Ухвала суду № 104594555, 02.06.2022, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9433/18

Провадження 1-кп/524/94/22

УХВАЛА

02.06.2022 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді: Олейнікової Г.М.

при секретарі: Кірєєвій А.А.

за участю прокурора: Магди В.Л.

захисника Лашко О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090003475 від 23.09.2018 року відносно вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

19.11.2018 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090003475 від 23.09.2018 року відносно вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

05.04.2022 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відраховується до 03.06.2022 року включно.

У зв`язкузтим,щосудовийрозгляд справивідкладаєтьсяна 21.06.2022року, такяк посправі повторноне допитанісвідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_1 здійснюється оскарження постанови про закриття кримінального провадження №62021170010000135 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.365 ч.2 КК України за його заявою щодо застосування відносно нього працівниками Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області фізичного та психічного насильства, а у обвинуваченого ОСОБА_1 03.06.2021 року сплине строк тримання під вартою, тому суд вважає у даному судовому засіданні розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, прокурора, який вважає, що необхідно обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити строк тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України існують до теперішнього часу,а саме обвинувачений знаходячись на волі може переховуватись від суду, впливати на недопитаних свідків, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків, захисника Лашко О.О., яка просить суд змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який , а саме домашній арешт у нічний час доби, так як ризики, зазначені прокурором не є актуальними за плином часу, обвинувачений ОСОБА_1 має місце проживання у своєї співмешканки , обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримує думку свого захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, застосований ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 05.04.2022 року спливає 03.06.2022 року.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, проти життя та здоров,я особи , яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від23лютого 2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці (справи «Талаліхіна проти України», «Виноградський проти України», «Чернявський проти України») неодноразово зазначав, що з метою недопущення надмірності строків тримання особи під вартою суддям необхідно належним чином оцінювати обставини та необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений можепереховуватися відсуду,може незаконновпливати нанедопитаних свідків,вчиняти іншікримінальні правопорушення,перешкоджати кримінальномупровадженні іншимчином.

Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо комплексу обставин, які би переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст.177 КПК України застосування запобіжного заходу здійснюється з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також спробам незаконно переховуватись від органів досудового розслідування, та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити його.

Суд вважає, з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню, виконанню рішення суду, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, заявлених ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, та які не зменшилися і до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м`які альтернативні запобіжні заходи, так як інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , тому необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 ще на 2 місяці.

Також при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, у разі доведення його вини йому може бути призначено покарання за ст.. 121 ч.2 КК України від 7 до 10 років позбавлення волі, обвинувачений немає постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, тому вказане свідчить про наявність ризиківпереховуваннявід суду,перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, можливості скоюватиіншізлочини,здійснитинезаконнийвплив насвідків. Також вище зазначені ризики свідчать про те , що суд не зможе здійснювати належний контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 в разі застосування стосовно нього іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою..

Вирішуючи клопотання захисника Лашко О.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт суд враховує, що ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на домашній арешт , а альтернативні запобіжні заходи, як вище зазначив суд не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, та є підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 02.06.2022 року до 31.07.2022 року включно.

Так як злочин вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 із застосуванням насильства, суд, враховуючи положення статей 177 та 178 КПК України, вважає за необхідне не визначати розмір застави відповідно до пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. по справі №3-208/2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 , 372, 392, 394ч.5, ст.395ч.2п.1-1 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з02.06.2022 року до 31.07.2022року включно .

У задоволенні клопотання захисника Лашко О.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Головуючий суддя: Ганна ОЛЕЙНІКОВА