Рішення № 104561665, 01.06.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/100/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Фізична особа-підприємець Апанасенко Олена Олегівна,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Логістик Груп,

код ЄДРПОУ 40752151, вул. Петрівська, буд. 1, кв. 48, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08147

Предмет спору: про стягнення 2128,43 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Апанасенко Олена Олегівна звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Логістик Груп, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 84 082,43 грн, а саме: 67 766,38 грн заборгованості за Договором № 36 від 25.10.2021, з яких 65 954,00 грн основного боргу, 395,72 грн інфляційних втрат та 1416,66 грн пені, а також 16 316,05 грн заборгованості за Договором № 14 на розробку проектної документації від 29.10.2021, з яких 16 000,00 грн основного боргу, 224,00 грн інфляційних втрат та 92,05 грн пені (3 % річних).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 26.01.2022 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Ухвала суду від 26.01.2022 була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та отримана ним 31.01.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1400054221608.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 15.02.2022.

Відповідач у встановлений судом строк направив суду відзив на позов з доказами направлення позивачу.

05.05.2022 до Господарського суду Чернігівської області від представника ФОП Апанасенко Олени Олегівни надійшла заява про закриття провадження в частині позовних вимог, у якій останній просить закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу за Договором № 36 від 25.10.2021 в розмірі 65 954,00 грн та за Договором № 14 від 29.10.2021 в розмірі 16 000,00 грн.

Подана заява обґрунтована сплатою відповідачем 11.02.2022 суми основного боргу за Договором № 36 від 25.10.2021 в розмірі 65 954,00 грн та за Договором № 14 від 29.10.2021 в розмірі 16 000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.05.2020 провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 81 954,00 грн закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У зв`язку з введенням указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022; веденням активних бойових дій на території Чернігівської області, у тому числі у м. Чернігові; зміною територіальної підсудності Господарського суду Чернігівської області та неможливістю здійснення судом правосуддя під час воєнного стану з об`єктивних причин, рішення ухвалене після відновлення здійснення правосуддя господарським судом Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., який розглядав справу.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 36 від 25.10.2021 в частині своєчасної оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 65 954,00 грн, на яку позивачем нараховано 1416,66 грн пені, 395,72 грн інфляційних втрат та неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 14 на розробку проектної документації від 29.10.2021 в частині своєчасної оплати за виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 16 000,00 грн, на яку позивачем нараховано 92,05 грн пені (3 % річних), 224,00 грн інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позов повідомив, що оскільки не встиг оформити всі документи від позивача, то не зміг запустити зерносушильний комплекс, який знаходиться на його балансі, та розрахуватися з контрагентами. Зазначив, що проводяться переговори з позивачем, просить розгляд справи відкласти на місяць для повної сплати. Відповідач, посилаючись на ст. 233 ГК України, зазначає про право суду на зменшення штрафних санкцій.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

25.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Груп» (далі Замовник) та Фізичною особою підприємцем Апанасенко Олена Олегівна (далі Виконавець) укладено договір № 36 (далі Договір № 36).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 36 виконавець зобов`язується взяти в підряд завдання замовника, виконати підрядні роботи із матеріалів виконавця, згідно умов цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити роботу по «Підключення до електричних мереж вул. 1-го Травня, м. Мена, Чернігівської області».

Пунктом 2.1 Договору № 36 сторони визначили, що термін виконання робіт 60 календарних днів з дня передоплати відповідно до п. 3.1.2 та п. 5.1 даного Договору.

Згідно із п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору № 36 договірна ціна є фіксованою. На підставі Договірної ціни, що є невід`ємною частиною даного Договору, вартість робіт складає 65 954,00 грн без ПДВ. Договірна ціна є остаточно погодженою між сторонами та може змінюватися лише за письмовим погодженням сторін.

Відповідно до п. 5.1 Договору № 36 замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця грошові кошти у розмірі 100 % вартості робіт, а саме 65 954,00 грн без ПДВ протягом 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт на підставі виставленого виконавцем рахунку.

Пунктом 5.2 Договору № 36 сторони визначили, що вартість виконаних робіт, що підлягає оплаті, визначається згідно показників вартості будівництва, що обумовлені договірною ціною.

Згідно із п. 6.1 Договору № 36 за невиконання або не належне виконання зобов`язань за цим договором виконавець і замовник несуть відповідальність, в тому числі і майнову, згідно діючого законодавства.

При несвоєчасних розрахунках за виконані роботи замовник, а також при несвоєчасному виконанні робіт виконавцем (п. 1.1 Договору), винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору за кожний день прострочення (п. 6.2 Договору № 36).

Відповідно до п. 10.1 Договору № 36 цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але у будь-якому випадку до повного розрахунку сторін.

Між сторонами підписано протокол узгодження договірної ціни, згідно якого сторони погодили величину договірної ціни на виконання та здачу робіт замовнику в установлений строк по об`єкту «Підключення до електричних мереж по вул. 1-го Травня, м. Мена, Чернігівської області» в сумі 65 954,00 грн без ПДВ (а.с. 12).

Цей протокол є основою для проведення взаємних розрахунків та платежів між замовником і виконавцем.

26.11.2021 сторонами підписано та скріплено печатками Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 року (форма КБ-3) на суму 65, 95400 (тис. грн) (а.с. 15).

Між сторонами складено та підписано 26.11.2021 по об`єкту «Підключення до електричних мереж по вул. 1-го Травня, м. Мена Чернігівської області»:

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року (форма КБ-2в) на суму 43 486,00 грн (а.с. 16-19);

- акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року (форма КБ-2в) на суму 11 643,04 грн (а.с. 20-23);

- акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року (форма КБ-2в) на суму 10 824,96 грн (а.с. 24-27).

Всього підписано актів на загальну суму виконаних робіт 65 954,00 грн.

Крім того, 26.11.2021 сторонами підписано та підписано акт здачі-прийняття виконаних підрядних робіт про те, що виконавцем було виконано роботи по договору № 36, а саме «Підключення до електричних мереж вул. 1-го Травня, м. Мена Чернігівської області» загальною вартістю 65 954,00 грн. В акті зазначено, що претензій у замовника до виконавця щодо якості робіт та терміну виконання немає (а.с 28).

Відповідно до п. 5.1 Договору № 36 відповідач за виконані роботи повинен був розрахуватися протягом 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт, тобто до 01.12.2021.

Відповідач вказані роботи, в обумовлений в Договорі № 36 строк, не оплатив.

Крім того, 29.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Груп» (далі Замовник) та Фізичною особою підприємцем Апанасенко Олена Олегівна (далі Виконавець) укладено договір № 14 на розробку проектної документації (далі Договір № 14) (а.с. 29-30).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 14 замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по розробці проектної документації: «Влаштування внутрішніх електричних мереж для розміщення зерносховища по вул. 1-го Травня, м. Мена Чернігівської області» (далі «роботи», «проектні роботи»).

Пунктом 2.1 Договору № 14 сторони визначили, що ціна договору на проектні роботи становить 16 000,00 грн без ПДВ. Ціна Договору погоджена сторонами в протоколі погодження договірної ціни (додаток № 1), що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно із п. 2.2 Договору № 14 оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, в сумі визначеній в п. 2.1 Договору, в наступному порядку: на умовах 100 % попередньої оплати в строк 5 (п`ять) банківських днів з дня укладення Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору строк виконання робіт за договором 25 календарних днів з дня отримання попередньої оплати (за умови отримання вихідних даних на проектування від замовника).

Згідно із п. 3.2, 3.3 Договору № 14 по факту виконання робіт виконавець передає замовнику готову проектну документацію в чотирьох паперових та одному електронному примірнику та Акт приймання-передачі виконаних робіт у двох оригінальних примірниках. Замовник протягом п`яти днів з дня отримання зазначених вище документів, повинен розглянути їх та підписати акт приймання-передачі виконаних робіт або надати мотивовану відмову із зазначенням виявлених недоліків. Акт приймання-передачі виконаних робіт підписується замовником після усунення виконавцем всіх виявлених недоліків.

Відповідно до п. 5.1 Договору № 14 за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, виконавець і замовник несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Згідно п. 5.2 Договору № 14 за прострочення строку виконання робіт та/або строку усунення недоліків виконавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни Договору за кожен день такого прострочення.

Договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 7.1 Договору).

Між сторонами підписано протокол узгодження договірної ціни, згідно якого сторони погодили величину договірної ціни на виконання та здачу замовнику в установлений строк проектної документації за результатом виконання проектних робіт «Влаштування внутрішніх електричних мереж споруди для розміщення зерносховища по вул. 1-го Травня, м. Мена, Чернігівської області» в сумі 16 000,00 грн без ПДВ (а.с. 31).

Цей протокол є основою для проведення взаємних розрахунків та платежів між замовником і виконавцем.

29.11.2021 сторонами підписано та скріплено печатками акт № 1 здачі-прийняття виконаних робіт про те, що проектна документація згідно Договору № 14 на робочий проект «Влаштування внутрішніх електричних мереж споруди для розміщення зерносховища по вул. 1-Го Травня, м. Мена, Чернігівської області» відповідає завданню на проектування та оформлена належним чином. Загальна вартість проектних робіт складає 16 000,00 грн.

Згідно п. 2.2 Договору № 14 відповідач повинен був оплатити роботи на умовах попередньої оплати в строк 5 банківських днів з дня укладення договору, тобто до 05.11.2021.

Заборгованість на дату подання позову до суду становила 65 954,00 грн по Договору № 36 від 25.10.2021 та 16 000,00 грн по Договору № 14 від 29.10.2021.

Позивач повідомив суд про сплату відповідачем 11.02.2022 суми основного боргу за Договором № 36 від 25.10.2021 в розмірі 65 954,00 грн та за Договором № 14 від 29.10.2021 в розмірі 16 000,00 грн.

Отже відповідач повністю розрахувався за виконані роботи, однак порушив строки оплати відповідно до умов Договору № 36 та Договору № 14.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення 395,72 грн інфляційних втрат, 1416,66 грн пені за прострочення оплати Договору № 36 та 224,00 грн інфляційних втрат та 92,05 грн пені (3 % річних) за неналежне виконання умов Договору № 14.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зі змісту укладених між сторонами договору № 36 від 25.10.2021 та Договору № 14 на розробку проектної документації від 29.10.2021 вбачається, що ці договори за своєю правовою природою є договорами підряду.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявлених до стягнення пені та інфляційних втрат.

Як встановив суд, позивач виконав підрядні роботи по Договору № 36 на суму 65 954,00 грн та роботи по розробці проектної документації по Договору № 14 на суму 16 000,00 грн, які відповідач оплатив у повному обсязі 11.02.2022, проте допустив порушення строків здійснення такої оплати, встановлених у п. 5.1 Договору № 36 та у п. 2.2 Договору № 14.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості за виконані підрядні роботи по Договору № 36, позивач нарахував та заявив до стягнення 395,72 грн інфляційних втрат за грудень 2021 року та 1416,66 грн пені за період з 02.12.2021 по 14.01.2022.

Також, оскільки відповідачем порушено строки оплати робіт по розробці проектної документації по Договору № 14, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 224,00 грн інфляційних втрат за період з листопада по грудень 2021 року та 92,05 грн пені (3 % річних) за період з 06.11.2021 по 14.01.2022.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Зі ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

У пункті 6.2 Договору № 36 сторони погодили, що при несвоєчасних розрахунках за виконані роботи Замовник, а також при несвоєчасному виконанні робіт (згідно п. 1.1 Договору), винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми Договору за кожний день прострочення.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені по Договору № 36, дійшов висновку про правомірне її нарахування.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат по Договору № 36, дійшов висновку про правомірне їх нарахування.

Пунктом 5.2 Договору № 14 сторони передбачили за прострочення строку виконання робіт та/або строку усунення недоліків виконавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни Договору за кожен день такого прострочення.

Пеня, передбачена статтею 549 ЦК України, та три відсотки річних за статтею 625 ЦК України жодним чином не збігаються за обсягом понять, з огляду на те, що перша є способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності, а три відсотки річних не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, тобто правова природа понять "пеня" та "три відсотки річних" є різною.

Згідно розрахунку, викладеного в позовній заяві, позивачем нараховані 3 % річних по Договору № 14 за період з 06.11.2021 по 14.01.2021.

Як вбачається з тексту позовної заяви позивачем заявлено до стягнення пеню (3 % річних), однак нарахування здійснено у розмірі 3 % від суми простроченої заборгованості, в зв`язку з чим, суд доходить висновку, що позивачем фактично нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних, а застосування терміну «пеня» є помилковим (опискою).

Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3 процентів, дійшов висновку про правомірне їх нарахування.

Перерахований судом розмір інфляційних втрат по Договору № 14 є більшим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та не може самостійно змінювати предмет позову в частині ціни позову, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими позивачем розмірі, тобто у розмірі 224,00 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 224,00 грн.

Загальний розмір інфляційних втрат по Договору № 36 та Договору № 14 становить 619,72 грн.

Щодо зменшення розміру пені.

Також у відзиві на позов відповідач просить суд вирішити питання про зменшення неустойки, оскільки наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її правове призначення та вона перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника.

