Ухвала суду № 104541547, 30.05.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 травня 2022 рокуСправа №160/7202/20Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/7202/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- задоволено.

Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.04.2020 за №36.1/03-8/18 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 27.02.2020.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області від 26.02.2020 року №Б-с-417, з урахуванням фактично виплачених сум за період з 18.02.2020 року по 29.02.2020 року.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 допустити до негайного виконання рішення в частині виплати в межах нарахованого місячного платежу - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набрало законної сили 29.10.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2020 року ОСОБА_1 видано копію судового рішення від 28.09.2020 року та два (2) оригінала виконавчих листа в частині: 1) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області від 26.02.2020 року №Б-с-417, з урахуванням фактично виплачених сум за період з 18.02.2020 року по 29.02.2020 року; 2) стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у порядку ст. ст. 383, 249 КАС України, в якій просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, проведеного не за рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7202/20 від 28.09.2020 року, яким зобов`язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці за довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області №Б-с-417 від 26.02.2020 року; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення виплати йому, судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі №160/7202/20 за довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області №Б-с-417 від 26.02.2020 без належно проведеного перерахунку з урахуванням фактично виплаченої йому суми за період з 18.02.2020 року по 29.02.2020 року; винести окрему увалу та направити до Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 року заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду; роз`яснено заявнику, шо повернення заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З ухвалою суду від 13.01.2021 не погодився заявник ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 року у справі №160/7202/20 залишено без змін.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю шляхом подання звіту, в якій заявник просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом 1 місяця з дня отримання ухвали суду, подати суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі №160/7202/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що 08.11.2021 року він звернувся з заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про надання останньому відомостей про стан виконання рішення суду від 28.09.2020 року у даній справі. 12.12.2021 року заявник отримав відповідь, у якій заступник начальника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Корнійчук Н. повідомив, що згідно з рішенням суду від 28.09.2020 року у справі № 160/7202/20 нараховано доплату за період з 18.02.2020 року по 29.02.2020 року в сумі 7280 грн. 17 коп. На запит заявника від 03.11.2021 року, останній 26.11.2021 року отримав від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідку про розмір нарахованого та фактично виплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2017 по 31.10.2021 року у якій наведено, що за лютий 2020 року було нараховано 48020 грн. 20 коп., фактично виплачено - 44176 грн.05 коп., різниця між нарахованою і фактично виплаченою сумою становить 3777 грн. 72 коп. Зі змісту наведеної довідки встановлюється, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області взагалі не здійснило перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно зі довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 26.02.2020 №Б-с-417 з урахуванням фактично виплачених сум за період з 18.02.2020 року по 29.02.2020 року, тобто за 12 днів. Натомість, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провело нарахування за повний місяць лютого 2002 року за розрахунком, який не відповідає встановленому рішенням Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 року порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 18.02.2020 року. У той же час, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, не виплатило заявнику різницю між нарахованою та фактично виплаченою сумою за лютий 2020 року - 3777 грн. 72 коп., назвавши її боргом. Таким чином, з набуттям законної сили постанови суду від 28.09.2020 року у справі №160/7202/20 і, по цей час, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області взагалі не виконало судове рішення. Необхідність такого звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю, обумовлюється не тільки тривалим та фактичним не виконанням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області судового рішення, але й з продовження ним суттєвого порушенням законних прав та інтересів заявника, пов`язаних з невиплатою нарахованого але фактично не виплаченого у повному обсязі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 18 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року. Всупереч рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7202/20 від 28.09.2020 року, Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області не здійснивши перерахунок щомісячного довічного грошового утримання за 11 днів лютого 2020 року, тобто за період починаючи з 18.02.2020 по 29.02.2020 року, не виплатило заявнику різницю між нарахованою та фактично виплаченою сумою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за цей період, і більше того не виплатило за лютий 2020 року - 3777 грн. 72 коп., порушивши його конституційне право на соціальний захист та матеріальне забезпечення у вигляді щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, передбачених ст. 46 Конституції України, ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Не виконання Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі №160/7202/20 також порушує конституційне право заявника на достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України). Окрім цього, не виплата ГУ ПФУ в Дніпропетровської області щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за лютий 2020 року у розмірі 3777 грн. 72 коп., порушує конституційне право заявника на володіння, користування і розпорядження грошовими коштами (ст. 41 Конституції України). На думку заявника, тривале невиконання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області судового рішення, призвело до того, що ним, без будь-яких законних підстав не виплачується 3777 грн. 72 коп., і ці кошти, в результаті девальвації, знецінилися за період з 19.02.2020 по 20.12.2021 року і, інфляційні втрати складають - 564 грн. 07 коп. У порушення вимог ст. ст. 2, 6 Закону України «Про індексацію грошових коштів населення», ГУ ПФУ в Дніпропетровській області станом на 20.12.2021 року не провело індексацію невиплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 18.02.2020 року по 15.12.2021 року. Про це свідчить довідка ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про розмір нарахованого та фактично виплаченого заявнику щомісячного довічного грошового утримання за період з 18.02.2020 року по 01.11.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 року призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 5-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви про застосування судового контролю у справі №160/7202/20.

10.01.2022 року ОСОБА_1 до суду подано заяву, яку заявник просить врахувати суд при розгляді заяви про встановлення судового контролю. Тож, заявником у даній заяві повідомлено про встановлення останнім нових обставин. Так, в даній заяві заявником зазначено про те, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровський області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Биковим А.В. 24.06.2021 року на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП №63876060) з примусового виконання виконавчого листа №160/7202/20 виданого 27.11.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області від 26.02.2020 року №Б-с-417, з урахуванням фактично виплачених сум за період з 18.02.2020 року по 29.02.2020 року. На звернення заявника від 06.12.2021 щодо причини не виконання судових рішень, зокрема у справі №160/7202, начальником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Козаком Ю. 29.12.20221 надана відповідь (46733-39467/В-01/8-0400/21) у якій відповідач посилається на те, що згідно судового рішення у справі № 160/7202/20 нарахована, але не виплачена доплата у розмірі 7280,17 грн. за період з 18.02.2020 року по 29.02.2020 року. У той же час, начальник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Козак Ю., посилається на те, що для вирішення питання щодо стягнення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці заявник має звернутися до ГУ Державної казначейської служби України в

Дніпропетровській області. Це при тому, що судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7202/20 від 28.09.2020 року не передбачає здійснення стягнення з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь заявника не виплачених коштів щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. З 29.10.2020 року, коли судове рішення у справі №160/7202/20 набрало законної сили і, до цього часу, на протязі більше 1 року 2 місяців, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області умисно не виконує судове рішення у справі №160/7202/20. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень 02.10.2019 року була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом Дніпропетровського окружного адміністративного суд у справі № 160/9221/19 про зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплатити заявнику щомісячне довічне грошове утримання за період з 01.01.2017 року по 01.08.2018 року, у зв`язку з надісланням до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України.

До суду від ГУ ПФУ в Дніпропетровські області надійшли пояснення у даній справі, в яких ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначило про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі 160/7202/20 відповідачем нараховано доплату за період з 18.02.2020 року по 29.02.2020 року в сумі 7280,17 грн., та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року у справі № 160/10069/20 нараховано доплату за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 в сумі 175 937,40 грн. Загальна сума боргу за період з 18.02.2020 по 31.12.2020 складає 183 217,57 грн. З 01.01.2021 виплата щомісячного довічного грошового утримання сумі у відставці проводиться згідно рішення суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року по справі № 160/1524/21 зобов`язано стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , різницю між нарахованою сумою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченою сумою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року, що складає 183217,57 грн. ОСОБА_1 до суду подано заяву про зобов`язання Головне управління протягом одного місяця з дня отримання ухвали суду подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі № 160/7202/20 (судовий контроль). Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 по № 640/5248/19 скасований Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649. Зазначений Порядок поширювався на рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (тобто після 04.01.2013), на виконання яких стягувану нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 640/5248/19 рішення окружного адміністративного суду міста Києва від Ш листопада 2019 року змінено, та пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: «визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Згідно з пунктом 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється відповідно Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності в цього державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених згідно з бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, визначено механізм виконання рішень прийнятих судами, зокрема пп. 2 п, 35 якого передбачено, що казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Для вирішення питання щодо стягнення різниці між нарахованою сумою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченою сумою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року період, що складає 183 217,57 грн., ОСОБА_1 було запропоновано звернутись до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, що йому було повідомлено в листі від 25.11.2021 року № 41666-35067/В-01/-0400/21. Таким чином ГУ ПФУ в Дніпропетровській області просило відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов наступного.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормовані приписами ст. 382 КАС України.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Так, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17.

Крім того, ч. 8 ст. 382 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, відповідно до якого учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Таким чином, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень, а тому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду в порядку статті 287 КАС України.

Так, щодо не здійснення виплати нарахованих позивачу сум з підстав відсутності бюджетних асигнувань, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм у спірних правовідносинах, передбачені статтею 23 Бюджетного кодексу України, в частині першій якої зазначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Крім того, приписами п.п. 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України встановлено, що взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України та здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Також, зі змісту постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік" від 17.02.2021 № 126 вбачається, що останнім на 2021 за окремою бюджетною програмою передбачено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюєтьсяуправлінням Пенсійного фонду виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством, зокрема, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження. Інших фінансових можливостей крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Як зазначалось вище, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі 160/7202/20 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нараховано доплату за період з 18.02.2020 року по 29.02.2020 року в сумі 7280,17 грн., та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року у справі № 160/10069/20 нараховано доплату за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 в сумі 175 937,40 грн. Загальна сума боргу за період з 18.02.2020 по 31.12.2020 складає 183 217,57 грн. З 01.01.2021 виплата щомісячного довічного грошового утримання сумі у відставці проводиться згідно рішення суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року по справі № 160/1524/21 зобов`язано стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , різницю між нарахованою сумою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченою сумою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року, що складає 183217,57 грн. Проте виплату не здійснено. В обґрунтування неможливості виплати вказаної суми, пенсійний орган посилається на ненадходження з Пенсійного фонду України до відповідача коштів, призначених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

При цьому, слід зазначити, що виділення коштів із бюджету Пенсійного фонду України на фінансування вказаних платежів не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, що дає підстави для висновку про відсутність в діях керівника головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровськійобласті ознак вини та умислу.

Фактична невиплата нарахованих сум зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

При цьому, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України , заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Суд зазначає, що з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Тобто, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у додатковій постанові від 31 липня 2018 року у справі №235/7638/16-а та в ухвалах від 10 грудня 2018 року у справі №807/2358/15, від 17 жовтня 2019 року у справі №826/12592/14.

Окрім того, суд вважає також за необхідне зазначити про те, що у цій справі позивачем заявлялись вимоги про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії та за результатами її розгляду суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення. У резолютивній частині рішення суд не визначав конкретний розмір перерахованої пенсії, що належить до виплати позивачу, адже проведення таких розрахунків є повноваженням відповідача, що має бути реалізоване на виконання цього рішення суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі №160/7202/20 пенсія ОСОБА_1 не була присуджена, предметом спору був перерахунок пенсії, яку позивач отримував і продовжує отримувати.

Тобто, судове рішення у цій справі має зобов`язальний характер і не відноситься до рішень, які підлягають негайному виконанню.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядкустатті 382 КАС Українипо справі №160/7202/20.

Керуючись ст.ст.248,256,382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю шляхом подання звіту відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текстухвали складено та підписано 30.05.2022р.

Суддя О.М. Неклеса