Рішення № 104566829, 31.05.2022, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/275/22

Провадження № 2/396/285/22

РІШЕННЯ

Іменем України

31.05.2022 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Русіно А.А.,

за участю секретаря судового засідання Тодеріци К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/275/22 запозовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, свої позовні вимоги мотивує тим, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписав Заяву б/н від 15.10.2013 року згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердивсвою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг",та "Тарифами Банку",складає міжнею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, та те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який в будь-який момент може змінити кредитний ліміт. Відповідно умов договору сторони визначили відповідальність за порушення строків сплати платежів.

У зв`язку з порушеннями кредитних зобов`язань за відповідачем станом на 08.02.2022 року рахується заборгованість за кредитом в розмірі 15495 грн 77 коп, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, а також судові витрати в розмірі 2481,00 грн.

Ухвалою судді від 29.03.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у зв`язку з віднесенням даної категорії справ до малозначних.

03.05.2022 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач позов не визнає, просить в позові відмовити повністю, з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності. Вказує, що умови та правила надання банківських послуг та тарифи банку не підписував, працівники банку з ними не ознайомлювали. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт надання позивачем йому грошових кошті, тому вимоги позивача вважає необгрунтованими та просить відмовити в їх задоволені. Разом з відзивом надіслав заяву про застосування строку позовної давності.

30.05.2022 року від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи з метою підготовки пояснень та надання доказів по справі.

31.05.2022 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на заяву про застосування строку позовної давності, відповідно до якого позивач заперечує доводи відповідача, стосовно того, що договір ним не підписувався та не укладався, посилаючись на розрахунок заборгованості, виписку з банківського рахунку, "Умови та правила надання банківських послуг" та "Тарифи банку". В обгрунтування заперечень щодо строку позовної давності, посилався на висновики Верховного суд України про сктроки виконання зобов`язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 року справа № 6-14цс14 та 18.06.2014 року справа №6-61 цс 14 «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору." Вказує, що картка відповідача діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня 04.2021 року, а позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 22.02.2022 року до спливу строку позовної давності, тобто позивач стверджує, що ним дотримано строки при зверненні до суду. Враховуючи викладене просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

При подачі позову представник позивача подав клопотання в якому просив проводити розгляд справи за його відсутністю, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідно до вимог п.2 ч.7ст.128 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачу за адресою місця реєстрації, яку він отримав 19.04.2022 року, що підтверджується повернутим повідомленням з відміткою про отримання. Подав відзив на позовну заяву та клопотання про застосування строків позовної давності.

У відповідності до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Згідно ст. ст.12,13,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд вбачає наступне.

Згідност. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертоїстатті 631 ЦК Українистроком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей525,526 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписав Заяву б/н від 15.10.2013 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 22).

В заяві вказано, що позичальник згоден з умовами, що анкета-заява разом з "Умовамита правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку",складає міжним та банком договір та, що позичальник ознайомлений з Умовамита правилами надання банківських послуг.

Згідно Умовта правилами надання банківських послуг, які надані позивачем до матеріалів справи (а.с. 24-53), вбачається, що ними передбачено всі істотні умови, щодо зміни кредитноголіміту, визначено відсоткову ставку за користування кредитними коштами та визначено обов`язки позичальника щодо погашення заборгованості закредитом, відсотками а також оплачувати комісії на умовах договору та сплата штрафів і пені відповідно до Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" Тарифів.

Щодо зміни кредитноголіміту банк керується Умовами та Правилами надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановлено банком відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг.

З розрахунку наданого представником позивача вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, що також підтверджує визнання ним факту отримання кредитної картки.

АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленомудоговором.

Згідно розрахунку позивача (а.с.17), станом на 08.02.2022 року за відповідачем рахується заборгованість за договором б/н від 15.10.2013 року в розмірі 15495 грн 77 коп, яка складається з наступного: 12522 грн 17 коп - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 00,00 - заборгованість за поточним тілом кредиту, 12522 грн 17 коп - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2973 грн 60 коп - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн заборгованість по пеня; 0,00 грн заборгованість по комісія.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦКУкраїни, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістомстатті 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Проте у Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, які підписав ОСОБА_1 від 15.10.2013 року, містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана Анкета не містить даних про розмір кредитних коштів, не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в указаній заяві відсутні будь-які відомості стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом, пені, комісії та інших істотних умов.

За загальними положеннямиЦПК Україниобов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, дослідивши розрахунки подані позивачем та виписку з банківського рахунку відповідача, суд не погоджується, що заборгованість по тілу кредиту становить 15495 грн 77 коп.

Дослідивши Умови та правила надання банківських послуг, суд встановив на них дійсно відсутній підпис відповідача ОСОБА_1 , що свідчить про те що, банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, також, що саме з цими Тарифами банку була ознайомлена відповідачка ОСОБА_1 , під час підписання Заяви, а не з іншими.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з наданими позивачем до справи Умовамита правилами надання банківських послуг відповідач був ознайомлений і погодився на їх умови, або ж, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили вказані умови, зокрема й щодо сплати простроченого тіла кредиту, та в зазначених в документах доданих банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Велика Палата Верховного Суду у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 р. вказала, що «Анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору», оскільки вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїстатті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (15.10.2013 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (28.02.2022 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Таким чином, в заяві позичальника від 15.10.2013 року не передбачена відповідальність відповідача за прострочене тіло кредиту та за заборгованість за простроченими відсотками, що просить стягнути позивач.

Також суд вважає, що виписка з банківського рахунку відповідача є належним доказом, оскільки в ній зазначена вся інформація про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача.

Таким чином у зв`язку з не підписанням відповідачем Умов та правил надання батьківських послуг ПриватБанк, позивач не вправі вимагати від відповідача стягнення заборгованості за прострочене тіло кредиту та заборгованості за простроченими відсотками.

В той же час, відповідно до розрахунку позивача поданого позивачем в період з 01.11.2015 року по 30.09.2019 року вбачається, що відповідачем погашено заборгованість за тілом кредиту в розмірі 122 597 грн 76 коп, погашено заборгованість за простроченим тілом кредиту 1533 грн 62 коп, крім того, сплачено заборгованість по пені 100,00 грн (а.с.12-15). Згідно розрахунку поданого позивачем в період з 01.10.2019 року по 08.02.2022 року (а.с.17-18), вбачається, що відповідачем погашено заборгованість за поточним тілом кредиту в розмірі 14 341 грн 67 коп, погашено заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 2399 грн 73 коп, сплачено заборгованість по нарахованим відсоткам розмірі 1935 грн 42 коп, крім того, погашено заборгованість по простроченим відсоткам в розмірі 985 грн 06 коп.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , вбачається, що відповідачу 02.12.2013 року встановлено кредитний ліміт 16000,00 грн, 07.10.2014 року його зменшено до 9220,00 грн, 22.10.2014 року зменшено до 4620,00 грн, 06.11.2014 року зменшено кредитний ліміт до 3120,00 грн, 25.11.2014 року зменшено кредитний ліміт до 2000,00 грн, 06.01.2015 року збільшено кредитний ліміт до 3000 грн, 15.01.2015 року зменшено кредитний ліміт до 2000,00грн, 17.03.2015 року збільшено кредитний ліміт до 16000,00 грн, 05.10.2015 року його зменшено до 2000,00 грн, 12.09.2017 року збільшено кредитний ліміт до 15000,00 грн, 19.10.2017 року збільшено кредитний ліміт до 17000,00 грн, 01.09.2019 року зменшено кредитний ліміт до 16749,44 грн, 22.05.2020 року зменшено кредитний ліміт до 16749,44 грн, 02.06.2020 року зменшено кредитний ліміт до 16749,44 грн, 15.06.2020 року зменшено кредитний ліміт до 16749,44 грн, 30.06.2020 року зменшено кредитний ліміт до 14257,20 грн, 13.07.2020 року зменшено кредитний ліміт до 14257,20 грн, 24.07.2020 року зменшено кредитний ліміт до 14257,20 грн, 06.08.2020 року зменшено кредитний ліміт до 14257,20 грн, 17.08.2020 року зменшено кредитний ліміт до 14257,20 грн, 28.08.2020 року зменшено кредитний ліміт до 14257,20 грн, 08.09.2020 року зменшено кредитний ліміт до 14257,20 грн, 23.09.2020 року зменшено кредитний ліміт до 14257,20 грн, 07.10.2020 року зменшено кредитний ліміт до 14257,20 грн, 19.10.2020 року зменшено кредитний ліміт до 13532,68 грн, 30.10.2020 року зменшено кредитний ліміт до 13437,68 грн, 11.11.2020 року зменшено кредитний ліміт до 13437,68 грн, 15.06.2021 року зменшено кредитний ліміт до 13380,00 грн, 23.06.2021 року зменшено кредитний ліміт до 13377,99 грн, 01.07.2021 року зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн, (а.с.19).

Згідно даної довідки вбачається, що кредитний ліміт, тобто тіло кредиту не перевищувало 17000,00 грн, а відповідачем згідно поданих розрахунків та виписки з банківського рахунку відповідача сплачено заборгованість за тілом кредиту в розмірі 137005,76 грн (122 597,76 грн + 14 341,67 грн) та за простроченим тілом кредиту відповідачем сплачено 3933,35 грн (1533,62+2399,73 грн).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем згідно поданих розрахунків та виписки з банківського рахунка відповідача здійснено погашення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 137005,76 грн, а позивач в своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача тіло кредиту в розмірі 15495 грн 77 коп, яке вже сплачено відповідачем, а надане позивачем відповідачу тіло кредиту згідно довідки в розмірі 17000,00 грн.

За таких обставин, суд вважає, що зобов`язання відповідачем теж виконані, заборгованість за кредитним договором б/н від 15.10.2013 року в розмірі 15495 грн 77 коп, відповідачем вже сплачена, хоча суд вважає, що позивач у зв`язку з непідписанням відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг, мав право вимагати лише заборгованість за тілом кредита, що становить 17000,00 грн, хоча й вона відповідачем теж сплачена. Уточнених позовних заяв зі спростування наведеного, суду не подано, тому в позові Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити у зв`язку з погашенням відповідачем тіла кредиту в розмірі 17000, 00 грн.

В поданому 03.05.2022 року відзиві на позовну заяву та клопотання, відповідач просив застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити в позові у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду після спливу трирічного строку, так як згідно до умов Договору повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, визначено періодичними щомісячними платежем та повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

В обгрунтування заперечень щодо строку позовної давності, позивач посилався на висновики Верховного суд України про сктроки виконання зобов`язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 року справа № 6-14цс14 та 18.06.2014 року справа №6-61 цс 14 «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору." Вказував, що картка відповідача діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня 04.2021 року, а позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 22.02.2022 року до спливу строку позовної давності, тобто позивач стверджує, що ним дотримано строки при зверненні до суду.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК Українивизначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У постанові 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня2018 року у справі № 367/6105/16,

Таким чином, враховуючи постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19), суд не застосовує строки позовної давності, оскільки позивачем позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови у його задоволенні.

Судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимогст.141 ЦПК України, так як в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

На підставі ст. ст.526,527,530,634,1050,1054 ЦК України, постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 р., постанови Великої ПалатиВерховного Судувід 16червня 2020року усправі №372/266/15-ц та керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,263 - 265,280 - 289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити за необгрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 31.05.2022 року.

Суддя: А. А. Русіна