Рішення № 10461499, 15.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2010 р. Справа № 07/85-42 за позовом Приватної фірми “Скорпіон-Сервіс”, м.Луцьк

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

про стягнення 56280 грн. неустойки

Суддя Суряк О.Г.

Представники:

від позивача: Сафулько С.С., довіреність №83 від 30.03.2010р.

від відповідача: н/з

Суть спору: Позивач приватна фірма “Скорпіон-Сервіс” звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1 56280 грн. неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 12.04.2009 р. по 12.04.2010р. у зв'язку з невиконанням обов'язку щодо повернення орендованих торгових площ та судових витрат по справі: 562 грн. 80 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5628 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п.6.2 угод надання в користування торгових площ від 29.05.2008р., які були укладені між ПФ "Скорпіон-сервіс" та підприємцем ОСОБА_1 угоди є розірваними. Відповідач в порушення умов п. 3.16 договорів не звільнив орендовані ним торгові площі та не передав їх позивачу, а тому у позивача відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України виникло право на стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за торгові площі за час прострочення повернення площ.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач не зявився в судове засідання, відзиву на позовну заяву не подав, суми позову не оспорив, хоча мав достатньо часу для надання суду доводів та заперечень щодо заявлених позовних вимог, проте не скористався таким правом.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі і за клопотанням відповідача.

Про належне повідомлення відповідача про розгляд справи в суді свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень ухвал суду та подані відповідачем до суду заяви.

14.06.2010р. відповідачем було подано заяву №1 про відвід судді Суряк О.Г. від розгляду даної справи.

Ухвалою голови господарського суду Волинської області від 16.06.2010р. заяву відповідача про відвід судді Суряк О.Г. від участі у розгляді даної справи залишено без задоволення.

30.06.2010р. на адресу суду від відповідача надійшла заява №2 про відвід голови господарського суду Волинської області Кравчука В.О. та судді Суряк О.Г. від розгляду даної справи, а 15.07.2010р. заява про неприпустимість судочинства на рівні господарського суду першої інстанції до завершення розгляду президією Вищого господарського суду України заяви №2 від 30.06.10р.

Відповідно до частин 1, 5 ст.20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості; суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

Питання про відвід судді вирішується головою господарського суду або заступником голови господарського суду, а про відвід заступника голови - головою господарського суду, який виносить з цього приводу ухвалу в триденний строк з дня надходження заяви; якщо голова господарського суду прийняв справу до свого провадження, питання про його відвід вирішується президією Вищого господарського суду України в триденний строк з дня надходження заяви про відвід.

Частиною третьою статті 22 ГПК передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно із абзацом 2 пункту 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 у випадку, якщо на порушення приписів частини третьої статті 22 ГПК учасник судового процесу вдається до відвертого зловживання своїми правами шляхом заявлення численних відводів судді (суддям), явно спрямованих на свідоме затягування судового процесу, господарський суд не позбавлений права і можливості продовжити розгляд справи, в якій заявлено відвід, у тому ж засіданні з обов'язковим зазначенням про це в судовому рішенні та з наведенням у ньому відповідних мотивів.

Оскільки, заява №2 про відвід голові суду та судді заявлена з порушенням вимог статті 20 ГПК України, тобто не в ті інстанції, голова суду не приймав справу до свого провадження, а заява про відвід судді вже розглядалася головою господарського суду Волинської області і була відхилена, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо подання заяв від 30.06.2010р. та 15.07.2010р. є зловживаннями своїми правами, явно спрямованими на свідоме затягування судового процесу та не є підставою для відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги зазначене вище, керуючись приписами ст.75 ГПК України, згідно якої, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

29.05.2008р. між ПФ «Скорпіон-Сервіс» та підприємцем ОСОБА_1, (надалі підприємець) було укладено Угоди надання в користування торгових площ (надалі - Угода), відповідно до умов яких, відповідач прийняв в платне строкове користування дві торгові площі розміром по 17,5м2, на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ “Скорпіон-сервіс” між вул. Кравчука та вул. Карпенка Карого, місце №63 та №70, для встановлення тимчасової споруди і здійснення торгівельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового товару.

Згідно п.2.2 угод підприємець сплачує ПФ «Скорпіон-Сервіс» плату за користування торговою площею, яка встановлюється у розмірі 67грн. за 1м2 в місяць.

