Рішення № 10461759, 19.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.10 р.                     Справа № 23/98                               

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві ”Фірма ”Технокомплекс” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Лаваль-Фарм” м. Слов’янськ

про стягнення 17950, 65 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 13.07.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 19.07.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві ”Фірма ”Технокомплекс” м. Київ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Лаваль-Фарм” м. Слов’янськ, 14956, 79 грн. боргу, 1136, 71 грн. інфляційних, 304, 70 грн. річних та 1552, 45 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки товарів медичного призначення № ОФ/22 від 23.04.2009р. щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у відповідача за видатковими накладними № ГЛСК-02986 від 10.06.2009р. та № ГЛСК-03401 від 02.07.2009р. перед позивачем виник борг в сумі 14956, 79 грн.;

-          нарахування відповідачу на підставі п.4.1. договору № ОФ/22 від 23.04.2009р. пені в сумі 1552, 45 грн. і на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 1136, 71 грн. інфляційних та 304, 7 грн. річних;

-          ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625 ЦК України та ст.ст. 193, 229 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач визнав вимоги позивача лише щодо стягнення 14956, 79 грн. боргу.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір поставки товарів медичного призначення № ОФ/22 від 23.04.2009р. (далі - договір № ОФ/22), за умовами якого постачальник (позивач) поставляє та передає у власність замовнику, а замовник (відповідач) приймає та оплачує товари медичного призначення (далі - товар) в асортименті, за цінами та у кількості відповідно до накладних, які є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2 договору передача товару здійснюється частинами, асортимент, кількість та ціна якого зазначені в накладних та інших супровідних документах, що є невід’ємною частиною договору.

Сторони погодили, що оплата за поставлену партію товару здійснюється у національній валюті України шляхом виплати суми, яка вказана у накладній, на рахунок постачальника (п.3.1. договору). У випадку відстрочення платежу оплата за одержану партію товару здійснюється згідно дати, вказаної у видатковій накладній (п.3.3. договору).

Пунктом 8.4. договору № ОФ/22 встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє 3 роки, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх обов’язків.

На виконання умов договору № ОФ/22 позивач за видатковими накладними № ГЛСК-02986 від 10.06.2009р. та № ГЛСК-03401 від 02.07.2009р. поставив відповідачу товар на загальну суму 14956, 79 грн., а відповідач його прийняв без заперечень, що підтверджено відповідними підписами в накладних в графі ”Отримав”, скріпленими печаткою відповідача, та не спростовано останнім.

Сторони у кожній видатковій накладній визначили строк оплати товару відповідачем: так, останнім днем сплати товару, одержаного за накладною № ГЛСК-02986 є 10.07.2009р., а за накладною № ГЛСК-03401 - 01.08.2009р.

Відповідач в порушення ст.ст. 509, 526, 530, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 265 ГК України у встановлений строк не виконав свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати позивачу грошових коштів за отриманий товар, внаслідок чого у ТОВ ”Лаваль-Фарм” перед позивачем виник борг в сумі 14956, 79 грн., який до теперішнього часу ним не погашений.

В судовому засіданні 13.07.2010р. відповідач визнав борг в сумі 14956, 79 грн., що зафіксовано в протоколі судового засідання. Такі дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що сума боргу відповідача в розмірі 14956, 79 грн. підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем, а доказів сплати відповідної суми суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 14956, 79 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Умовами договору № ОФ/22 сторони передбачили відповідальність замовника (відповідача) у випадку порушення термінів оплати товару у вигляді сплати постачальнику суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь за прострочення платежу та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за весь час прострочки (п.6.1. договору).

На підставі п.6.1. договору позивач нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 1552, 45 грн. за період з 11.07.2009р. по 16.01.2010р. (накладна № ГЛСК-02986) та за період з 02.08.2009р. по 31.01.2010р. (накладна № ГЛСК-03401). Перевіривши розрахунок суми пені, суд зауважує, що пеню за накладною № ГЛСК-02986 позивач фактично нараховував за 183 дні, тобто з 11.07.2009р. по 09.01.2009р., а не по 16.01.2009р., як зазначено в наданому ним розрахунку. Крім того, при загальному підрахунку суми пені, позивач припустив арифметичну помилку. У зв’язку з цим, суд стягує з відповідача на користь позивача 1552, 42 грн. за період з 11.07.2009р. по 09.01.2010р. (накладна № ГЛСК-02986) та за період з 02.08.2009р. по 31.01.2010р. (накладна № ГЛСК-03401). В частині стягнення з відповідача решти пені в сумі 0,03 грн. суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивач вимагає також стягнути з відповідача 1136, 71 грн. інфляційних за липень 2009р. - березень 2010р. (накладна № ГЛСК-02986) та за серпень 2009р. - березень 2010р. (накладна № ГЛСК-03401) і 304, 70 грн. річних за період з 11.07.2009р. по 29.03.2010р. (накладна № ГЛСК-02986) та за період з 02.08.2009р. по 29.03.2010р. (накладна № ГЛСК-03401). Враховуючи правомірність нарахування суми інфляційних та річних, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230, 232, 265-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 530, 549, 610, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Лаваль-Фарм” (м. Слов’янськ, вул. Комунарів, 53а, р/р 2600600073001 в АТ ”Індекс банк”, МФО 335850, ЄДРПОУ 3620984) на користь товариства з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві ”Фірма ”Технокомплекс” (м. Київ, пр. Перемоги, 65, р/р 26005400668101 у філії ”Нивки” КБ ”Експобанк”, МФО 322647, ЄДРПОУ 19117325) - 14956 грн. 79 грн. боргу, 1136 грн. 71 коп. інфляційних, 304 грн. 70 коп. річних, 1552 грн. 42 коп. пені, 179 грн. 51 коп. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення з відповідача решти пені в сумі 0,03 грн. позивачу у позові відмовити.

Суддя