Рішення № 104503796, 27.05.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4366/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2022 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач просить суд:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 25.01.2021 року №134450009272, щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 20.01.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення з моменту звернення, а саме з 20.01.2021.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2, надавши пакет необхідних документів. Рішенням від 25.01.2021 №134450009272 Відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Львівській області їй відмовлено в призначенні пенсії за віком. Причина відмови полягає у тому, що на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, позивач не досягла 58 років, передбачених законодавством для призначення пенсії. Тому, як зазначає позивач, відповідач вважає, що відсутні підстави в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду із цим позовом, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Ухвалою судді від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у законності оскаржуваного рішення зазначає, що Згідно з п. 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону 1058, положення Закону № 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148, мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Закон № 1058 є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Преамбулою до цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону № 1058. Отже, Закон № 1058, як спеціальний закон, з моменту набрання законної сили Законом № 2148, тобто, з 11.10.2017, є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсій на пільгових умовах за Списком № 2. Пільговий стаж позивачки за Списком № 2 становить 5 років 8 місяців 8 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у віці 56 років. Відтак, питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 може розглядатись після досягнення заявницею віку 58 років за наявності необхідного страхового стажу та стажу на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.

Ухвалою суду від 24.05.2021 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20.

Ухвалою суду від 16.12.2021 поновлено провадження у справі.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до записів трудової книжки № НОМЕР_1 починаючи з 01.04.1994 року по 08.12.1999, працювала телефоністом міжміського телефонного зв`язку в Українсько-Американсько- Голландсько-Німецькому Закритому акціонерному товаристві Львівській філії «Утел».

Посада телефоніст міжміського телефонного зв`язку відноситься до робіт із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджується висновком Державної експертизи умов праці від 11.06.2012 №15-1016 (а.с.10); наказом Львівської філії «Утел» від 20.12.1996 №3-5-11/1-70.

Відповідно до довідки №197-462100-9 від 21.10.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів виданої Львівською філією ПАТ «Укртелеком» позивачка працювала повний робочий день на підприємстві з 01.04.1994 по 08.12.1999, телефоністом міжміського телефонного зв`язку, з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією за професією : телефоніст міжміського телефонного зв`язку, з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, що передбачена Списком №2 розділ XXIХ підрозділ 23100000-19093 код КП 4223 Згідно Постанови Кабінету Міністрів України№162-94-п від 11.03.1994 (а.с.8).

ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2.

Рішенням від 25.01.2021 №134450009272 Відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Львівській області ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з тим, що на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2, згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, вона не досягла 58 років, передбачених законодавством, а тому питання щодо призначення пенсії може розглядатись після досягнення заявницею віку 58 років за наявності необхідного страхового стажу та стажу на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зокрема вказано:

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. Форма довідки затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920. У довідці, зокрема, повинні зазначатись: періоди роботи, що зараховуються до пільгового стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їхні номери, до яких належить цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку. Пільгові довідки видаються підприємствами, установами, організаціями або їхніми правонаступниками тільки на підставі документів.

Отже, зарахування до пільгового стажу певних періодів роботи можливе лише у разі надання підприємством відповідної довідки, оскільки тільки підприємство на підставі первинних документів визначає умови і характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, найменування списків або їхні номери, куди включається цей період роботи.

Як вбачається із записів трудової книжки заявниця з 01.04.1994 (наказ №12к від 01.04.1994) по 08.12.1999 працювала телефоністом міжміського телефонного зв`язку Львівської філії Спільного Українсько-Американсько- Голандського підприємства УТЕЛ (згодом ПАТ «Укртелеком» Львівська філія) з 09.12.1999 (наказ №35/40к від 09.12.1999) переведена на посаду оператора зв`язку З класу.

Для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення заявниця надала довідку № 197-46L100-9 від 21.10.2020, видану ПАТ «Укртелеком» (далі - довідка Да 197-46ІЛ00-9).

Згідно довідки № 197-46L100-9 гр. ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Українсько-Американсько-Голландсько-Німецькому Закритому Акціонерному Товаристві Львівська філія «УТЕЛ» і за період з 01.04.1994 по 08.12.1999 виконувала постійно працювала повний робочий день телефоністом міжміського телефонного зв`язку з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, що передбачено Списком № 2 розділ XXIX підрозділ 23100000-19093 код КП 4223 підстава Постанова Кабінету Міністрів України № 162-94-п від 11,03.1994 р.

Підставою для видачі зазначеної довідки стали накази про прийом № 12к від 01.04.1994, наказ про переведення № 35/40к від 09.12.1999р., єдиний тарифно- кваліфікаційний довідник, картки форми П-2, відомості про нарахування зарплати за період 1994-1999 роки.

Долучено наказ №3-5-11/1-70 від 20.12.1996 «Про результати атестації робочих місць за умовами» на ПАТ «Укртелеком» згідно з яким підтверджено право телефоністам міжміського телефонного зв`язку з мікротелефонною гарнітурою на пенсію на пільгових умовах по Списку №2.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

12.01.2021 відділом контрольно-перевірочної роботи Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області проведено позапланову перевірку достовірності даних, відображених у довідці про стаж роботи гр. ОСОБА_1 ПАТ «Укртелеком» за період з 01.04.1994 по 08.12.1999 (акт№ 7/1с від 12.01.2021).

В ході проведеної перевірки, про що складено акт, підтверджено пільгову роботу гр. ОСОБА_1 , а саме телефоністкою міжміського телефонного зв`язку з мікротелефонною: гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, що передбачено Списком № 2 розділ XXIX підрозділ 23100000-19093 код КП 4223 підстава Постанова Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р.

Беручи до уваги викладене, пільговий стаж заявниці за Списком № 2 становить 5 років 6 місяців 8 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у віці 56 років.

Відтак, питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 може розглядатись після досягнення заявницею віку 58 років за наявності (а.с.6-7).

Будь-яких інших підстав для відмови у призначенні пенсії позивачу у тексті оскарженого рішення пенсійний орган не навів.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За правилами частини першої статті 4 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (надалі Закон №1058) законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон №1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах .

За приписами статті 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість, за змістом пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (у редакції, чинній до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно абзацу другого пункту "б" частини першої ст.13 Закону № 1788-ХІІ працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього закону (жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20років), на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Законом №213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 (далі - КСУ, Рішення №1-р/2020 відповідно) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20, відносини у якій є аналогічними тим спірним у цій справі відносинам, дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Такі висновки суду узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 3 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 (11-209заі21).

Відповідно до частини третьої статті 291 КАС при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент звернення до пенсійного органу з заявою від 25.01.2022 виповнилося 56 років, відмова у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах з підстав недосягнення нею пенсійного віку 58 років, передбаченого п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058, є протиправною.

За приписами частини 1 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не подано доказів відповідності закону (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені відповідачем в основу оскарженого рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення № 134450009272 від 25.01.2021 прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи, що позивач станом на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досягла 56 років, мала 5 років 8 місяців 8 днів стажу на роботах, передбачених Списком № 2, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення до пенсійного органу 20.01.2021.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення буде зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту її звернення з заявою.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

вирішив:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134450009272 від 25.01.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 20.01.2021 (дня звернення) пенсію за віком на пільгових умовах у порядку пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.