Проте жодних клопотань про зменшення розміру неустойки з відповідним обґрунтуванням та доказами ТОВ «Глобал Логістик Груп» суду не надано.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи наведені приписи, зменшення розміру заявленої до стягнення пені за час затримки розрахунку відповідно є правом, а не обов`язком суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

Суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені в сумі 1416,66 грн, яка підлягає стягненню з відповідача в нарахованій позивачем сумі, оскільки її розмір не є надмірно великим у порівнянні із розміром збитків 65 954,00 грн, на які вона нарахована позивачем, а відповідачем не зазначено та не доведено суттєвих обставин, які можуть слугувати для її зменшення.

Приймаючи до уваги необґрунтованість доводів відповідача та недоведенність виняткових обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 62,80 грн.

Щодо судових витрат позивача.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивач зазначив, що згідно з п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу становлять 7 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Виходячи з вищевикладеного, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 ч.2 ст.126 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію договору про надання правової допомоги від 13.01.2022, укладеного з адвокатом Тарабанько Д.М. (далі Договір); копію акту приймання-передачі наданих послуг (по договору про надання правової допомоги від 13 січня 2022 року) від 14.01.2022; копію платіжного доручення № 544 від 14.01.2022 з призначенням платежу «сплата за отримані послуги по підготовці та складанню позовної заяви згідно договору б/н від 13.01.2022 (акт виконаних робіт від 14.01.2022)» на суму 7000,00 грн; ордер на надання правової допомоги серія СВ № 1029060 від 04.05.2022 на ім`я адвоката Тарабанько Д. М..

Згідно з п. 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу та захищати інтереси клієнта з приводу підготовки документів по суті та представництва його інтересів в господарському суді Чернігівської області (в разі необхідності) у справі щодо стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Груп» на користь клієнта за договором № 36 від 25.10.2021 та договором № 14 від 29.10.2021.

В межах цього договору клієнт наділяє адвоката всіма правами, передбаченими відповідним законодавством. В тому числі, але не виключно самостійно формувати правову позицію, складати та підписувати процесуальні документи (позовну заяву, відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення, клопотання, скарги, заяви, апеляційні та касаційні скарги, тощо) (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар. При розрахунку гонорару за надані послуги адвоката при наданні правової допомоги сторони беруть до уваги Рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.04.2021 № 99.

Згідно п. 4.2 Договору розмір гонорару є договірною ціною сторін. За домовленістю сторін розмір гонорару становить 7000,00 грн без ПДВ за підготовку проекту позовної заяви. Зазначені грошові кошти клієнт сплачує адвокату в безготівковій формі у національній валюті України на розрахунковий рахунок адвоката не пізніше трьох робочих днів, починаючи з дня, наступного за днем підписання даного договору. В обсяг послуг по даній сумі входять: ознайомлення адвоката з матеріалами, наданими клієнтом; надання клієнту правових консультацій та роз`яснень щодо позовної заяви, порядку, способів і засобів правового захисту законних прав та інтересів клієнта; складання позовної заяви.

14.01.2022 Адвокат та позивач підписали акт приймання-передачі наданих послуг (по договору про надання правової допомоги від 13 січня 2022 року), у якому зазначено, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги: - Склав позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Груп» про стягнення боргу в розмірі 84 082,43 грн.

В акті зазначено, що загальна вартість наданих послуг становить 7000,00 грн. Послуги надані в повному обсязі та належним чином.

На підтвердження оплати наданих адвокатом послуг позивачем додано до матеріалів справи копію платіжного доручення № 544 від 14.01.2022 з призначенням платежу «сплата за отримані послуги по підготовці та складанню позовної заяви згідно договору б/н від 13.01.2022 (акт виконаних робіт від 14.01.2022)» на суму 7000,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що позивачем підтверджено належними доказами фактичні витрати на професійну правничу допомогу за надану адвокатом послугу складання та подання позовної заяви до Господарського суду Чернігівської області про стягнення коштів з ТОВ «Глобал Логістик Груп» у розмірі 7000,00 грн.

Отже, розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 7000,00 грн.

Заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

Оскільки позов задоволено повністю, стягненню з відповідача підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Логістик Груп (код ЄДРПОУ 40752151, вул. Петрівська, буд. 1, кв. 48, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08147) на користь Фізичної особи-підприємця Апанасенко Олена Олегівна (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1416,66 пені, 619,72 грн інфляційних втрат, 92,05 грн 3 % річних, 62,80 грн витрат зі сплати судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун