Рішення № 1045872, 17.10.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.10.07 р. Справа № 10/195пн

Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання Настич Л. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: прокурора м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради м. Макіївка

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

за участю

прокурора: Лисенко С.І.

представників

від позивача: Чулков Р.П.- за довір.

від відповідача: не з'явився

третя особа

СУТЬ СПРАВИ:

 Прокурор м. Макіївки звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Макіївської міської ради до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0050 га., що розташована по АДРЕСА_1 і використовується під розміщення торгівельного павільйону. Прокурор зазначив, що на сьогоднішній день відсутнє рішення Макіївської міської ради про надання відповідачу спірної земельної ділянки.

Позивачем позов прокурора підтримано.

Відповідач проти позову заперечує, надав суду відзив від 06.08.2007р., у якому повідомляє суд про те, що ним здійснюються заходи щодо оформлення правоустановчих документів на спірну земельну ділянку.

17.10.2007р. через канцелярію відповідачем надано заяву, у якій він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з його хворобою. Враховуючи той факт, що до заяви про відкладення розгляду справи не додані докази, які підтверджують факт наявності обставин з якими відповідач пов'язує необхідність відкладення розгляду справи, суд вважає можливим вирішити спір по суті заявлених вимог без участі відповідача.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2007р. спеціалістами Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства України.

Результати перевірки викладені в акті перевірки від 06.02.2007р.

Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці по вул. Г. Данилова розташований торгівельний павільйон площею 0,0050 га. Земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, без оформлення правовстановлюючих документів та виділення її меж на місцевості, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки фізичній особі-підприємцюОСОБА_1 м. Макіївка видано припис від 06.02.2007р. №006353, яким відповідачу приписано оформити правоустановчі документи на земельну ділянку або звільнити її.

03.04.2007 р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель було здійснено повторну перевірку відповідача з питання дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що станом на 03.04.2007 р. відповідач не виконав вимоги припису від 06.02.2007р. №006353, щодо усунення порушень вимог земельного законодавства.

03.04.2007р. відповідачу видано припис № 008270, яким його зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи (копії постанов про накладення адміністративного стягнення від 07.02.2007 р. № 23-07 та від 03.04.2007р. № 67-07), відповідач двічі притягався до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України.

Згідно довідки Макіївського міського управління земельних ресурсів від 17.10.2007р. фізична особа- підприємець ОСОБА_1, згідно архівних земельно- кадастрових даних ( з 1991р.), в Макіївському міському управлінні земельних ресурсів як землекористувач не значиться.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Cтаттею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р № 963-ІV. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Виходячи з матеріалів справи, відповідач не оформив право власності і право постійного користування на спірну земельну ділянку та не зареєстрував його у встановленому законом порядку, чим порушив приписи Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з

порушенням земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами Управління з контролю за використанням та охороною земель від 06.02.2007р. та від 03.04.2007р.

Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснюється без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на користування земельною ділянкою площею 0,0050 га., що розташована по АДРЕСА_1 і використовується під розміщення торгівельного павільйону.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч. 3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради до відповідача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, задовольнити.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка (АДРЕСА_2, Інд. НОМЕР_1, відомості про рахунки відсутні) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка (АДРЕСА_2, Інд. НОМЕР_1, відомості про рахунки відсутні) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 85 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка (АДРЕСА_2, Інд. НОМЕР_1, відомості про рахунки відсутні) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Волошинова Л.В.