважається погодженим Міністерством з 22.02.2010 р. (05.02.2010 р. + 15 днів, перший робочий день).

Заперечення Міністерства на відсутність доданих до листа РВ ФДМУ по Донецькій області №07-06-02-01060 від 03.02.2010 р. документів судом відхиляються оскільки по-перше, із змісту листа відповідача 2 вбачається, що до нього були додані всі документи, по-друге, із листа Міністерства №414/06/02-02 від 26.02.2010 р. вбачається, що фахівцями Міністерствами опрацьовувалися надані матеріали, будь-яких зауважень чи листів до РВ ФДМУ по Донецькій області щодо відсутності вказаних в додатках документів не було. Таке формулювання листа-відповіді спростовує твердження представників Міністерства про відсутність матеріалів.

Також судом відхиляються твердження Міністерства про надання погодження в строк, який обчислюється від листа РВ ФДМУ по Донецькій області №07-06/02-02009 від 24.02.2010 р. з огляду на те, що цим листом РВ ФДМУ по Донецькій області лише додатковий раз нагадувало про необхідність розгляду попереднього листа та надання свого висновку у встановлений строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону орендодавець протягом п'яти днів після закінчення терміну погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, і органом Антимонопольного комітету України, а у випадках, коли заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом п'ятнадцяти днів після дати її реєстрації дає згоду або відмовляє в укладенні договору оренди майна і повідомляє про це заявника.

В даному випадку, терміни погодження умов договору оренди закінчилися 22.02.2010р., а тому 01.03.2010 р. (22.02.2010 р. + 5 днів, перший робочий день) РВ ФДМУ по Донецькій області повинно було надати згоду або відмовити в його укладанні.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, ч.4 ст. 9 Закону чітко визначені випадки, коли заявнику може бути відмовлено в передачі в оренду об'єктів, а саме:

- було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів;

- об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади;

- орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому-четвертому частини другої цієї статті;

- орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства;

- з інших підстав, передбачених законами;

- орендодавець, зазначений в абзаці другому та третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

Лист РВ ФДМУ по Донецькій області №11-06-02-02606 від 10.03.2010 р. про відмову в укладанні договору мотивовано відсутністю згоди Міністерства на передачу в оренду ЦМК з огляду неспроможність Товариства забезпечити функціонування та розвиток шахти без отримання державної підтримки.

Колегія суддів відзначає безпідставність відмови РВ ФДМУ по Донецькій області в укладанні договору оренди ЦМК з Товариством з огляду на наступне.

По-перше, судом не встановлено наявності визначених підстав для відмови в укладанні договору оренди, зокрема, об’єкт не включено до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації; учасниками судового процесу не надано доказів здійснення передприватизаційної підготовки третьої особи 1 в 2010 році в розумінні розділу ІІІ Державної програми приватизації тощо.

Посилання третьої особи 1 на те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №1517-р від 03.12.2008 р. третю особу 1 включено до переліку підприємств, які підлягають підготовці до продажу в 2009 році спростовується в т.ч. наступним:

- пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання кризовим явищам у вугільній промисловості" №430 від 02.04.2009 р. внесені до переліку державних підприємств, які підлягають підготовці до продажу в 2009 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. №1517, зміни, що додаються, який в виключено з переліку позицію в т.ч. ДП "Донецька вугільна енергетична компанія".

Рішенням Конституційного Суду України від 29.09.2009 р. №22-рп/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 2, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання кризовим явищам у вугільній промисловості" №430 від 02.04.2009 р., а пункт 5 (яким виключено з переліку державних підприємств, які підлягають підготовці до продажу в 2009 році позицію Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія") не визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Зупинення дії вказаної постанови згідно Указом Президента України від 29.05.2009р. № 375/2009 здійснено до розгляду Конституційним Судом України подання Президента України. В той же час, рішення Конституційним Судом України за вказаним поданням прийнято 29.09.2009 р., тобто до моменту існування спірних у даній справі правовідносин.

- передприватизаційна підготовка підприємства розпочинається з моменту прийняття рішень в порядку, визначеному п. 13 Державної програми приватизації, а учасниками не надано доказів прийняття спільного рішення Фонду та органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном про передприватизаційну підготовку третьої особи 1.

- стосовно посилань третьої особи 1 на включення підприємства наказом Фонду державного майна України від 22.01.2009 р. № 68 до переліку об'єктів груп В, Г (крім АПК), які підлягають підготовці до продажу в 2009 році, то суд відзначає, що п. 2.1 наказу Фонду державного майна України від 25.05.2009 р. № 766 виключено з Переліку (об'єктів груп В, Г (крім АПК), які підлягають підготовці до продажу в 2009 році за участю працівників Департаменту реформування власності центрального апарату ФДМУ (додаток 3) ДП "Донецька вугільна енергетична компанія".

По-друге, РВ ФДМУ по Донецькій області повинно було прийняти рішення не пізніше 01.03.2010 р. (п'ять днів після закінчення терміну погодження умов договору оренди), а укладання договору оренди з Міністерством вважалося погодженим з 22.02.2010р. При цьому, приписи Закону не передбачають можливості зміни органом, уповноваженим управляти державним майном, свого рішення (висновку) щодо умов договору оренди, незалежно від способу надання такого висновку ( в т.ч. автоматично, коли договір вважається погодженим внаслідок відсутності заперечень у визначений Законом строк).

По-третє, згідно ч.4 ст. 9 Закону підставою для відмови в укладанні договору оренди є в т.ч. не надання органом, уповноважений управляти майном, згоди на виділення структурного підрозділу підприємства.

В даному випадку, лист Міністерства не стосувався заперечень щодо виділення структурного підрозділу підприємства, а мотивований припущенням щодо ефективності управління майном.

Припущення про недоцільність та неефективність використання державного майна не віднесено Законом до переліку підстав для відмови в укладання договору оренди майна. Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2009 р. у справі №40/172пн.

Колегія суддів відзначає, що відмова органу, уповноваженого управляти державним майном, в укладанні договору з підстав, які не визначені Законом, не є підставою для відмови орендодавцеві майна в укладанні договору оренди такого майна. Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2010 р. у справі №5020-4/055.

Посилання відповідачів та третіх осіб 1, 3 на постанову Кабінету Міністрів України №313 від 02.04.2008 р. щодо відсутності акту Кабінету Міністрів України як обов’язкової підстави для укладання договору оренди ЦМК з Товариством судом відхиляються з огляду на таке.

Згідно із абзацами другим та третім підпункту 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 р. № 313 центральні органи виконавчої влади, інші суб'єкти управління об'єктами державної власності, у тому числі Національна та галузеві академії наук, можуть приймати виключно на підставі окремих актів Кабінету Міністрів України рішення стосовно укладення нових договорів оренди цілісних майнових комплексів підприємств з визначенням орендаря виключно на конкурсних засадах.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що органи центральної виконавчої влади або інші суб'єкти управління державним майном не приймали рішення та не ініціювали питання щодо передачі у оренду спірного майна, таке рішення прийнято трудовим колективом державного підприємства, відповідно ст.6, ст.8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно порядку встановленого ст.9 вищезазначеного закону орган, який уповноважений управляти державним майном та Антимонопольний комітет розглядають надіслані орендодавцем копії документів і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилають орендодавцеві висновки щодо можливості оренди та умов договору оренди. При цьому Закон України "Про оренду державного та комунального майна України" є спеціальним по відношенню до даних правовідносин.

Аналогічні висновки щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 р. №313 в подібних правовідносинах містяться в постановах Вищого господарського суду України від 23.04.2009 р. у справі №33/186пд та від 02.07.2009 р. у справах №29/55пд і №29/56пд.

Заперечення стосовно не проведення інвентаризації та оцінки майна судом відхиляються оскільки за змістом п. 4 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №629 від 10.08.1995 р. та п. 2 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №158 від 02.03.1993 р. оцінка та інвентаризація (відповідно) майна проводиться за рішенням державних органів приватизації (під час корпоратизації - органів, уповноважених управляти державним майном) чи орендодавців.

Відтак, РВ ФДМУ по Донецькій області зобов’язано було у відведений ст. 9 Закону строк прийняти рішення про проведення оцінки та інвентаризації ЦМК, чого зроблено не було. Крім того, суд відзначає, що Товариство в заяві №1 від 29.01.2010 р. вказало на готовність приймати участь у інвентаризації та оцінці майна.

Отже, невиконання відповідачем 2 покладених на нього обов’язків при відсутності вини позивача не може бути перешкодою для відмови в укладанні договору оренди ЦМК, ст. 9 Закону також не визначає наведене підставою для відмови в укладанні договору.

Стосовно посилань відповідача 1 на неподання Товариством звіту про екологічний аудит колегія суддів відзначає наступне.

Вугільна промисловість віднесена до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. №554, на виконання Закону України "Про екологічну експертизу". Перелік підприємств на виконання ч.3 ст. 12 Закону України "Про екологічний аудит" не затверджено.

