Постанова № 10450289, 15.06.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 р.Справа № 2-а-6916/08/1570 Категорія: 6.6.4Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Новицькій Н.В.

з участю: представника суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 ОСОБА_3; представника Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Анікєєва Андрія Леонідовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року у справі за адміністративним позовом Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2008 року Ізмаїльська об'єднана Державна податкова інспекція (далі Ізмаїльська ОДПІ) Одеської області звернулося до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (далі СПД ФО) ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 98 044, 95 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Ізмаїльська ОДПІ Одеської області вказувала, що за результатами планової документальної перевірки було встановлено заниження відповідачем податку на додану вартість (далі ПДВ), у звязку з чим, відповідачу визначено суму податкового зобовязання та застосовані штрафні санкції. Відповідач добровільно сплатив 276 грн., а залишок заборгованості у розмірі - 97 642, 50 грн. є непогашеним дотепер. Крім того, як платник єдиного податку (200 грн. на місяць), відповідач мав сплати у 2007 році 2 400 грн., а сплатив лише 2 000 грн. Таким чином, заборгованість по сплаті податків складає 97 642, 50 + 400 + 2, 45 (пеня) = 98 044, 95 грн.

Позивачем були вжити всі заходи для отримання заборгованості, однак вони виявились безрезультатними.

Справу розглянуто у відсутність відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року адміністративний позов Ізмаїльської ОДПІ Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості по сплаті єдиного податку у розмірі 402, 45 грн. та заборгованості по податку на додану вартість у сумі 97 642, 50 грн. задоволений.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідент. код НОМЕР_1) до бюджету (р/р№34218379700014, код платежу 16050200, одержувач УДК в Ізмаїльському районі ГУДК України в Одеській області, код 23214695, банк одержувача ГУДК України в Одеській області м. Одеса, МФО 828011) заборгованість по сплаті єдиного податку у сумі 402 (чотириста дві) грн.45 коп.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідент. код НОМЕР_1) до бюджету (р/р №34218379700014, код платежу 16050200, одержувач УДК в Ізмаїльському районі ГУДКУ в Одеській області, код 23214695, банк одержувача ГУДК України в Одеській області м. Одеса, МФО 828011) заборгованість по сплаті податку на додану вартість у сумі 97 642 (дев'яносто сім тисяч шістсот сорок дві) грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі СПД ФО ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СПД ФО ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

За результатами документальної перевірки фінансово-господарської діяльності СПД ФО ОСОБА_2 за період з 01 січня 2004 по 31 грудня 2006 року позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003531701/0 від 22 червня 2007 року про визначення підприємству податкового зобовязання з ПДВ та застосування штрафних санкцій, яке було оскаржено останнім в апеляційному порядку.

Внаслідок розгляду первинної скарги позивач збільшив розмір податкового зобовязання на 2 553 грн. та розмір штрафної санкції на 1 276, 50 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату податкового зобовязання з ПДВ (276 грн.).

Позивач надіслав відповідачу першу та другу податкові вимоги, які, у звязку з неможливістю вручення їх поштою, були розміщені на дошці податкових оголошень.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про існування у відповідача непогашеного податкового боргу у визначеному розмірі є обгрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно пп.1.3.3 п.1.3 та п.2.2 акта перевірки апелянт зареєстрований як платник ПДВ 01 квітня 2005 року і з цієї же дати він знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Разом з тим, п.2.2 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції яка діяла до 03 червня 2005 року) передбачено, що платником податку є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку, за винятком фізичних осіб, які обрали сплату фіксованого чи єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності.

Також, відповідно до пп. "в" п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація (платником ПДВ) діє до дати її анулювання, яка відбувається, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку. Далі, згідно цього ж пункту - податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставі, визначеної у пп. "в" п.9.8.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені Законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні (абзац 4 п.9.8).

У апелянта не існувало податкових зобовязань та податкового боргу з ПДВ до переходу на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, після того, як апелянт зареєструвався платником єдиного податку (тобто, після 01 квітня 2005 року) податковий орган був зобовязаний анулювати його реєстрацію платником ПДВ і, незалежно від того, виконав чи ні податковий орган вказаний обовязок, статус апелянта як платника ПДВ припинився, відповідно, будь-яке нарахування останньому податкових зобовязань з цього податку після 01 квітня 2005 року є неправомірним.

Цьому висновку відповідає й положення ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03 липня 1998 року №727/98, згідно якому - суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість.

Позивач не наводить жодної норми Закону, яка б свідчила про те, що з 01 квітня 2005 року апелянт повинен був сплачувати податки одночасно за двома системами оподаткування, відповідно позовні вимоги у частині стягнення з апелянта заборгованості по ПДВ (з урахуванням штрафних санкцій) є необґрунтованими, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Стосовно погашення апелянтом заборгованості по єдиному податку в розмірі 402, 45 грн., судова колегія зазначає наступне.

З заперечень на апеляційну скаргу вбачається, що апелянт дійсно погасив цю заборгованість 06 лютого 2009 року, але на час винесення рішення судом першої інстанції 29 жовтня 2008 року, вона існувала і, тому, у вказане рішення у частині стягнення цієї заборгованості є правильним.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог Ізмаїльської ОДПІ Одеської області і, відповідно, необхідність їх часткового задоволення.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити частково позовні вимоги Ізмаїльської ОДПІ Одеської області до СПД ФО ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області задовольнити частково:

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідент. код НОМЕР_1) до бюджету (р/р№34218379700014, код платежу 16050200, одержувач УДК в Ізмаїльському районі ГУДК України в Одеській області, код 23214695, банк одержувача ГУДК України в Одеській області м. Одеса, МФО 828011) заборгованість по сплаті єдиного податку у сумі 402 (чотириста дві) грн.45 коп.

Відмовити Ізмаїльській об'єднаній Державній податковій інспекції Одеської області у задоволенні адміністративного позову до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення бюджетної заборгованості зі сплати податку на додану вартість у сумі 97 642 грн. 50 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: