Рішення № 10461712, 13.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.10 р.                     Справа № 2/133                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 Донецької філії ВАТ „Укртелеком” м. Донецьк

до відповідача: Головного управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей і релігії Донецької облдержадміністрації м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 9815,65 грн.

За участю

представників сторін

від позивача: Момот М.В. – за довір.

від відповідача: Михайленко І.І. – за довір.

У судовому засіданні 01.07.2010р. було оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 13.07.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 Донецької філії ВАТ „Укртелеком” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей і релігії Донецької облдержадміністрації м. Донецьк про стягнення заборгованості за послуги електрозв’язку в розмірі 9815,65грн., з яких 6320,91грн. – сума основного боргу, 3040,42грн. – індекс інфляції, 454,32грн. – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує зобов’язання по оплаті наданих послуг електрозв’язку за договором № 04/9731 від 25.03.2004р., рахунки, картки підприємства.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 24.06.2010р. № 02-41/27293, де зазначає, що заборгованість управління перед позивачем у сумі 6320,91грн. виникла у жовтні – листопаді 2007р. згідно договору № 04/9731 від 25.03.2004р. зазначає, що заборгованість у сумі 6320,91грн. є не бюджетною заборгованістю, та відповідно до п. 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України не вважається бюджетним зобов’язанням.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

25.03.2004р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” (Підприємство зв’язку) та Управлінням з питань внутрішньої політики Облдержадміністрації, правонаступником якого є відповідача (Споживач) був укладений договір про надання послуг електрозв’язку № 04/9731.

Відповідно до розділу №1 Предметом договору підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно до п. 2.1.1., 2.1.14., 2.1.15 підприємство зв’язку зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку. Задовольняти потребу Споживача у послугах проводового мовлення. Забезпечувати якісну роботу мереж проводового мовлення.

Пунктом 3.2.8. договору встановлено що Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Розділом 4 “Оплата та порядок розрахунків” договору визначено, що послуги, як надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами , затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільного погодженою системою оплати - аванс. Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. Підприємство зв’язку у відповідності з нормативними документами приймає від Споживача оплату послуг електрозв’язку або доручає проводити приймання оплати іншим організаціям та установам (відділенням зв’язку, касам Ощадбанку, комерційним банкам тощо), з якими укладені відповідні договори. Підприємство зв’язку інформує Споживача про перелік та місцезнаходження (адресу) пунктів приймання платежів.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

У разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідно до п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму. Обов’язковість застосування норм яких передбачено договором.

Згідно до п. 5.8. договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Пунктом 7.1. договору визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє п’ять років.

Як видно з матеріалів справи позивачем у період з жовтня 2007р. по листопад 2007р. надавалися телекомунікаційні послуги. За надані послуги позивачем виставлялися рахунки, а саме від 31.10.2007р. на суму 3236,62грн. та від 30.11.2007р. на суму 3771,58грн., а всього на загальну суму 7008,20грн.

За отримані послуги електрозв’язку у період з жовтня 2007р. по листопад 2007р. відповідач розрахувався частково в сумі 687,29грн., що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином на час звернення позивача до суду за відповідачем за період з жовтня 2007р. по листопад 2007р. облікується заборгованість в розмірі 6320,91грн., що підтверджено матеріалами справи та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2010р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 6320,91грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 6320,91грн. до матеріалів справи не надав, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на той факт, що кошторисом на 2007р. затверджені видатки на суму 30967грн., а фактичні видатки становлять 37287,91грн. та останній не має змоги сплатити заборгованість у сумі 6320,91грн., оскільки вона є не бюджетною то такі заперечення судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Дослідивши зміст договору та доданих до матеріалів справи документів, судом встановлено, що укладений договір № 04/9731 про надання послуг електрозв’язку не містить вказівок на суму кошторису у межах якого позивачем необхідно надавати послуги зв’язку. Також відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про межі кошторису на 2007р. Таким чином, за висновками суду, позивач надавши послуги зв’язку не був обізнаний про перевищення відповідачем фактичних видатків на послуг зв’язку.

За таких обставин заперечення відповідача є неспроможними та судом до уваги не приймаються.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 454,32грн. за період з 21.10.2007р. по 31.03.2010р. та індекс інфляції в розмірі 3040,42грн. за період з листопада 2007р. по березень 2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції суд вважає їх арифметично вірним, а вимоги, щодо стягнення 3040,42грн. інфляційних збитків та 454,32грн. 3% річних такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про телекомунікації” ст. ст. 22, 33, 42, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 Донецької філії ВАТ „Укртелеком” м. Донецьк до Головного управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей і релігій м. Донецьк про стягнення 9815,65грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління взаємодії з громад кістю та у справах національностей і релігій (83015, м. Донецьк, бул. Пушкіна, 34, ЄДРПОУ 25686837) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 Донецької філії ВАТ „Укртелеком” (83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 22) суму основного боргу – 6320,91грн., 3040,42грн. – індекс інфляції, 454,32грн. – 3% річних, витраті по сплаті державного мита в розмірі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ.

Суддя