Рішення № 10461505, 12.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2010 р. Справа № 07/81-38.1 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії, м.Луцьк

до Дочірнього підприємства «Комунальник», м.Луцьк

про стягнення 9389,14 грн.

Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача: Пархомчук В.М., довіреність №19/23-35 від 11.01.2010р.

від відповідача: Денисюк П.Ф. – директор підприємства

Суть спору: Позивач – Відкрите акціонерне товариство «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Дочірнього підприємства «Комунальник» 9389грн. 14коп., в тому числі 5971,94грн. основного боргу за активну електроенергію згідно договору №529-0488000 від 17.07.2004р., 384,51грн. пені, згідно п.п.4.2.1. договору, 453,90грн. – 3% річних та 2578,79грн. інфляційних втрат.

Відповідач заперечує позовні вимоги, зазначає, що даний борг це є борг мешканців будинків 95а та 102 по вул. Володимирській, адже мешканці будинків малосімейного типу проводять оплату за надані послуги електроенергії через обчислювальний центр безпосередньо на розрахунковий рахунок ВАТ «Волиньобленерго». Дочірнє підприємство «Комунальник» неспроможне проплачувати послуги надання електроенергії за мешканців будинків, а також нарахованих інфляційних витрат та 3% річних. Так, як кошти, що надходять на розрахунковий рахунок підприємства – є кошти на утримання будинків. Ніяких інших надходжень коштів підприємство немає. Крім того, відповідач зазначає, що даний договір укладено тільки щодо постачання електроенергії мешканцями будинку №102 по вул. Володимирській в м.Луцьку.

Відповідач в судовому засіданні та у доповненні до заперечень від 07.07.2010р., вважає позовні вимоги Луцької міської філії ВАТ «Волиньобленерго» щодо стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нараховані з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством України, що регламентує даний вид правовідносин.

Позивач в судовому засіданні та у заяві від 08.07.2010р. повідомив, що відповідачем погашена основна заборгованість в сумі 5971,94грн. Просив суд припинити провадження, щодо стягнення основної суми боргу та стягнути з відповідача лише 384,51грн. пені, 453,90грн. – 3% річних та 2578,79грн. інфляційних втрат.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне:

17.08.2004р. між Відкритим акціонерним товариством «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії (Постачальник) та відповідачем – Дочірнім підприємством «Комунальник» (Споживач) укладений договір постачання електричної енергії №529-0488000, згідно якого Постачальник зобов’язується поставляти електричну енергію до межі розподілу електричних мереж, а Споживач в свою чергу зобов’язується виконувати умови договору та проводити своєчасну оплату використаної електроенергії та інших нарахувань.

В переліку об’єктів і точок комерційного обліку Споживача (додаток №3.1. до договору) значиться тільки будинок №102 по вул. Володимирській в м. Луцьку.

На виконання умов договору Відкрите акціонерне товариство «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії відпустила електроенергію за період з 01.05.2007р. по 12.04.2010р. по тарифу, який доводиться ВАТ «Волиньобленерго» Національною комісією з питань регулювання електроенергетики помісячно та відображається в рахунках на оплату в графі «Тариф», що підтверджується рахунками за електроенергію та актами про обсяги переданої споживачу електричної енергії.

Відповідно до п.8.1. оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника електричної енергії.

Згідно п.1. додатку №2 до Договору розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата списання коштів з рахунка Споживача або дата внесення Споживачем готівки в касу банка. Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок на оплату, який має бути оплачений протягом 3 операційних днів від дня отримання Споживачем рахунку.

На момент пред’явлення позову заборгованість відповідача по активній електроенергії складала 5971,94грн.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи те, що відповідачем після подачі позову сума основного боргу сплачена повністю, провадження у справі частині стягнення 5971,94грн. слід припинити на підставі п.11 ст.80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору .

Позивачем нараховано відповідачу 384,51грн. пені, 453,90грн. – 3% річних та 2578,79грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник несе відповідальність у вигляді 3% річних та інфляційних лише за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 530 ЦК України визначає строк виконання зобов'язання, а саме:

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Дата отримання Дочірнім підприємством «Комунальник» рахунку за електроенергію і є цією подією, з настанням якої виникають певні правові наслідки, а саме - виникнення зобов'язання з оплати за спожиту електричну енергію та несприятливі фінансові наслідки, у випадку прострочення даного виду зобов'язання. Таке твердження повністю відповідає вимогам пункту 8.5 договору про постачання електричної енергії № 529-0488000 від 17.08.2004 р., який укладений між ДП «Комунальник» та Луцькою міською філією ВАТ «Волиньобленерго», де зокрема зазначено наступне:

«Остаточний розрахунок по всім платежам згідно цього договору проводиться протягом трьох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків».

Тобто, обов'язок ДП «Комунальник», якому кореспондує право Луцької міської філії ВАТ «Волиньобленерго» щодо нарахування пені, інфляційних та 3% річних настає з четвертого дня після отримання представником рахунку за спожиту електричну енергію.

Враховуючи той факт, що договір №№529-0488000 від 17.07.2004р. було укладено тільки стосовно споживачів – мешканців будинку №102 по вул. Володимирській в м.Луцьку та позивачем не надано суду доказів вручення рахунків відповідачу за спожиту електричну енергію, вимоги позивача щодо стягнення 384,51грн. пені, 453,90грн. – 3% річних та 2578,79грн. інфляційних втрат є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.193 ГК України, ст.ст. 612, 625 ЦК України, ст.49, п.11 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. В позові відмовити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 5971,94грн. основного боргу припинити.

3. В стягненні 384,51грн. пені, 453,90грн. – 3% річних та 2578,79грн. інфляційних втрат відмовити.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Комунальник» ( м.Луцьк, вул. Володимирська,91, код ЄДРПОУ 30926693, р/р26006234141001 ВРУ КБ «ПриватБанк» м.Луцьк, МФО 303440) на користь Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії (м.Луцьк, вул.Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 00131512, р/р. 260033011457 у Волинській філії обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», м.Луцьк, МФО 303398) 64грн.88коп. витрат по сплаті державного мита та 150грн.11коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя