Рішення № 10461894, 19.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.10 р.                     Справа № 17/150                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Колективного підприємства «Фірма «Азовбудматеріали», м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 5839,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Іщенко В.В. – довіреність

від відповідача: Манерова Ю.В. – довіреність

СУТЬ СПРАВИ:

Колективне підприємство «Фірма «Азовбудматеріали», м. Маріуполь звернулось з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення 5839,20 грн. вартості нестачі вантажу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на норми Статуту залізниць України, залізничну накладну №52257900 від 01.06.2010р., комерційний акт БІ №573592/3 від 04.06.2010р. та інші докази, що знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на те, що вантаж завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці. Наполягає на тому, що відправник не скористався наданим йому правом відмови від транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу, у зв’язку з чим уся відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталося внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

01.06.2010р. зі станції Торез Донецької залізниці, вантажовідправником – ЗАТ «ЦОФ «Донецкая» за залізничною накладною № 52257900 на адресу Колективного підприємства «Фірма «Азовбудматеріали», станція призначення – Велико-Анадоль Донецької залізниці, був відправлений вантаж – антрацит, який прибув на станцію призначення 04.06.2010р..

На станції призначення – Велико-Анадоль Донецької залізниці, виявлено: заглиблення над 2 люком 2,5Ч1м, наявні сліди витікання вантажу, на підставі чого був складений комерційний акт БІ №573592/3 від 04.06.2010р., з якого вбачається: недостачі у розмірі 8700кг (по документу: брутто – 92760кг, нетто – 68960кг, тара – 23800кг, фактично: брутто – 84000кг, нетто – 60200кг, тара – 23800кг).

Комерційний акт підписаний начальником станції, двома прийомоздавальниками станції та представником одержувача.

Позивач просить стягнути суму недостачі із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу у загальній кількості 8,7т (з урахуванням норми недостачі) у розмірі 5839,20 грн..

Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення вартості нестачі вантажу (антрациту) підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу (ЦК)України за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено комерційним актом.

Виявлені на станції призначення несправність вагонів, розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу. Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Приписи статті 31 Статуту залізниць України встановлюють, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

У відповідності до статті 32 Статут залізниць України та п.4 Правил Приймання вантажів до перевезення, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов, тобто визначити придатність вагону лише у комерційному відношенні, а не визначати технічну справність вагону.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (Правила), вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 5782,77 грн. із розрахунку: 7,32т (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 2%) х 658,33 грн. (вартість 1т.) + ПДВ)).

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, ч. 2. ст. 924 ЦК України, ст.307, 314 ГК України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п. 27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДПОУ 01074957) на користь Колективного підприємства «Фірма «Азовбудматеріали» (87538, м. Маріуполь Донецької області, Мартенівський масив, 135; код ЄДРПОУ 00290541) 5782,77 - вартість нестачівантажу; 101,01 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 233,72 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні в іншій частині позову - відмовити.

Суддя                               

.