Пунктами 6.1, 6.2 зазначених угод передбачено, що угоди вступають в дію з 01.06.2008р. та укладаються до 31.12.2008р. Кожна із сторін може відмовитись від угоди в будь-який час, письмово попередивши другу сторону за один місяць.

За умовами даних угод, передача площі, здійснена до її підписання , що засвідчено підписами сторін (п.1.2).

Отже, правовою підставою для зайняття підприємцем торгових площ розміром по 17,5м.кв., місце №63 та №70, на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ "Скорпіон-сервіс" між вулицями Кравчука та Карпенка Карого, для встановлення тимчасової споруди і здійснення торгівельної діяльності з метою зберігання та продажу товару були угоди , укладені 29.05.2008р.

Матеріалами справи, а саме : повторним повідомленням (розясненням) про розірвання цієї угоди № 161 від 19.11.2008р., повідомлення про вручення поштового відправлення за №72771 від 24.11.2008р., наказом № 15 від 03.10.2008р. "Про відмову від угод надання в користування торгових площ" підтверджено те, що відповідно до погоджених сторонами умов позивач відмовився від угод надання в користування торгових площ від 29.05.08, укладених з підприємцем.

Частиною 1 та 3 ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи, що позивачем дотримано вимогу, щодо умови відмови від договору про надання в користування торгової площі, суд дійшов висновку про те, що угоди надання в користування торгових площ, які були укладені 29.05.2008р. між ПФ "Скорпіон-сервіс" та підприємцем є розірваними.

Пунктом 3.16 Угод надання в користування торгових площ від 29.05.2008р. передбачено, що підприємець зобовязаний повернути в належному стані площі, вказані в п.1.1 цієї угоди, ПФ “Скорпіон-сервіс” на протязі 2 днів після припинення дії договору.

Відповідно до ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Про розірвання угод адміністрація ПФ «Скорпіон-Сервіс» повідомила відповідача 26.11.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №72771 від 24.11.2008р., надавши відповідачу місячний термін для звільнення та повернення торгових площ.

Однак, як стверджує позивач, відповідач не звільнив торгові площі і використовує їх далі в своїй підприємницькій діяльності.

Повернення орендованих торгових площ відповідачем не доведено.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст.230 ГК України неустойка є самостійним видом штрафних санкцій це господарська санкція, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зокрема, розмір та період нарахування неустойки у звязку з неповерненням предмету найму передбачений ч.2 ст. 785 ЦК України, відповідно до якого, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Виходячи з приписів ч.2 ст.9 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.4 Господарського кодексу України, норми останнього, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК, що містять відповідне загальне правило.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Тому в разі, якщо норми ГК України не містять особливостей регулювання майнових відносин субєктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами ЦК, слід застосовувати правила, встановлені ЦК України.

Так, відповідно до ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, а згідно ч. 4 ст.291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом.

За змістом вказаних норм наймодавець має право на стягнення неустойки в звязку з неповерненням предмету найму у розмірі подвійної плати за користування річчю протягом всього часу прострочення відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України.

Отже, починаючи з 27.12.2008р. у позивача, відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України виникло право на стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за торгову площу за час прострочення повернення площі ПФ «Скорпіон-Сервіс».

З врахуванням вищезазначеного, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 56280грн. неустойки за період з 12.04.2009р. по 12.04.2010р. на підставі ч.2 ст.785 ЦК України у зв'язку з невиконанням обов'язку щодо повернення орендованих торгових площ є підставною та підлягає до задоволення (35 м2 х 67грн. х 12 х 2 = 56280грн.).

Відповідно до ст.49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони; суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та на послуги адвоката, понесені позивачем, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Позивач підтвердив надання адвокатський послуг витягом з угоди №14/9-120410 від 12.04.2010р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, рахунком на оплату, банківською випискою та довідкою про кількість робочого часу, затраченого адвокатом у звязку з веденням справи.

А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 562,80грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5628грн. витрат на послуги адвоката, понесені позивачем.

Керуючись ст.ст.9, 526, 549, 551, 611, 651, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 193, 230, 232, 283, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватної фірми «Скорпіон-Сервіс» (м. Луцьк, вул. Шевченка, 35, код ЄДРПОУ 30584471, р/р 26007008875 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303484) 56280грн. неустойки, а також 562грн. 80коп. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5628грн. витрат на послуги адвоката.

Дата підписання повного тексту рішення 19.07.2010р.

Суддя