При цьому, основні правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту визначаються Законом України "Про екологічний аудит", а відповідно до ч.1 ст. 12 Закон України "Про екологічний аудит" екологічний аудит в Україні може бути добровільним чи обов'язковим.

В той же час, частиною 3 вказаної статті визначено, що обов'язковий екологічний аудит здійснюється на замовлення заінтересованих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, позивач не є органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, а відтак не відноситься до суб’єктів на замовлення яких здійснюється обов'язковий екологічний аудит щодо видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, що спростовує твердження відповідачів про можливість проведення такого аудиту на його замовлення.

Посилання відповідача 1 на постанову Кабінету Міністрів України №430 від 02.04.2009 р. є безпідставними, оскільки дію постанови було зупинено Указом Президента України від 29.05.2009 р. № 375/2009, а рішенням Конституційного Суду України від 29.09.2009 р. № 22-рп/2009 її окремі положення (в т.ч. затвердження переліку вугледобувних підприємств, майно яких підлягає продажу) визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Також колегією суддів відхиляються доводи РВ ФДМУ по Донецькій області щодо невідповідності отриманого проекту договору оренди типовому договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1774 від 23.08.2000 р., оскільки ст. 10 Закону до істотних умов договору оренди віднесено в т.ч. орендна плата з урахуванням її індексації, а п.3.2 проекту договору містить положення щодо індексації орендної плати. Посилання на те, що п. 4.2 проекту договору визначає поліпшення орендованого майна власністю орендодавця по-перше, не відповідає безпосередньому змісту проекту договору, який міститься в матеріалах справи, по-друге, ст. 23 Закону передбачена можливість визначення в договорі оренди особи, яка є власником майна, здійсненого за рахунок амортизаційних відрахувань.

РВ ФДМУ по Донецькій області будь-яких зауважень та заперечень стосовно безпосереднього змісту проекту договору оренди чи відсутністю будь-яких доданих документів в момент його погодження не надавало, відмова була мотивована не наявністю зауважень щодо змісту договору, а виключно відсутністю згоди Міністерства.

Стосовно доводів третьої особи 1 про наявність податкової застави ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" суд відзначає наступне:

По-перше, відповідно до п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України (є неконституційними), в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. №2-рп/2005.

При цьому, із наданого третьою особою 1 наказу Міністерства вугільної промисловості України №188 від 04.06.2010 р. залишкова вартість майна, яке знаходиться в господарському віданні третьої особи 1 становить 1 584 151 734,11 грн., що значно перевищує повідомлений представником третьої особи 1 розмір податкового боргу підприємства.

По-друге, п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом.

Тобто, положення вказаної норми встановлюють обмеження на операції, які здійснюються платником податку (в даному випадку ДП "Донецька вугільна енергетична компанія"), в той же час договір оренди, зобов’язання укласти який є предметом спору, підлягає укладенню не ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" (платник податку), а органом приватизації (який не є платником податку в значенні вказаного Закону).

Посилання третьої особи 1 на публікацію в газеті "Урядовий кур’єр" №170-171 від 05.09.1998 р. про порушення справи про банкрутство шахти "Південнодонбаська №3", як підставу для відмови в позові судом відхиляється з огляду на таке:

По-перше, згідно із положень Закону України "Про банкрутство" (чинного станом на 1998 рік) та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником може бути суб’єкт підприємницької діяльності, тобто юридична особа чи фізична особа –підприємець (з 2000 року).

Шахта "Південнодонбаська №3" до 2003 року була створена як окрема юридична особа, а наказом Міністерства палива та енергетики України (надалі –"Мінпаливенерго") №58 від 07.02.2003 р. ДВАТ "Шахта Південнодонбаська №3" було реорганізовано шляхом злиття та створення на його базі ДП "Донецьквугілля". Більш того, наказом Мінпаливенерго України №493 від 18.08.2004 р. приєднано до складу ДП "Донецька вугільна коксівна компанія" відособлені підрозділи в т.ч. "Шахта Південнодонбаська №3", а наказом Мінпаливенерго України №238 від 26.05.2005 р. відокремлений підрозділ "Шахта Південнодонбаська №3" виділено з складу ДП "Донецька вугільна коксівна компанія" та приєднано до складу ДП "Донецька вугільна енергетична компанія".

Тобто, станом на сьогоднішній день юридична особа –ДП "Шахта "Південнодонбаська №3" не існує, що не заперечується представниками учасників судового розгляду.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, не порушуються з дня набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 1 січня 2013 року. Провадження у справах про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, які були порушені після 1 січня 2000 року, підлягає припиненню.

Судом встановлено, що відокремлений підрозділ "Шахта "Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" входить до складу юридичної особи –Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", доказів наявності провадження у справі про банкрутство якого учасниками судового процесу не надано.

Передача (виділення, включення) відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська №3" (цілісного майнового комплексу) згідно наведених наказів Мінпаливенерго України до різних юридичних осіб спростовує посилання відповідачів про невідповідність ЦМК об’єкту оренди, визначеного ст. 4 Закону. Крім того, за змістом п. 3.1 Положення Відокремленого підрозділу "Шахта Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", затвердженого третьої особою 1 та погодженого відповідачем 1, підрозділ є цілісним майновим комплексом.

До того ж Міністерство за наслідками погодження умов договору не вказувало на неможливість виділення структурного підрозділу.

Згідно із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 187 Господарського кодексу України визначено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

В даному випадку, обов’язковість укладання договору оренди ЦМК з господарським товариством, яке створене членами трудового колективу з метою взяття в оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства передбачене положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є господарським товариством, яке створене членами трудового колективу з метою взяття в оренду цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу державного підприємства. Позивачем виконані всі вимоги та здійснені всі залежні від нього дії, необхідні для укладання договору оренди. Відповідачем 2, як орендодавцем, додержано вимоги щодо погодження з органом уповноваженим управляти майном та органом Антимонопольного комітету України питання про передачу майна в оренду. На момент розгляду справи отримана згода на укладання договору оренди від Антимонопольного комітету України та наявне заперечення Міністерства на укладання договору з викладених підстав, у зв'язку з чим відповідач відмовляється від укладання договору оренди.

Враховуючи, що на підставі ст. ст. 7, 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", трудовий колектив має право взяти в оренду цілісний майнових комплекс, відсутність серед підстав, з якими закон пов'язує можливість відмовити в укладанні договору оренди таких, як не отримання згоди у встановлений законом термін від органа уповноваженого управляти державним майном, або відмова цього органу з посиланням на недоцільність та не ефективність, приписи п. 5 та п. 7 ст. 319 Цивільного кодексу України (власник, в даному випадку орган уповноважений управляти цим майном та орган приватизації, не може користуватися своїм правом власності на шкоду правам громадян), посилання відповідача на відсутність згоди Міністерства вугільної промисловості України, як на підставу відмови в укладанні договору оренди, є безпідставним.

За змістом ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, положень Закону належним способом захисту порушених прав особи, створеної трудовим колективом з метою взяття в оренду цілісного майнового комплексу підприємства (структурного підрозділу) є зобов’язання орендодавця укласти договір оренди майна у редакції, запропонованої орендарем. Наведене підтверджується п.4.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 25.05.2000 р. №02-5/237, наведеними в рішенні постановами Вищого господарського суду України, а також постановами Вищого господарського суду України від 05.03.2009 р. у справі №20/375, від 24.05.2005 р. у справі №14/122, від 29.10.2008 р. у справі №2-17/2210-2008, від 21.04.2010р. у справі №5020-4/055.

Оскільки згідно із ст.ст. 5, 9 Закону орендодавцем ЦМК є РВ ФДМУ по Донецькій області, а враховуючи встановлені судом обставини, належним способом захисту порушених прав та інтересів Товариства є зобов’язання укласти договір оренди цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" у редакції, що запропонована Товариством з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3", то позовні вимоги до РВ ФДМУ по Донецькій області підлягають задоволенню.

Беручи до уваги те, що Міністерство вугільної промисловості України не є орендодавцем спірного майна та не бере участь у підписанні договору, то позовні вимоги до Міністерства вугільної промисловості України задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача 2.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3" задовольнити частково.

2. Зобов’язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97; ідентифікаційний код 13511245) укласти договір оренди цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська №3" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" у редакції, що запропонована Товариством з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3". Видати наказ.

3. В задоволенні позовних вимог до Міністерства вугільної промисловості України відмовити.

4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97; ідентифікаційний код 13511245) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3" (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 13 Десантників, буд. 43, кв. 92; ідентифікаційний код 36831609) державне мито у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя                                                                                           Р.В. Бойко

Судді                                                                                                    С.М.Мудрий          

                                                                                                              В.В.Сівакова

Часті запитання

Який тип судового документу № 10462223 ?

Документ № 10462223 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 10462223 ?

Дата ухвалення - 19.07.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 10462223 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 10462223 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 10462223, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 10462223, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 10462223 відноситься до справи № 48/262

Це рішення відноситься до справи № 48/262. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 10462221
Наступний документ : 10462224