Рішення № 104503827, 26.05.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/18049/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2022 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/18049/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просила:

- Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунку пенсій №4 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві №134650006561 від 23 вересня 2021 року про відмову ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії згідно Закону України «Про Державну службу»;

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити переведення (перерахунок) ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з часу звернення, тобто з 17.09.2021 року.

Позивач свої вимоги аргументує тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з підстав не віднесення посади начальника юридичного відділу органу місцевого самоврядування до посад державної служби. Зазначила, що чинним законодавством передбачено зарахування до стажу державної служби час перебування на посадах в органам місцевого самоврядування. Тому просила визнати дії відповідача щодо неврахування вказаного стажу до стажу державної служби протиправними та зобов`язати зарахувати такий стаж до стажу державної служби та призначити пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. 01.01.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 469 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» (далі - Постанова 469), якою доповнено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 пунктом 3-1 (далі - Порядок 622), яким регулюється порядок визначення заробітної плати особам, яким призначається пенсія згідно Закону «Про Державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII. З урахуванням змін, внесених постановою 469, з 01.01.2020 право на обчислення пенсії . на умовах Порядку 622 мають особи, які на 01.05.2016 займали посади державної служби, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ (далі - Закон 3723) у період з 01.10.2011 до 01.05.2016, які в період роботи на посадах державних службовців не отримували пенсію згідно Закону 3723 до дня набрання чинності Законом 889, тобто до 01.05.2016, які звільнились з посади державної служби, в тому числі до 01.01.2020. Всі зазначенні умови повинні бути дотриманні одночасно.

Ухвалою судді від 09.11.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою судді від 06.04.2022 року замінено відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині позовної вимоги про зобов`язання здійснити переведення (перерахунок) ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання даної ухвали. Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 08.04.2022 року, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 04.12.2019 року.

Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 :

З 17.11.1977 року по 15.05.1980 рік працювала на посаді слюсаря-збірника, монтажника Львівського заводу ім.. В.І. Леніна;

3 02.06.1980 року по 10.12.1987 рік працювала на дослідному заводі ЄКТІ автопрома на посаді техніка технолога, інженера технолога;

З 17.12.1987 року по 16.03.1989 рік працювала в ЖЕК-405 секретарем машиністкою;

З 17.03.1989 року прийнята машиністкою в маш. бюро Львівське виробниче швейне об`єднання «Маяк»;

З 02.07.1990 року звільнена з роботи згідно п.5 ст.36 КЗОТ УССР в порядку переводу в Шевченківський райвиконком м. Львова ;

З 03.07.1990 року прийнята на роботу інспектора відділу по обліку та розподілу житла Шевченківського райвиконкому;

З 18.06.1991 року звільнена по переводу у міське житлове управління у зв`язку з ліквідацією відділу;

З 19.06.1991 року прийнята по переводу на посаду інспектора 2 категорії відділу закріплення управління обліку і розподілу житлової площі при міськвиконкомі;

З 11.02.1993 року згідно укладеного контракту призначена по переводу на посаду інспектора 2 категорії відділу закріплення житла управління обліку і розподілу житла Львівської міської адміністрації;

В зв`язку із зміною структури, внесенням змін в штатний розпис призначена на посаду інспектора 2 категорії відділу квартирного обліку і закріплення житла;

З 31.05.1994 року прийнята присяга державного службовця присвоєна VI категорія 13 ранг;

З 01.11.1994 року у зв`язку з реорганізацією управління призначена по переводу на посаду інспектора 2 категорії відділу закріплення житла;

З 09.09.1995 року призначена по переводу на посаду інспектора-спеціаліста друга категорія відділу закріплення житла управління обліку і розподілу житла департаменту житлового господарства;

З 17.11.1997 року присвоєно 12 ранг державного службовця;

З 02.01.1998 року переведена на посаду інспектора спеціаліста 1 категорії відділу закріплення житла;

З 02.08.1998 року у зв`язку з реорганізацією департаменту житлового господарства призначена по переводу на посаду інспектора, спеціаліста 1 категорії юридичного відділу;

З 08.09.1999 року переведена на посаду юрисконсульта, спеціаліста 2 категорії;

З 02.012001 року переведена на посаду інспектора, спеціаліста 1 категорії;

З 01.02.2001 року у зв`язку з реорганізацією департаменту житлового господарства, зміною структури та чисельності працівників призначена по переводу на посаду юрисконсульта, спеціаліста 1 категорії юридичного відділу;

З 11.06.2001 року присвоєно 11 ранг державного службовця;

З 04.07.2001 року посада віднесена до 6 категорії посад органів місцевого самоврядування. Присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування. Складена присяга;

З 14.08.2002 року в зв`язку з реорганізацією переведена на посаду юрисконсульта, спеціаліста 1 категорії юридичного відділу;

З 01.04.2003 року переведена на посаду рівнозначну, спеціаліста 1 категорії відділу правової експертизи проектів актів та реєстрації нормативних актів юридичного управління Львівської міської ради;

З 02.06.2003 року переведена з кадрового резерву на посаду головного спеціаліста відділу правової експертизи проектів актів та реєстрації нормативних актів юридичного управління Львівської міської ради;

З 04.01.2007 року в зв`язку з проведенням реорганізації та скороченням чисельності працівників, переведена за згодою на посаду головного спеціаліста відділу правової експертизи юридичного управління Львівської міської ради;

З 02.01.2017 року у зв`язку з реорганізацією переведена за згодою на рівнозначну посаду головного спеціаліста відділу правової експертизи з містобудівних та житлових питань управління правової роботи юридичного департаменту Львівської міської ради. На цій посаді працює по цей час.

Відтак, станом на 01.05.2016 року стаж роботи на посадах державного службовця становить 25 роки 9 місяців 29 днів.

Стаж на державних посадах та посадах в органах місцевого самоврядування станом на 17.09.2021 року становить 31 рік 03 місяці 16 днів.

Загальний трудовий стаж станом на 17.09.2021 становить 43 роки, 11 місяців 02 дні.

28.09.2021 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення/ перерахунку пенсії як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №134650006561 від 23.09.2021 року відмовлено позивачу у задоволенні його заяви, мотивувавши тим, що згідно наданої трудової книжки заявниці, 304.07.2001 року посада була віднесена до категорій посад органів місцевого самоврядування, де гр. ОСОБА_1 працює по цей час.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Змістом спірних правовідносин є рішення органу Пенсійного фонду щодо відмови у переводі з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV) на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закон № №889-VIII).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга вказаної статті).

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи наведену норму, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18.

Так, у згаданій постанові Верховного Суду зазначено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону 1058-IV, у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 10 років стажу державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку, та перебування на час досягнення пенсійного віку на посаді державної служби, наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону 1058-IV.

При цьому зазначений вік визначається ст. 26 Закону 1058-IV.

Тобто до 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (передбаченого ст. 26 Закону 1058-IV) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону 1058-IV. При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які станом на 01.05.2016 року займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Враховуючи вище наведені норми, суд вважає, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Згідно із статею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.01.2006 за № 2493-III (далі - Закон України № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Положення статей 2, 3 Закону України № 2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до частини 7 статті 21 Закону України № 2493-IIІ (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон України № 3723 - ХІІ).

Водночас, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон України № 889-VІІІ), відповідно до статті 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 11 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VІІІ Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України та Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України № 3723-XII вік і страховий стаж.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовими позиціями, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання рішення №134650006561 від 23.09.2021 року про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, так як позивач станом на 01.05.2016 року, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Позовна вимога щодо зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 з 17.09.2021 року пенсію за віком відповідно до Закону 889-VIII, також підлягає до задоволення, оскільки відповідний стаж позивачки підтверджений вищевказаними належними та допустимими доказами у справі.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудравська, 16), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.09.2021 року №134650006561 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) здійснити перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723 «Про державну службу», п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 року №889 «Про державну службу» з часу звернення, тобто з 17.09.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 908,00 грн. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудравська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 908,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 26.05.2022 року.

Суддя Гавдик З.В.