Рішення № 104564967, 01.06.2022, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/989/21

Провадження № 2/147/39/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року смт.Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Тростянецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), ОСОБА_3 , про визнання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року адвокат Конякін М.С. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 з позовом про визнання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 03.03.2014 року Тростянецьким районним судом Вінницької області було винесено рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Даним рішенням було встановлено що фактично шлюбні відносини між ними було припинено з вересня 2012 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина, ОСОБА_5 . Оскільки зачаття та народження дитини відбулося ще в період перебування у шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , враховуючи положення ст. 122 СК України, відповідно до якого дитина, як народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя, то при реєстрації народження ОСОБА_2 був записаний батьком дитини. Однак, з кінця 2012 року, ОСОБА_1 мав періодичні відносини з ОСОБА_4 . Під час перебування у даних відносинах, у них народився син ОСОБА_6 . Після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 , юридичний батько дитини, ОСОБА_2 , не намагався брати участь у її вихованні.

Спостерігаючи за тим, як зростає дитина, позивач помітив, що у дитини все більше виражаються його ознаки зовнішності та з`являються спільні звички у рухах, а дитина відразу проявляла сильну прихильність та прив`язаність до ОСОБА_1 . У позивача виникли допущення, що він може бути батьком ОСОБА_6 . Після розмови наприкінці жовтня 2020 року з ОСОБА_4 , проаналізувавши їх відносини, вони дійшли висновку, що позивач може бути біологічним батьком дитини.

Разом з тим, щоб визнати батьківство ОСОБА_1 подав заяву до Тростянецького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану У Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (М.Хмельницький), на що він отримав роз`яснення щодо необхідності визнання батьківства в даному випадку у судовому порядку. Також, для підтвердження біологічного походження ОСОБА_5 від ОСОБА_1 було зроблено тест ДНК, згідно якого вірогідність батьківства становить 99,9999999%. Результат даного тесту було зроблено 13.11.2020 року. Оскільки обов`язок забезпечення повного, всебічного та гармонійного розвитку дитини покладається на її батьків, то встановлення належного батьківства щодо дитини є основоположним фактором для належної реалізації такого обов`язку. Позивач, не будучи юридичним батьком своєї дитини, обмежений у реалізації своїх прав та обов`язків щодо дитини, що негативно впливає на життя як сина, так і сім`ї в цілому.

Окрім цього, зростання у родині у повному складі має надзвичайно великий вплив на формування у дитини правильного уявлення про інститут сім`ї в цілому, а також позитивно відображається на формуванні її особистості та моделі поведінки. В даному випадку визнання позивача батьком дитини можливе виключно у судовому порядку, а тому підстави, що спонукають позивача звертатися з позовною заявою до суду, є обгрунтованими та достатніми.

Позивач просить визнати його батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внести зміни до актового запису про народження дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області від 27 січня 2014 року за № 6, шляхом виключення відомостей про ОСОБА_2 як батька дитини, та зазначення батьком дитини ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та по-батькові з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 18.10.2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

24.11.2021 р. від представника позивача, адвоката Конякіна М.С. надійшла заява про заміну третьої особи, оскільки у зв`язку з укладанням шлюбу у 2018 році особа змінила прізвище на ОСОБА_8 . Просив замінити третю особу ОСОБА_4 на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 24.11.2021 року призначено у справі судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Провадження у справі зупинено.

20.04.2022 р. на адресу суду надійшла цивільна справа №147/989/21 та висновок експерта №СЕ-19/102-21/17925-БД від 16.02.2022 р.

21.04.2022 р. поновлено провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.05.2022 р. закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився. Представник позивача, адвокат Конякін М.С., подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі та участі позивача. Позов підтримав та просив задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

У судове засідання відповідач не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином за останнім відомим місцем його проживання.

Окрім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що в матеріалах справи наявне підтвердження. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, начальника відділу ДРАЦС Чернієнко І.Ф. подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без участі їх представника, при вирішенні даного питання покладається на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі. Позов ОСОБА_1 підтримала.

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст.16 ЦК України визначен, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , про що 27.01.2014 р. складено відповідний актовий запис за №6. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , його батьками записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 (а.с. 9).

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 03.03.2014р. розірвано шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканкою АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканцем АДРЕСА_2 , зареєстрований відділом РАЦС Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області, 09.06.2008 р. за актовим записом № 24. Після розірвання шлюбу позивачці за її згодою залишити прізвище - « ОСОБА_7 » (а.с.8).

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 вбачається, що 07.07.2018 р. ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 . Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_8 (а.с.55).

З листа Тростянецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області від 25.08.2021 р. №1358-21.28-49 вбачається, що актовий запис № 6 від 27.01.2014 р. про народження дитини ОСОБА_5 був вчинений на підставі ст. 133 СК України, відповідно до якої, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини (а.с.10).

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.

Згідно ч.1 ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

Згідно ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства (ч.1 ст.129 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

За клопотанням позивача, на підставі ухвали суду, була проведена судова медична (молекулярно-генетична) експертиза. Результатом висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/102-21/17925-БД від 16.02.2022 року біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_5 практично доведено (99,99999%) (а.с.77-94).

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, зважаючи на зібрані по справі докази в їх сукупності, суд враховуючи те, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_5 складає величину не менше 99,99999%, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 125-128,135 СК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 16, 76, 78, 81, 258-259, 263-265, 280-281 ЦПК , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Тростянецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), ОСОБА_3 , про визнання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису № 6 про народження ОСОБА_5 , зареєстрованого 27 січня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області шляхом виключення відомостей про ОСОБА_2 , громадянина України, як батька дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зазначення батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та по батькові з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_10 ».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, зареєстований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Тростянецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), місцезнаходження якого: 24300, Вінницька область, Гайсинський район, смт. Тростянець, вул. Соборна, 90.

Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 01.06.2022 р.

Суддя О.А. Натальчук