Рішення № 10461493, 15.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2010 р. Справа № 7/68-38.1 за позовом відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго»в особі Нововолинської філії ВАТ «Волиньобленерго», м. Нововолинськ

до відповідача прокуратури Волинської області, м. Луцьк

про стягнення 6839,15 грн.

          Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Сорокіна В.К., юрисконсульт дов. у справі

від відповідача: Остапчук С.О., прокурор відділу представництва облпрокуратури

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач –відкрите акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Нововолинської філії звернувся в господарський суд Волинської області з позовом про стягнення з прокуратури Волинської області 6839,15 грн. заборгованості за спожиту електроенергію за період з жовтня 2009р. по травень2010р. (включно).

Представник прокуратури в судовому засіданні та у відзиві на позов, позовні вимоги в частині стягнення 6839,15 грн. заборгованості за спожиту електроенергію визнав, неоплату пояснив відсутністю фінансування з Державного бюджету України. Одночасно просить суд не стягувати держмито та витрати на ІТЗ судового процесу.

Представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подала заяву про зменшення позовних вимог від 14.07.2010р. у зв’язку з частковою оплатою відповідачем боргу в розмірі 4227,58грн., а тому просить стягнути з відповідача 4127,58 грн.

Зменшення позовних вимог не порушує чиїх –небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 16 січня 2004 року між Нововолинською філією ВАТ "Волиньобленерго" та прокуратури Волинської області укладено договір про постачання електричної енергії за №534-0060-000 з відповідними додатками.

Укладена між сторонами угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв’язку з чим в суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

У відповідності до умов вказаної угоди позивачем було взято на себе зобов’язання щодо поставки відповідачу електричної енергії згідно з визначеними угодою умовами та величинами, а відповідачем в свою чергу взято зобов’язання проводити своєчасно оплату використаної електроенергії та інших нарахувань.

Пунктами 8.1, 8.3 угоди встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки електропостачальної організації. За дату оплати приймається дата списання коштів з розрахунку споживача або внесення споживачем готівки в касу банка.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

На виконання умов зазначеного договору позивачем поставлено відповідачу електричну енергію за період з жовтня 2009р. по травень 2010р. (включно) на загальну суму 7539,75грн., що підтверджується рахунками за активну електричну енергію, випискою з особового рахунку №60.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідачем договірні зобов’язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті використаної електричної енергії у періоди, обсяги та в розмірах, визначених договором, в повному обсязі виконані не були.

Оплата за використану електричну енергію відповідачем здійснена частково на суму 3412,17грн.

У зв’язку з викладеним на день розгляду справи господарським судом, заборгованість відповідача перед Нововолинською філією ВАТ "Волиньобленерго" склала 4127,58 грн. по оплаті спожитої електричної енергії. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

З огляду на викладене, враховуючи надання позивачем відповідачу послуг з електропостачання, отримання останніх прокуратурою Волинської області та непроведення при цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги пред’явлені до відповідача підставні і підлягають до задоволення.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 144, 173, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з прокуратури Волинської області (м.Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) на користь відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Нововолинської філії (м. Нововолинськ, пр.. Березовий,5, код ЄДРПОУ 00131512) 4127,58грн. заборгованості за спожиту електроенергію на р/р 260323012658 в філії –Волинське обласне управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 303398, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу на р/р 260093012658 в філії –Волинське обласне управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 303398.

Суддя                                                  М.С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 19.07.2010р.