Рішення № 10462126, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/24015.07.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура 1"

до Дочірнього підприємства "Юксель-Україна"

про стягнення боргу 13 236,63 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача –Шморгун Н.В. –дов. № б/н від 19.02.2010 р.

від відповідача –не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сакура 1" звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Києва про стягнення з Дочірнього підприємства "Юксель-Україна" боргу у сумі 8092,00 грн., трьох відсотків у сумі 508,80 грн., інфляційних втрат у сумі 2917,44 грн. та пені у сумі 1718,39 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач-підрядник вказав на невиконання відповідачем-замовником зобов’язання за договором підряду в частині оплати виконаних і прийнятих будівельно-монтажних робіт.

17.05.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/240, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії.

Розгляд справи відкладався відповідно до положень ст. 77 ГПК України.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві з посиланням на умови договору та приписи законодавства просив позов задовольнити повністю.

Під час розгляду справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.10 замінено найменування відповідача, у зв’язку з його перейменуванням відповідно до довідки Держкомстату України № 21-10/2586.3 від 06.05.10.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами Господарського суду міста Києва на адресу вказану у позовній заяві та довідці Держкомстату України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

13.12.06 між сторонами у справі було укладено Договір підряду № S.06.156 (далі - Договір), за яким позивач зобов'язується виконати роботи по виготовленню та монтажу душових кабін на об’єкті відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Між сторонами у справі виникли правовідносини будівельного підряду.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору відповідач після підписання договору перерахувало на розрахунковий рахунок позивача аванс в сумі 195000,00 грн.

На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Сакура 1" виконало роботи по виготовленню та монтажу душових кабін на об’єкті відповідача на суму 368092,00 грн., які були прийняті, відповідачем згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт № б/н від 20 серпня 2007 року та № б/н від 29 серпня 2007, вартість яких засвідчена відповідними довідками форми КБ-3.

Договір, акти приймання виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт підписані керівниками сторін їх підписи скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача.

Акти підписані без застережень і зауважень.

Згідно з п. 2.2.2 Договору відповідач здійснює кінцевий розрахунок після підписання акту фактично виконаних робіт протягом трьох банківських днів.

Відповідачем було частково сплачено за виконані роботи у сумі 165000,00 грн. Однак суму, необхідну для кінцевого розрахунку за виконані роботи, а саме 8092,00 грн. відповідач не сплатив.

Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.843 цього кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт (п.2.2.2), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за виконані підрядні роботи розрахувався частково, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 8092,00 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 8092,00 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт позивач просить стягнути з відповідача трьох відсотків у сумі 508,80 грн., інфляційних втрат у сумі 2917,44 грн. та пені у сумі 1718,39 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 508,80 грн. та втрати від інфляції в сумі 2917,44 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за розрахунком суду.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості прийнятих підрядних робіт, позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, у сумі 895,45 грн. в розрахунку суду.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Юксель-Україна" (04053, м. Київ, вул. Глибочицька, 33/37, код ЄДРПОУ 20073372) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 8092 (вісім тисяч дев’яносто дві) грн. 00 коп. основного боргу, 2917 (дві тисячі дев’ятсот сімнадцять) грн. 44 коп. –збитків від інфляції, 508 (п’ятсот вісім) грн. 80 коп. –3% річних, 895 (вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 45 коп. –пені, 124 (сто двадцять чотири) грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 221 (двісті двадцять одна) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура 1" (03004, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, код ЄДРПОУ 23712358).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук