Рішення № 104602841, 25.05.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/4090/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Левшина І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (67707, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Пушкіна, 11-Б) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський,6), Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Лікарняна, 1-А )

до відповідача 1: Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області (68540, Одеська обл., Болградський район, село Бородіно, вул. Миру, 132)

до відповідача 2: Державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренка Дмитра Володимировича (68200, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Вернера Крістіана, буд.84)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса" (68515, Одеська область, Тарутинський район, с. Євгенівка, вул. Шевченка Т.Г., буд 52ж)

про визнання незаконним та скасування рішень, витребування земельних ділянок

за участю представників сторін:

від прокуратури: Балишев М.В. (самопредставництво) (поза межами суду)

від позивача Міністерства оборони України: Добров Ю.І. (самопредставництво)

від позивача Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Історія справи.

1. Короткий зміст позовних вимог Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.

30.12.2021 Білгород-Дністровська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області, Державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренка Дмитра Володимировича, в якій просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області від 28.05.2021 №125-VІІІ Про прийняття земельних ділянок товарно сільськогосподарського виробництва з земель державної власності у комунальну власність Бородінської селищної територіальної громади Одеської області щодо 11 земельних ділянок загальною площею 749,9954 га за кадастровими номерами:

5124780700:01:002:0029, 5124780700:01:002:0030, 5124780700:01:002:0031, 5124780700:01:002:0032, 5124780700:01:002:0033, 5124780700:01:002:0034, 5124780700:01:002:0035, 5124780700:01:002:0036, 5124780700:01:002:0037, 5124780700:01:002:0038, 5124780700:01:002:0039;

2) скасувати рішення Державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренка Дмитра Володимировича щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права комунальної власності Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на земельні ділянки, а саме рішення за:

- індексним №58602953 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0036;

- індексним №58603454 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0037;

- індексним №58605107 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0038;

3) витребувати у Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на користь держави в особі Міністерства оборони України земельні ділянки загальною площею 749,9954 га, за такими кадастровими номерами:

1.5124780700:01:002:0029 площею 37,5974 га;

2. 5124780700:01:002:0030 площею 27,0971 га;

3. 5124780700:01:002:0031 площею 56,2544 га;

4. 5124780700:01:002:0032 площею 150,5118 га;

5. 5124780700:01:002:0033 площею 17,8493 га;

6. 5124780700:01:002:0034 площею 122,1318 га;

7. 5124780700:01:002:0035 площею 65,1191 га;

8. 5124780700:01:002:0036 площею 21,0146 га;

9. 5124780700:01:002:0037 площею 45,5063 га;

10. 5124780700:01:002:0038 площею 147,7701 га;

11. 5124780700:01:002:0039 площею 59,1435 га.

-витрати зі сплати судового збору стягнути з відповідача.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.01.2022 відкрито провадження у справі №916/4090/21, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 31.01.2022 о 14:30.

Вказаною ухвалою до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Тіса в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

В судове засідання 31.01.2022 з`явились прокурор та представники позивачів. Відповідачі та третя особа до суду не з`явилися.

Враховуючи відсутність належних відомостей щодо отримання відповідачами ухвали, яка надсилалась на їх електронні адреси, з метою повторного належного повідомлення відповідачів, судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.02.2022 об 11:30, про що відповідачів та третю особу повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

Підготовче засідання, яке було призначено на 16.02.2022 об 11:30, не відбулося у зв`язку із мінуванням будівлі Господарського суду Одеської області 16.02.2022 о 10год.20хв.

Ухвалою суду від 16.02.2022 призначено підготовче засідання по справі №916/4090/21 на 09.03.2022 о 12:00.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжено до 25 квітня 2022 року (Указ Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року Про продовження строку дії воєнного стану в Україні).

В подальшому Указом Президента України № 2263-IX від 22.05.2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Рішенням зборів суддів від 24.02.2022 з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зокрема, рекомендовано з 24 лютого 2022 року, як тимчасовий захід, зняти з розгляду призначені справи, окрім невідкладних; продовжити роботу Господарського суду Одеської області у відповідності до ст.ст.10, 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

У зв`язку з викладеним, судове засідання по справі №916/4090/21, призначене на 09.03.2022 року, не відбулося.

30.03.2022 до суду від позивача - Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до скасування воєнного стану в країні з огляду на неможливість прибуття у судове засідання.

Ухвалою суду від 31.03.2022 відкладено підготовче засідання по справі №916/4090/21 на 27.04.2022 об 11:30. При цьому з огляду на відкладення судом на той момент розгляду справи на дату, після закінчення строку, на який було введено воєнний стан, судом було зазначено, що клопотання про зупинення провадження у справі не розглядається.

26.04.2022 до суду від Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району надійшло клопотання, в якому позивач повідомив про неможливість прибуття до судового засідання, просив суд розглядати справу за відсутності представника, та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання 27.04.2022 з`явилися прокурор та представник Міністерства оборони України. Представники Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району, відповідачів та третьої особи до суду не з`явилися.

Протокольною ухвалою судом було відкладено підготовче засідання на 18.05.2022 об 11:30. Крім того, судом було також визначено попередньо дату для розгляду справи по суті, а саме: 25.05.2022 об 11:30. Про відкладення підготовчого засідання відсутніх учасників справи було повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

06.05.2022 до суду від Міністерства оборони України надійшли пояснення у справі (т.1 а.с.194-197).

17.05.2022 до канцелярії суду від Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району надійшло клопотання, в якому позивач повідомив про неможливість прибуття до судового засідання та просив суд розглядати справу за відсутності представника.

Протокольною ухвалою від 18.05.2022 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на попередньо визначену дату 25.05.2022 о 12:00, про що позивача 2, відповідачів та третю особу було повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

24.05.2022 до канцелярії суду від Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району надійшло клопотання, в якому позивач повідомив про неможливість прибуття до судового засідання, та просив суд розглядати справу за відсутності представника.

У судовому засіданні 25.05.2022 прокурор та представник Міністерства оборони України позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити позов.

Представник Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району у судове засідання не з`явився, у клопотанні від 24.05.2022 позовні вимоги позивач підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідачів та третьої особи про розгляд справи повідомлялися належним чином шляхом надсилання ухвал суду на їх поштові та електронні адреси, до суду не з`явилися, про причини відсутності суд не повідомляли, жодних зав по суті справи не подавали.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.

Під час розгляду справ №2-а-3436/08/1570, №5017/3702/2012 та 5017/3726/2012 судами встановлено обставину належності Міністерству оборони України права користування спірними земельними ділянками.

Згідно зі ст.ст.77,78,84 Земельного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про Збройні сили України", ст.ст.1,2 Закону України "Про використання земель оборони" спірні земельні ділянки належать за формою власності до державної власності, за цільовим призначенням до земель оборони та перебувають на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сул України.

Бородінська селищна рада незаконно, всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, ст.ст. 19, 77, 116, 141, 142 Земельного кодексу України, Закону України Про використання земель оборони прийняла рішення про вилучення із державної власності та переведення в комунальну власність 71 земельної ділянки, загальною площею понад 10 тис. га, розміщених в межах загальновійськового полігону "Тарутинський", зокрема, земельних ділянок, загальною площею 749,9954 га, які є предметом даного спору, розпорядившись землями державної форми власності, без дозволу землекористувача та власника земельної ділянки, та без прийняття відповідних рішень про зміну її цільового призначення.

Рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області №125-VІІІ від 28.05.2021 є незаконним, грубо порушує право державної власності на землю та спричиняє шкоду інтересам держави, а отже на підставі п.10 ч.2 ст. 16, ст.ст.21, 393 ЦК України, ч.3 ст. 152, ч.1 ст.155 Земельного кодексу України підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Оскільки спірні земельні ділянки належать державі та перебувають у користуванні Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської КЕЧ району рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права комунальної власності на незаконно вилучені, на підставі оспорюваного рішення з державної власності, земельні ділянки, також підлягають скасуванню.

Вимоги про витребування спірних земельних ділянок на користь держави в особі Міністерства оборони України ґрунтуються на положеннях ст.ст.386-387 ЦК України.

Невжиття Міністерством оборони України жодних заходів щодо скасування рішення Бородінської селищної ради №125-VІІІ від 28.05.2021р. та рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень на земельні ділянки, а також їх повернення державі, після того як йому - з моменту отримання листа від 18.06.2021р. №15/1-2204вих-14, - стало відомо про порушення інтересів держави внаслідок незаконного вилучення із державної власності та переведення у комунальну власність земельних ділянок, розміщених в межах загальновійськового полігону "Тарутинський", кваліфікується як бездіяльність вказаного органу, а отже є підставою для звернення прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

3.2. Доводи Міністерства оборони України.

Земельна ділянка військового містечка №11 відноситься до земель оборони, належить державі в особі Кабінету Міністрів України на праві власності та Міністерству оборони України на праві постійного користування та оперативного управління.

Вказана земельна ділянка під окружний артилерійський полігон Одеського військового округа була надана в постійне користування землекористувачам Міноборони на підставі рішень уповноважених органів.

За результатами розгляду судових справ з 2014 по 2019 роки в судовому порядку було повернуто до Міноборони земельні ділянки військового полігону загальною площею 11698,7236 га. Під час розгляду судових справ господарськими судами першої, апеляційної та касаційної інстанції було достовірно встановлено, що землі військового полігону мають статус «землі оборони».

Перед прийняттям оспорюваного рішення Бородінська селищна рада не перевіряла належність та правовий статус земель.

Оспорюваним рішенням Бородінською селищною радою Болградського району за відсутності згоди Міністерства оборони України переведено з державної в комунальну власність 71 земельну ділянку, в тому числі і ті, що є предметом спору у даній справі.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

4.1 Щодо виділення земельних ділянок.

Постановою Ради народних комісарів УРСР від 18.12.1945 №2002/063 Об отводе 20000 га земли на территории Бородинского, Тарутинского и Саратского районов Измаильской области для организации артполигона ОДВО було вирішено відвести на території зазначених районів під окружний артполігон Одеського військового округу 20000 га землі (т.1 а.с.24-28).

Рішенням засідання Ізмаїльського обласного виконкому №7 від 10.06.1946 (т.1 а.с.198) було затверджено акт обласної комісії про передачу земельної ділянки площею 23600 га під навчальний артилерійський полігон Одеського військового округу.

При цьому, в акті від 10.06.1946 (т.1 а.с.199) зазначено, що при відводі земель в натурі, у зв`язку з рельєфом місцевості (з метою включення деяких висотних пунктів) виникла необхідність у збільшенні площі артполігону, у зв`язку з чим фактично відведено під полігон на 3600 га більше, ніж було передбачено проектом, що було узгоджено районними організаціями.

Як вбачається з індивідуальної картки №97 (т.1 а.с.21-22), на обліку Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району перебуває земельна ділянка, загальної площею 24 229,5 га.

4.2. Щодо розгляду судом пов`язаних справ.

Справа №2-а-3436/8/1570

З наданих позивачем доказів судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 у справі №2-а-3436/08/1570 (т.1 а.с.29-32) за позовом військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області за участю третіх осіб, зокрема, Кабінету Міністрів України та ТОВ "Тіса", а також 299 фізичних осіб, позов військового прокурора було задоволено шляхом визнання протиправними і скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області «Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону» №101/А-2005 від 05.05.2005 та п.1 розпорядження №368/А-2005 від 14.12.2005 «Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями».

При розгляді зазначеної справи адміністративним судом було встановлено обставини того, що право постійного землекористування у Одеського військового округу виникло згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 1945 року та на підставі рішення Ізмаїльського облвиконкому від 1946 року. Адміністративним судом у вказаній справі також встановлено, що вказані земельні ділянки відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та відповідним військовим формуванням на праві постійного користування, і Адміністрація перевищила межі наданих їй повноважень, шляхом незаконного розпорядження земельними ділянками, наданими свого часу для потреб оборони, оскільки право постійного користування землями Тарутинського загальновійськового полігону Міністерством є доведеним.

Приймаючи означену постанову, суд, в тому числі, зазначив:

"Постановою Ізмаїльського обласного виконавчого комітету та бюро обкому №53/09-ОП від 12.02.1946 затверджений перелік організаційних заходів, необхідних для здійснення в натурі передачі земель Одеському військовому округу га переселення у зв`язку з цим селянських господарств. Рішенням засідання Ізмаїльського обласного виконкому №7 від 10.06.1946 затверджено акт обласної комісії від 10.06.46 про передачу земельної ділянки площею 23600 га під навчальний артилерійський полігон Одеського військового округу.

Тарутинською районною державною адміністрацією 05.05.2005 відповідно до ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст. 17, 141, 149; п. 3,5,12 р. Х Земельного кодексу України, згідно з директивою Міністерства оборони України №115/1/01 від 29.01.2004р. та наказом командувача військами Південного оперативного командування №67 від 16.02.2004р. «Про розформування військової частини НОМЕР_1 » було прийнято розпорядження №101/А-2005 «Про вилучення із користування військової частини А-1366 земельної ділянки загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради».

При цьому розпорядженням Тарутинської районної державної адміністрації №368/А-2005 від 14.12.2005 внесено зміни до розпорядження №101/А-2005 та п.1 викладено в наступній редакції: «припинити право користування земельною ділянкою площею 23253,17 га, яка була надана в користування військовій частині А-1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради, та перевести її до остаточного вирішення земельних суперечок в землі запасу Веселодолинської сільської ради».

Справа №5017/3702/2012

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.06.2014 по справі №5017/3702/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2016, визнано недійсними: договір оренди від 29.12.2007, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ "Тіса", зареєстрований у Тарутинському районному відділі Одеської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 12.01.2008 за № 040853400010; договір оренди від 29.12.2007, зареєстрований у Тарутинському районному відділі Одеської регіональної філії ДП "Центр ДЗК 12.01.2008 №040853400011; договір оренди від 29.12.2007, зареєстрований у Тарутинському районному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр ДЗК 12.01.2008 №040853400012. Витребувано від ТОВ "Тіса" та зобов`язано повернути Міністерству оборони України зі складанням акту приймання-передачі земельні ділянки загальною площею 214,290 га (вартістю 706214 грн. 12 коп.), передані Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області за вказаними вище договорами оренди земельні ділянки.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції зазначив наступне:

"Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013 по справі №916/876/13 року (залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013) позовну заяву Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ Тіса, ПАТ ІМЕНІ ЧАПАЄВА, ФГ Таврія-К, ФГ Колос-2006, ТОВ Мазур-ЮГ, ВАТ ім.Калініна, ПП Фетіца, ПП Роман задоволено повністю: визнано недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ Тіса, ВАТ м.Чапаєва, ФГ Таврія-К, ФГ Колос-2006, ТОВ Мазур-ЮГ, ВАТ ім.Калініна, ПП Фетіца, ПП Роман земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради.

В рішенні Господарського суду Одеської області від 30.07.2013 по справі №916/876/13 зазначено, що на підставі аналізу норм законодавства України, суд дійшов висновку про те, що спірні земельні ділянки (у тому числі й надана ТОВ „Тіса) є землями оборони; власником земельних ділянок, закріплених за суб`єктами, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, є держава в особі Кабінету Міністрів України. Виходячи з того, що землі оборони знаходяться у Міністерства оборони лише у користуванні, розпорядження ними здійснює лише Кабінет Міністрів України, який має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.".

Справа №5017/3726/2012

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.09.2014 по справі №5017/3726/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016, позов Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району задоволено повністю, визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 29.12.2007р. об`єкт орендиземельна ділянка площею 17,85 га, кадастровий номер 5124780700:01:002:0033, яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ «Тіса»; визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 29.12.2007р. об`єкт орендиземельна ділянка площею 56,26 га, кадастровий номер 5124780700:01:002:0031, яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ «Тіса»; визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 29.12.2007р. об`єкт орендиземельна ділянка площею 122,13 га, кадастровий номер 5124780700:01:002:0034, яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ «Тіса»; визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 29.12.2007р. об`єкт орендиземельна ділянка площею 65,12 га, кадастровий номер 5124780700:01:002:0035, яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ «Тіса»; визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 29.12.2007р. об`єкт орендиземельна ділянка площею 27,10 га, кадастровий номер 5124780700:01:002:0030, яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ «Тіса»; визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 29.12.2007р. об`єкт орендиземельна ділянка площею 150,51 га, кадастровий номер 5124780700:01:002:0032, яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ «Тіса»; визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 29.12.2007р. об`єкт орендиземельна ділянка площею 37,60 га, кадастровий номер 5124780700:01:002:0029, яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ «Тіса»; визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 29.12.2007р. об`єкт орендиземельна ділянка площею 59,14 га, кадастровий номер 5124780700:01:002:0039, яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ «Тіса»; витребувано у ТОВ «Тіса» та повернуто Міністерству оборони України зі складанням актів прийому-передачі земельні ділянки загальною площею 535,71 га, яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області вартістю 1765485,77 грн.; стягнуто з Тарутинської райдержадміністрації Одеської області на користь Державного бюджету України 17654 грн. 86 коп. судового збору; стягнуто з ТОВ «Тіса» на користь Державного бюджету України 17654 грн. 86 коп. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що покладені в основу позовних вимог докази засвідчують відсутність відповідних повноважень у Тарутинської районної державної адміністрації на розпорядження спірними земельними ділянками, факт порушення прав та інтересів Міністерства оборони України з боку відповідачів, а також факт скасування у встановленому законом порядку розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №398/А-2007 від 28.12.2007р. «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Тіса», ВАТ «Чапаєва», ФГ «ТавріяК», ФТ «Колос-2006», ТОВ «Мазур-Юг», ВАТ «Калініна», ПП «Фетіца», ПП «Роман» на умовах оренди із земель запасу Веселодинської сільської ради», у сукупності стали необхідною передумовою для визнання недійсними укладених між відповідачами договорів оренди землі.

При прийнятті означеного рішення судом першої інстанції враховано обставини, які були встановлені судами у справах №2-а-3436/8/1570 та №5017/3702/2012.

4.3. Щодо прийняття оскаржуваного рішення.

28.05.2021 рішенням Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області №125-VІІІ, з посиланням на ст.ст. 117, 122, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законів України «Про землеустрій», «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» та ст. 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, вирішено прийняти в комунальну власність Бородінської селищної територіальної громади Болградського району Одеської області 71 земельну ділянку державної власності, серед яких земельні ділянки за такими кадастровими номерами: 5124780700:01:002:0029, площею 37,5974 га, 5124780700:01:002:0030, площею 27,0971 га, 5124780700:01:002:0031 площею 56,2544 га, , 5124780700:01:002:0032, площею 150,5118 грн, 5124780700:01:002:0033, площею 17,8493 га, 5124780700:01:002:0034, площею 122,1318 га, 5124780700:01:002:0035, площею 65,1191 га, 5124780700:01:002:0036, площею 21,0146 га, 5124780700:01:002:0037, площею 45,5063 га, 5124780700:01:002:0038, площею 147,7701 га, 5124780700:01:002:0039, площею 59,1436 га та зобов`язано виконавчий комітет Бородінської селищної територіальної громади Одеської області забезпечити проведення державної реєстрації права комунальної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за Бородінською селищною територіальною громадою Болградського району Одеської області.

На підставі вказаного рішення, державним реєстратором Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренком Дмитром Володимировичем прийнято рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права комунальної власності Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на земельні ділянки, а саме рішення за: №58598131 від 07.06.2021 (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0029); № 58599872 від 07.06.2021 (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0030); № 58600135 від 07.06.2021(кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0031); № 58600295 від 07.06.2021 (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0032); № 58600473 від 07.06.2021 (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0033); № 58600627 від 07.06.2021 (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0034); № 58602609 від 08.06.2021 (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0035); № 58602953 від 08.06.2021 кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0036); № 58603454 від 08.06.2021 (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0037); № 58605107 від 08.06.2021 (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0038); № 58606189 від 08.06.2021 (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0039).

Обставина проведення державної реєстрації права комунальної власності за відповідачем 1 підтверджується рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (т.1 а.с.71-81) та інформаційними довідками з державного реєстру речових прав (т.1 а.с.82-101).

Наказом Міністерства юстиції України №3902/5 від 01.11.2021 відповідно до частини третьої статті 26, підпункту а пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень скаргу Міністерства оборони України від 01.10.2021 №407/1471 задоволено в повному обсязі; скасовано рішення від 07.06.2021 №№ 58591535, 58592897, 58593505, 58597638, 58598131, 58599872, 58600135, 58600295, 58600473, 58600627, 58602609, від 08.06.2021 №№ 58606189, 58627780, 58627888, від 09.06.2021 №№ 58629446, 58629880, прийняті державним реєстратором Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_1 ; виконання наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

З урахуванням скасування частини рішень Державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренка Дмитра Володимировича щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права комунальної власності Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на спірні земельні ділянки, позивачем заявлено вимоги лише про скасування рішень державного реєстратора під номерами: 58602953 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0036; 58603454 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0037; 58605107 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0038.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду з відповідним позовом.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до частин 1-3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Статтею 10 Закону України "Про оборону України" унормовано, що Міністерство оборони України здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті.

Таким чином, саме Міністерство оборони України уповноважене здійснювати захист інтересів держави у випадку порушення прав на нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, надані для потреб оборони.

Господарським судом встановлено, що листом від 18.06.2021 за №15/1-2204вих-21 (т.1 а.с.102) заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону повідомив Міністерство оборони України та Білгород-Дністровську квартирно-експлуатаційну частину району про прийняття Бородінською селищною радою Болградського району Одеської області рішення від 28.05.2021 №125-VIII, яким спірні земельні ділянки в межах загальновійськового полігону «Тарутинський» виведено із державної власності в комунальну та про реєстрацію відповідних прав на підставі вказаного рішення, а також повідомив про намір звернутись до суду за захистом інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Листом від 02.07.2021 за вих.№1035 (т.1 а.с.105) Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району у відповідь на лист від 18.06.2021 за №15/1-2204вих-21 повідомила, що зазначені у рішенні від 28.05.2021 №125-VIII земельні ділянки входять до складу загальновійськового полігону «Тарутинський», є землями державної власності, які перебувають у постійному користуванні Міністерства оборони України, відносяться за цільовим призначенням до земель оборони та знаходяться на обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району. При цьому, Білгород-Дністровська КЕЧ району повідомила, що не зверталась до суду за захистом прав на земельні ділянки.

Листом від 14.07.2021 за вих.№370/1/6823 (т.1 а.с.104) у відповідь на лист від 18.06.2021 за №15/1-2204вих-21 Командування сил логістики Збройних Сил України Міністерства оборони України повідомило прокуратуру про те, що до суду за захистом прав на земельну ділянки не зверталось.

Отримання таких відповідей і стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до господарського суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18, вирішуючи виключну правову проблему щодо представництва інтересів держави прокурором, зробила такі висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає про правомірність звернення прокуратури з позовом та про наявність у останньої підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

5.2. Щодо вимог про визнання незаконним та скасування рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Надаючи оцінку відповідним вимогам прокурора, суд вказує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Статтею 77 Земельного кодексу України передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише у державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Аналогічне поняття земель оборони наведено також у статті 1 Закону України "Про використання земель оборони", який визначає правові засади і порядок використання земель оборони.

Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі оборони.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Правовий статус спірних земельних ділянок був предметом дослідження у справі №2-а-3436/08/1570, приймаючи постанову у якій, як вже було зазначено судом, Одеським апеляційним адміністративним судом було встановлено обставину належності земельних ділянок до земель оборони.

Належність спірних земельних ділянок до земель оборони також встановлена у рішеннях судів у справах №5017/3702/2012 та №5017/3726/2012.

Таким чином, вказаними судовими рішеннями встановлено преюдиційні обставини щодо Міністерства оборони України, а саме щодо належності станом на день розгляду справи спірних земельних ділянок до земель оборони, користувачем яких є Міністерство оборони України. З урахуванням вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України вказані обставини не підлягають повторному доказуванню при розгляді справи №916/4090/21.

Встановивши належність спірних земельних ділянок до земель оборони, суд враховує, що чинним законодавством встановлено особливий порядок розпорядження ними.

Зокрема, статтею 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" встановлено, що рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки землі оборони перебувають лише у користуванні Міністерства оборони України, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України, відповідно до статті 142 ЗК України, виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.

У постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 902/538/14 викладений такий правовий висновок: "Істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріплені за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням Міністерства оборони України."

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про припинення права користування земельною ділянкою, що входить до складу загальновійськового полігону «Тарутинський», чи будь-якою її частиною, на підставі чого суд доходить висновку, що як вказана земельна ділянка в цілому, так і сформовані з її складу спірні земельні ділянки станом на день прийняття оскаржуваного рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області від 28.05.2021 №125-VIII відносились до земель оборони та перебували у державній власності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, оборони. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту, і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи відсутність у Бородінської селищної ради повноважень на розпорядження земельними ділянками державної власності, які належать до земель оборони, враховуючи передбачене ст. 16 ЦК України право особи оскаржувати рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних правовідносин з точки зору його законності, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених прокурором позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області від 28.05.2021 № 125-VIII «Про прийняття земельних ділянок товарно сільськогосподарського виробництва з земель державної власності у комунальну власність Бородінської селищної територіальної громади Одеської області» щодо 11 спірних земельних ділянок.

5.3. Щодо скасування рішень державного реєстратора.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом N 1952-IV (ст. 3 цього Закону).

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч.3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020р.) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи висновки суду про відсутність у Бородінської селищної ради повноважень на розпорядження земельними ділянками державної власності та прийняття спірного рішення, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення похідних позовних вимог прокурора шляхом скасування рішень державного реєстратора Димитренко Д.В. про реєстрацію права комунальної власності Бородінської селищної ради на земельні ділянки, а саме рішення за індексним №58602953 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0036; індексним №58603454 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0037; індексним №58605107 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0038.

5.4. Щодо вимог про витребування майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 по справі №183/1617/16 дійшла висновку, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що судове рішення про витребування майна від особи, за якою воно зареєстровано в державному реєстрі речових прав, є підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за його власником (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю), керуючись вимогами ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за умовами якої ухвалення судом рішення про визнання недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням рішенням речових прав, враховуючи вибуття земельних ділянок із державної власності за відсутності волі уповноваженого органу, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для витребування з володіння Бородінської селищної ради спірних земельних ділянок на користь держави.

5.5. Щодо кола відповідачів у справі.

Частиною 7 статті 238 ГПК України встановлено, що, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, суд повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

З урахуванням наведених положень ГПК України, суд зазначає, що визначення кола відповідачів є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Вказані висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року (справа №680/214/16-ц).

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача,с уд має відмовити у позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі N 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі N 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі N 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі N 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі N 552/6381/17 (пункт 39), від 1 квітня 2020 року у справі N 520/13067/17 (пункт 75).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі N 823/2042/16 (пункт 36), від 16 січня 2019 року у справі N 755/9555/18 (пункт 25), від 21 серпня 2019 року у справі N 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі N 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26 лютого 2020 року у справі N 287/167/18-ц (пункт 52).

Суд зазначає, що зміст і характер відносин між учасниками справи підтверджує, що позивачі мають спір з Бородінською селищною радою Болградського району Одеської області, яка своїм рішенням прийняла у комунальну власність спірні земельні ділянки.

Отже, позовні вимоги, спрямовані на скасування рішень про державну реєстрацію відповідних речових прав, не можуть бути звернені до державного реєстратора, якого прокурор визначив співвідповідачем.

За змістом пункту 9 частини першої статті 27, частини першої статті 31-1 цього Закону судове рішення, що набрало законної сили, про скасування рішення державного реєстратора є підставою для вчинення відповідної реєстраційної дії. Остання вчиняється будь-яким державним реєстратором, а не лише тим, який прийняв скасоване у судовому порядку рішення, оскільки з набранням законної сили відповідним судовим рішенням виникає юридичний факт, з яким законодавство пов`язує юридичні наслідки, зокрема, обов`язок державного реєстратора вчинити відповідну реєстраційну дію.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позовних вимог до Державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренка Дмитра Володимировича слід відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору слід розподілити відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області від 28.05.2021 №125-VІІІ "Про прийняття земельних ділянок товарно сільськогосподарського виробництва з земель державної власності у комунальну власність Бородінської селищної територіальної громади Одеської області щодо 11 земельних ділянок загальною площею 749,9954 га за кадастровими номерами:

5124780700:01:002:0029, 5124780700:01:002:0030, 5124780700:01:002:0031, 5124780700:01:002:0032, 5124780700:01:002:0033, 5124780700:01:002:0034, 5124780700:01:002:0035, 5124780700:01:002:0036, 5124780700:01:002:0037, 5124780700:01:002:0038, 5124780700:01:002:0039;

3. Скасувати рішення Державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренка Дмитра Володимировича щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права комунальної власності Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на земельні ділянки, а саме рішення за:

-індексним №58602953 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0036;

-індексним №58603454 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0037;

-індексним №58605107 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0038.

4. Витребувати у Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області (68540, Одеська обл., Болградський район, село Бородіно, вул. Миру, 132, код ЄДРПОУ 04379203) на користь держави в особі Міністерства оборони України Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) земельні ділянки загальною площею 749,9954 га, за такими кадастровими номерами:

1. 5124780700:01:002:0029 площею 37,5974 га;

2. 5124780700:01:002:0030 площею 27,0971 га;

3. 5124780700:01:002:0031 площею 56,2544 га;

4. 5124780700:01:002:0032 площею 150,5118 га;

5. 5124780700:01:002:0033 площею 17,8493 га;

6. 5124780700:01:002:0034 площею 122,1318 га;

7. 5124780700:01:002:0035 площею 65,1191 га;

8. 5124780700:01:002:0036 площею 21,0146 га;

9. 5124780700:01:002:0037 площею 45,5063 га;

10. 5124780700:01:002:0038 площею 147,7701 га;

11. 5124780700:01:002:0039 площею 59,1435 га.

5. У задоволенні позову Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренка Дмитра Володимировича відмовити.

6. Стягнути з Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області (68540, Одеська обл., Болградський район, село Бородіно, вул. Миру, 132, код ЄДРПОУ 04379203) на користь Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Лікарняна, 1-А, код ЄДРПОУ 08124865) судовий збір у сумі 46 155 /сорок шість тисяч сто п`ятдесят п`ять/ грн 27 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 01 червня 2022 р.

Суддя Ю.М. Щавинська