Ухвала суду № 104519006, 24.05.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13277/21

Провадження № 2/522/871/22

УХВАЛА

24 травня 2022 рокуПриморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданнів залі засідань суду в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 про залишення без розгляду позову по справі за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Одеси та інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Одеської міської ради, ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання не

законним та скасування окремих пунктів рішень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, іпотечного договору, визнання недійсним державного акту, а також свідоцтва на право власності на земельну ділянку та її повернення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із вищезазначеним позовом про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання незаконним свідоцтва, визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки.

Представник відповідача ОСОБА_1 подав заяву про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що матеріли справи не містять належних та допустимих доказів того, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській та теритріальна громада не можуть самостійно звернутися за захистом своїх прав, а тому вважає, що у заступника керівника Одеської обласної прокуратури відсутні підстави для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду в порядку п. 1 ч. 1ст. 257 ЦПК України.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 підтримала вимоги про залишення позову без розгляду.

Представник позивача заступника керівника Одеської обласної прокуратури в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти залишення позову без розгляду.

Інші учасники процесу до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлялись належним чином.

Дослідившиі матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно дост. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до вимогст. 324 ЦК України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановленихКонституцією України.

Згідно зі змістом ч. 2ст. 327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 12 Земельного кодексу Українивизначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цьогоКодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної і власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Отже, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод територіальної громади, яка не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування територіальної громади, матеріальною основою якого є, у тому числі, землі комунальної власності, правомочності власника щодо

Орган до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави в цій сфері є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Разом з тим, жодних дій щодо захисту порушених інтересів територіальної громади не вжили, зокрема, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області не звернулось до суду з позовом.

Відтак, у прокурора є всі підстави, передбачені положенням ст.23 Закону України «Про прокуратуру» для звернення до суду, зокрема, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області не здійснює захист інтересів держави, хоча він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але за захистом до суду не звертається.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЗаконуУкраїни «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положеньстатті 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю,частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів,державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Пункт 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції Українипередбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під «виключним випадком» і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається».

Виходячи з наведених положень, у спірних правовідносинах інтереси держави та позивача, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах.

З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257,260 ЦПК України, cуд

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви представника ОСОБА_1 про залишення без розгляду позову по справі за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Одеси та інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Одеської міської ради, ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування окремих пунктів рішень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, іпотечного договору, визнання недійсним державного акту, а також свідоцтва на право власності на земельну ділянку та її повернення відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 26 травня 2022 року.

Суддя Р.Д. Абухін

24.05.2022