Ухвала суду № 104558030, 31.05.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 31.05.2022 Справа № 643/18636/21

Провадження № 1-і/554/95/22

У Х В А Л А

31 травня 2022 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

за участі:

секретаря судового засідання Кононенко А. С.

прокурора Іщенко А. В.

захисника Карнаух С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021221170002015 від 31 серпня 2021 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

До провадження Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021221170002015 від 31 серпня 2021 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

В обґрунтування вищевказаного клопотання зазначив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою. Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , маючи умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, з метою збуту, і реалізуючи його, 24 серпня 2021 року, о 15 год 56 хв, замовив через Telegram канал «Работа All UA» у невстановленої під час досудового розслідування особи особливо небезпечну психотропну речовину - PVP в особливо великих розмірах. В подальшому, 31 серпня 2021 року, приблизно о 09 год 47 хв, перебуваючи у поштовому відділенні № 6 ТОВ «Джаст ІН», що в м. Харкові по вул. Тракторобудівників, 130, забрав замовлення на ім`я « ОСОБА_2 » в картонній коробці, тим самим придбав небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, які почав зберігати з метою її подальшого збуту.

31 серпня 2021 року в ході затримання в порядку ст. 208 КПК України в ОСОБА_1 було виявлено та вилучено картонну коробку в середині якої знаходився полімерний пакет з кристалічною речовиною зеленого кольору, яка згідно висновку судової експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів за експертною спеціальністю «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-21/1-НЗПРАП від 01 вересня 2021 року містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, маса якого, в складі наданої на дослідження речовини, складає 17,9606 г.

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах.

В судовому засіданні прокурор оголосив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 мотивуючи його тим, що ризики, зазначені в ст. 177 КПК України, які існували як під час досудового розслідування, так і на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, на цей час не зникли та не зменшилися. Посилався на характер вчиненого злочинного діяння, поведінку та особу обвинуваченого, також вважав, що є всі підстави, що він може ухилитися від суду, оскільки він не має стійких соціальних зв`язків, незаконно впливати на потерпілих і свідків у кримінальному проваджені та продовжити злочинну діяльність.

Захисник обвинуваченого заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи що підстави для цього відсутні, а ризики прокурором не доведені, у зв`язку з чим просила змінити запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з ізоляцією останнього від суспільства.

В силу об`єктивних та незалежних від суду причин, обвинувачений ОСОБА_1 до суду для участі в судовому засіданні доставлений не був. В матеріалах справи міститься довідка начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» про те, що з 05 березня 2022 року в установі відсутній доступ до глобальної мережі інтернет у зв`язку з пошкодженням кабельної мережі, тому проведення судового засідання в режимі відеоконференції з обвинуваченим не є можливим. З урахуванням цих обставин суд позбавлений можливості заслухати думку обвинуваченого щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи запровадження в Україні воєнного стану, а також перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», що в м. Харкові, де на цей час проводяться активні бойові дії, суд вважає за необхідне розглянути питання про продовження строку тримання його під вартою за участі його захисника за відсутності самого обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання прокурора у цьому кримінальному провадженні, суд дійшов таких висновків.

Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені вище дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні достатні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 з мотивів, наведених прокурором, зважаючи при цьому, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу щодо останнього не зникли та продовжують існувати й на цей час, так як сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції, на думку суду, не міг змінити його настільки, що зникла суспільна небезпечність вчиненого діяння або змінились обставини, які б виключали можливість повторення вчинення ним аналогічних дій.

Разом з тим вирішуючи питання щодо необхідності продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу, суд враховує особу обвинуваченого, який не має постійних та офіційних джерел доходу, місця проживання та сталих соціальних зв`язків, також те, що обвинуваченому інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, з метою забезпечення обвинуваченим процесуальних обов`язків та уникнення ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належної поведінки обвинуваченого.

Таким чином, у судовому засіданні не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а отже суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину становить від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, суд враховує практику ЄСПЛ, яка є джерелом права в Україні, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі Мангурас проти Іспанії Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 178 КПК України, судом були оцінені всі обставини з урахуванням наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, а також вагомість наданих суду доказів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, яка загрожує особі в разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність соціальних зв`язків, відомості про особу, його майновий стан та вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою останнього, при цьому вважає за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 2 481,00 гривень), вважаючи, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 липня 2022 року.

Визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 248 100,00 грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, обвинуваченого з-під варти - звільнити.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 липня 2022 року, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі України без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до вимог ст. 182 КПК України, в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде внесена в дохід держави та зарахована до Державного бюджету України.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити уповноваженій службовій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Повний текст ухвали складено та оголошено 31 травня 2022 року о 17 годині.

Суддя А. Г. Савченко